“ЗНО” для тих, хто… вчить

Після ухвалення нового закону “Про освіту” запровадять обов’язкову сертифікацію вчителів

фото: hushome.com
Питання професіональності учителів постає щороку, особ­ливо після чергового ЗНО, пройденого самими шкільними педагогами. Невтішні результати деяких із них обурюють і самих учителів, і чиновників від освіти. З цієї причини в світлі нових освітніх реформ серед численних новацій у новому освітньому законодавстві пропонується сертифікація шкільних педагогів. Нещодавно Міносвіти оприлюднило своє бачення системи сертифікації учителів, що буде запроваджена після ухвалення нового закону “Про освіту”, повідомляє Освіта.ua. План запровадження сертифікації містить три головні компоненти: 
1. Заробітна плата учителів залежатиме від рівня їхньої кваліфікації. 
2. Учителям буде надане право самостійно обирати місце та спосіб підвищення кваліфікації. 
3. Добровільна сертифікація учителів відбуватиметься в незалежних установах сертифікації кожні п’ять років.
Кваліфіковані учителі матимуть більшу зарплату. Держава суттєво підвищуватиме заробітну плату тим із них, хто дбатиме про рівень своєї кваліфікації. Про це “5 каналу” розповіла голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич.
З її слів, при розробці законопроекту “Про освіту” було досягнуто компромісу з приводу того, що сертифікація учителів буде добровільною. “Сертифікація учителів проводитиметься для того, аби ув’язати рівень заробітної плати з рівнем кваліфікації. Ми, на жаль, не можемо вагомо підвищити зарплату всім учителям, хоча вони цього потребують, бо рівень зар­плат дуже низький, – каже вона. – Отже, якщо ці люди впевнені у собі, якщо вони знають, що відповідають усім кваліфікаційним критеріям, то йдуть на сертифікацію добровільно. Вона складатиметься з двох частин: перша частина буде подібна до ЗНО, але для вчителя (будуть питання, пов’язанні з психологією, методикою викладання, знан­ням власного предмета); друга частина оцінюватиме роботу вчителя за допомоги його колег, адміністрації школи і батьків”, – пояснює Лілія Гриневич.
Ми, на жаль, не можемо вагомо підвищити зарплату всім учителям, хоча вони цього потребують
І якщо на даний час учителі позбавлені права вибору місця сертифікації, бо існує лише один інститут післядипломної освіти у регіоні, то тепер пропонується, що вони самостійно обиратимуть заклад, в якому підвищуватимуть кваліфікацію. 
Згідно з повідомленням голови парламентського Комітету з питань науки і освіти, право проводити курси підвищення кваліфікації повинні отримати громадські організації та виші.
А ось із учителями пенсійного віку укладатимуть контракти. “Нині найважливішим завданням, яке стоїть перед нами і передбачається пакетом змін до законодавства, першим етапом буде переведення на однорічний контракт осіб пенсійного віку”, – зазначає перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. На практиці це означатиме, що перевагу віддаватимуть учителям непенсійного віку. Але “якщо залишатимуться години, вільна ставка, потреба в додаткових викладачах, то контракт із учителем пенсійного віку щороку буде поновлюватися”, – уточнила вона.

Як підвищують кваліфікацію учителі в Європі та США      

У Франції відбулися зміни в принципах базового навчання і підвищення кваліфікації педагогів. З 2007 року тамтешні інститути педагогічної освіти діють при університетах і запроваджують плани з компетенціями, які повинні здобути учителі впродовж усієї трудової діяльності. Навчання вчителів має дві гілки – базове і підвищення кваліфікації. Плани базової підготовки учителя розробляє міністерство освіти за пропозиціями університету. У Франції є сім базових компетенцій для вчителів, зокрема, досконале володіння французькою, володіння загальними навиками інформації і комунікації та практика володіння іноземною мовою. Підвищення кваліфікації необов’язкове. Натомість обов’язковими є два рівні стажування перед прийомом на роботу. На першому рівні стажер протягом 57 днів здобуває навички в школі. У цьому йому допомагає викладач-наставник. На другому рівні практика проходить вже у іншій школі. Цей рівень включає 288 годин технологічного і професійного навчання. В період стажування майбутній учитель обов’язково повинен складати досьє вмінь і навичок. Після закінчення стажування для отримання дозволу працювати в школі він складає іспит із профпідготовки.
У Польщі система атестації учителів функціонує з 2000 року і є одним з елементів реформи освіти. Підвищення кваліфікації як складова учительської професії з’явилося в Польщі у 2001 році. Атестація вчителя там проходить у чотири етапи. На першому педагог має статус учителя-стажера, який здобуває з дня початку роботи в школі. Після дев’яти місяців стажування педагог отримує ступінь вчителя за конт­рактом. У цьому статусі він працює два роки, після чого може розпочати стажування протягом двох років і дев’яти місяців на звання учитель з відзнакою. Пропрацювавши рік у школі, учитель з відзнакою може розпочати стажування для отримання ступеня дипломованого учителя. Таке стажування також триває два роки і дев’ять місяців. Для здобуття кожного ступеня учителеві необхідно скласти іспит. Реалізація атестації у випадку ступенів учитель-стажер і учитель за контрактом є обов’язковою, а далі педагог уже самостійно вирішує, чи продовжувати стажування для отримання вищих ступенів.
У США система підготовки вчителів базується на ліцензуванні. Ліцензія – це такий собі вимірювальний інструмент, який свідчить, що вчитель не зашкодить учням, і дає змогу визначити професійні навички. У США без ліцензії вчитель не має права працювати! Відсоток проходження тестів для отримання учительської ліцензії в цій країні високий – близько 75 відсотків.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6535 / 4.11MB / SQL:{query_count}