Декрет роботі не завада!

Чотири бізнес-ідеї від львів’янок, як підробляти під час відпустки для догляду дитини

Коли жінка виходить у декрет, знижується не лише її соціальний статус, а й рівень самооцінки – поруч із зайнятими людьми вона почувається…  меншовартісною. Та й економічна ситуація у нашій державі вносить свої корективи.
Молодим мамам вдається підробляти, пригадавши давні хобі або знайшовши нові. Дехто, аби не втратити кваліфікації, й далі працює за фахом, але удома. При цьому рівень доходів залежить лише від жінки – від вільного часу та виду роботи. 
Згідно з Трудовим кодексом, якщо жінка, перебуваючи в декреті, вийшла на роботу на неповний день, то вона отримуватиме належну від держави допомогу для догляду дитини і при цьому ще й заробітну плату. А коли мовиться про підробітки, то й поготів!
Чи підробляти в декреті – справа особиста. “Пошта” подає чотири історії львів’янок, які вирішили внести свою лепту в сімейний бюджет. Як їм це вдалося – вони розповідають самі.

Історія перша: дизайн нігтів

Ользі – 24 роки, її дитині – півтора рочку. За фахом жінка менеджер з туризму, працювала касиром у одному львівському супермаркеті. “Робота втомлювала неймовірно, боліло все – і спина, і ноги, і голова від постійного напруження. Коли дізналася, що вагітна, не могла дочекатися дня, коли нарешті піду в декрет. Синочок у нас спокійний, відразу чемно спав, тож могла собі дозволити підробіток, відколи йому виповнилося півроку”, – розповідає жінка.
Про курси манікюру і дизайну нігтів Оля дізналася із соцмережі. “Спочатку хотіла навчитися робити гарний манікюр для себе. На курсах манікюру і педикюру навчилася не тільки того, як обробляти нігті, фарбувати і робити різні види манікюру (звичайний, французький, SPA), але й як їх лікувати, а також, як доглядати шкіру рук, ніг. Так захопилася, що не помітила, як додому стали приходити колишні одногрупниці, сусідки та співробітниці. Дякували уже не просто шоколадками, а платили за мої послуги, як у справжньому манікюрному салоні. Я завжди вміла трохи малювати та й матеріали сучасні дозволяють вигадувати щоразу щось оригінальне”, – ділиться таємницею успіху Оля. 
З її слів, клієнткам зручно, адже вони самі визначають час, не сидять у черзі, майстриня не повторюється – обирає для кожної своєї клієнтки неповторний розпис нігтів, який доповнює її образ. “Моя таємниця у тому, що завжди намагаюся трохи зрозуміти, якою є моя клієнтка у житті, які її мрії, який у неї характер. Бо милі та романтичні хочуть одні відтінки й орнаменти, а активні мають інші уподобання”, – веде далі жінка. 
У середньому клієнтки обирають нескладний манікюр, за який платять близько 70 гривень. За день Оля має, як правило, до 10 клієнток, тож за місяць заробляє близько 7 тисяч гривень. “Віднімемо поточні (4 тисячі гривень) і виходимо на 3 тисячі гривень. Якщо навіть вийде влаштуватися на роботу в салон, то за умови змінного графіка (два через два дні) можна одержати плату 1,5-2 тисячі гривень”, – аналізує Оля.
На роботу в супермаркет жінка повертатися не хоче. “Я б хотіла більше уваги приділяти родині, хочу, щоб моя дитина мала маму, яка завжди знайде час на свою дитину. Та й дизайн нігтів – насправді дуже творча робота. Може, з часом відкрию власний салон”, – підсумовує вона.
Треба сказати, що через її захоплення родина не потерпає – дитина доглянута, чоловік нагодований. 

Історія друга: спільні покупки

Оксані – 23 роки, у неї дворічний малюк. Оскільки досвіду роботи в жінки немає (синочка народжувала, ще будучи студенткою), довелося взятися за заробітки, що не вимагають кваліфікації. Оксана займається організацією спільних покупок. 
Спільна покупка – це придбання групою осіб за попереднім замовленням невеликої партії товарів на певну суму або в певному обсязі (залежно від умов постачальника). Для жінок у декреті – це реальний варіант заробітків. Головна умова – мати доступ до інтернету.
 “Побачила в одній спільноті у Facebook костюмчик для малого, який суттєво відрізнявся у ціні, та вирішила замовити. Чоловік був проти, він не хотів ризикувати, адже не вірив, що хороші речі можуть бути дешевшими. Проте коли оформила покупку і забирала її, розговорилася з продавчинею. Виявилося, що вона мешкає на паралельній вулиці, теж має маленьку дитину і підробляє за рахунок спільних покупок. Якість костюма нас влаштувала, понад те, ми зробили покупку на 40% дешевшу, ніж у магазині”, –  розповідає жінка. 
Зі слів Оксани, організаторки спільних покупок у Львові беруть за свої послуги в середньому 10-20% вартості покупки. Крім того, вони самі купують товари за гуртовою ціною.
“При виборі спільної покупки бажано брати те, на чому ви розумієтеся і що вам самим треба, а також вивчити попит. До речі, часто організатори працюють з американськими та китайськими виробниками. Потім потрібно зайнятися пошуком постачальника в своєму місті чи на просторах інтернету. Поцікавтеся умовами роботи – сумою мінімального замовлення, можливими видами доставки і способами оплати. Після чого замовляйте оптовий прайс і каталоги. Визначаєтеся, на якому майданчику будете розміщувати своє оголошення, реєструєтеся, дізнаєтеся умови роботи (чи потрібно платити за розміщення інформації, за вдалі угоди). Розміщуєте оголошення на вибраному ресурсі, обов’язково вказуєте опис товару, його фото, інформацію про умови спільної покупки (терміни, ставка організаційного збору, оплата, доставка). Щоб перестрахуватися, можете працювати за передоплатою. Далі збираєте саме замовлення і відправляєте його постачальнику. Товар роздаєте або розсилаєте обраною ними службою доставки. Найчастіше ваші клієнтки – ті ж матусі”, –розповідає Оксана.
Скільки ще буде займатися організацією спільних покупок, вона не знає. Каже, доки не підросте дитина. “Це дуже зручний спосіб приносити додому гроші, адже час праці регулюю сама. Та й вийти на повноцінну роботу скоро не зможу – дитина ще дуже маленька”, – резюмує жінка. 

Історія третя: пошиття інтер’єрних іграшок

Катерині – 32 роки, вона працювала радіожурналісткою. Має  двох діточок: старшій донечці п’ять років, а молодшому синочкові – лише вісім місяців. 
“Я дуже люблю свою роботу, вона завжди приносить мені рух і насичені будні. Проте з народженням першої дитини переживала справжню творчу кризу – малій було два місяці, а я ледь на стіни не вилазила від відчуття порожнечі. Хотіла повернутися на роботу, але чоловік стримував, та й дитина ще була маленька. Займалася копірайтингом, але мені було нудно. Якось чоловік подарував мені швейну машинку на день народження. Мотив був простий: я планувала пошити штори. Аж тут подруга повернулася з-за кордону і привезла мені як сувенір ляльку-тильду. Штори я закінчила шити рекордно швидко – захотілося спробувати пошити собі таку ж ляльку. Знайшла викрійки в інтернеті і дала волю фантазії. У дитинстві любила вдягати ляльок, тож відпорола мереживо від старої блузки, і так народилася моя перша інтер’єрна лялька. Потім ще одна подруга виходила заміж, то я пошила їй тильди на автівку. Вийшло дуже оригінально! Вона досі зберігає цю пару ляльок”, – розповідає Катерина.
За три роки декретної відпустки вона довела своє вміння з розряду заробітків до мистецтва: разом з подругою вони заснували арт-майстерню оригінальних речей, їздять на виставки і фестивалі, їхні речі є в багатьох відомих осіб. Шиють не лише ляльки, а й створюють оригінальні прикраси з текстилю (брошки, шарфики, торбинки). На нехитрих витребеньках примудряються навіть гроші заробляти: за ляльку ручної роботи правлять у середньому від 350 до 550 гривень (залежно від складності роботи). Якщо клієнтка приносить матеріали (мереживо, тканину для сукні, холофайбер або синтепон для наповнення іграшки), майстриня робить знижку.
“Буває по-різному: одного місяця можна заробити 3-4 тисячі гривень, а в інші місяці, скажімо, коли є свята, наполовину менше. Але мені подобається сам процес творчості, подобається те, що я можу бути з дітьми і не треба сидіти з 9 до 18.00 в офісі. Для себе вже вирішила: до журналістики не повернуся. Буду розвиватися в “лялькоробленні”, – запевняє жінка. 

Історія четверта: вирощування грибів

Софія вийшла заміж на третьому курсі, невдовзі народила донечку. Як сама стверджує, на філологічний факультет вступила, бо “так хотіла мама”. Диплом отримала, але працювати за фахом не прагне – не влаштовує зарплата учителя. Тому, перебуваючи в декреті, жінка розпочала власний бізнес – вирощування глив для кафе, ресторанів і супермаркетів міста.
“Глива – досі екзотичний гриб, проте стає щораз популярнішим в українців. Секрет бізнесу в тому, що гливи – одні з найприбутковіших грибів, які ви можете виростити самостійно в домашніх умовах. Їх дуже легко доглядати і вирощувати. Судіть самі: глива росте близько шести тижнів від посіву до збору врожаю і не потребує від вас багато часу для догляду. Ви можете мати у своєму розпорядженні повний робочий день на інші важливі справи і паралельно бути успішним виробником грибів. При умові, якщо у вас є кілька годин на тиждень, аби підтримувати певне середовище, в якому ростуть ті ж гливи”, – розповідає Софія. 
Чоловік допоміг їй привезти мішки з тирсою і принести їх у підвал. Всю решту роботи вона виконує самостійно. Міцелій для посіву обійшовся в 3 долари за кілограм (з нього можна зібрати до чотирьох урожаїв і більше). Серед інвестицій у грибний бізнес – покупка підстилки. Багато грибників використовують солому або тирсу.
Вирощуючи гливи, можна заробити чимало. Ці екзотичні гриби супермаркети і кафе беруть за ціною від 1,5 долара за кілограм. Для порівняння: 100 квадратних метрів посівної площі можуть дати врожай до 4 тонн грибів упродовж року. Це близько 6 тисяч доларів або 500 доларів на місяць. “Якщо працювати з посередниками, то, зрозуміло, заробітки зменшаться. Проте на перших порах це дуже добре, адже напрацьовується потужна клієнтська база. Якщо не вдається продати свіжі грибочки відразу, потрібно обзавестися обладнанням для їх заморожування чи сушіння. Заморожування, консервація або сушіння дозволяють продавати гриби протягом кількох тижнів або місяців”,– пояснює Софія. 
До роботи філолога на півставки жінка вертатися не хоче. А після купівлі автівки тим більше. “Я можу бути з дитиною, водити її в басейн, центр раннього розвитку. Робота від години до години мені того не дозволить”, – переконана жінка. 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7378 / 4.18MB / SQL:{query_count}