Дар із неба

Василь Косів, заступник міського голови Львова, про кохану дружину, доньок-школярок та цінність любові

Василь Косів, заступник міського голови Львова, про кохану дружину, доньок-школярок та цінність любові

zikk.jpg

Рідко коли можна почути, аби чоловіки (тим паче посадовці) відверто, з особливою теплотою та щирістю розповідали про власну сім'ю. Та й взагалі у житті завжди це значно краще виходить у прекрасної половини. Поза тим заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів люб'язно погодився розповісти "Пошті" про приватне життя. Посадовець тішиться, що в родині багато любові - від дружини Роксолани та двох доньок - 12-річної Ярини та 10-річ­ної Катерини.

Спокій та затишок

zik.jpgzik4.jpg

- На тлі щоденної завантаженості на роботі сім'я для Вас є острівцем затишку та спокою?

- Ви дуже добре сказали. Це справді спокій та затишок!  Найважливіше, що в родині багато любові - від дружини та двох доньок. Тому перехід від усіх проблем до родинних розмов, до занять з дітьми є, звичайно, найкращим відпочинком для душі.

- Розкажіть, будь ласка, де і коли познайомилися з дружиною?

- Це було дуже давно - ми разом навчалися. Одружені ж ми вже 13,5 року. А до того, ми були знайомі шість років. Отож, вже знаємо один одного майже 20 років... Познайомилися у колі друзів, у Львівському художньому училищі ім. І. Труша (тепер коледж - "Пошта"). У той час було багато молодіжних організацій та товариств, в які входила активна та національно свідома молодь. Насамперед, йдеться про товариство "Лева", де були й ми з Роксоланою. Я дуже швидко зрозумів - це саме вона! Вона мені одразу сподобалася! Спочатку це була симпатія, згодом ми довго зустрічалися і врешті - у 1995 році побралися. Пропозиція вийти заміж була без жодних шоу, які часом сьогодні демонструють, ніхто не стрибав із парашутом...

- Чи вдалося зберегти той вогонь кохання, який спалахнув ще 20 років тому?

- І зараз між нами є дуже сильні почуття! Й ми часто це говоримо один одному. Вважаю, що людині може пощастити, і вона отримає дар із неба - знайде дружина чоловіка, а чоловік - дружину.

- Себто певні, що Ваше одруження - дар із неба?

- Так. Вважаю, що це така Божа воля, що знайшлися і стільки років разом!

Про дружину Роксолану

zik1.jpg

- Пане Василю, розкажіть про свою кохану дружину.

- Роксолана - жінка творчої натури, хоча в останні роки більше займається   науковою і викладацькою роботою. Вона викладає у Львівській національній академії мистецтв на кафедрі сакрального мистецтва, займається історією і теорією іконопису. Також працює в Національному музеї, багато пише, була куратором виставок. Завершує  велику наукову роботу "Українські хоругви", над якою працює вже 10 років.

- Отож, Ваша дружина себе реалізувала і у сім'ї, і творчо.

- Вона теж є кандидатом наук. Роксолана захистила дисертацію у 2002 р. (я - на рік пізніше)... Це був дуже важкий період, бо коли займаєшся науковою роботою серйозно, то поєднувати майже ні з чим це неможливо. Треба присвятитися...

- ... а діти?

- Відповідно постає питання: а як діти, заробіток? Тоді був дуже напружений та фізично складний період. Більше я займався дітьми або ж ми мінялися. Багато писали ночами. Це справді було виснажливо. З іншого боку, ми обоє - дуже затяті люди (на­віть дружина більше) стосовно справи, яку робимо... Діти ж швидко виросли.

- Якби не ваша підтримка, дружині було б важко у реалізації. Ви були її опорою?

- Абсолютно однаково. Я їй дуже завдячую. Також думаю, що їй без мене було б важко. Допомогло розуміння. Не сприймаю ніколи її працю чи роботи як винятково наші! Відповідно й вона - це наше завдання, яке маємо разом вирішити. Загалом ми схожі. Народилися майже в один день, рік та під одним знаком зодіаку (обоє Леви).

Діти "ковтають" літературу

zik5.jpg

- У період, коли обоє батьків писали дисертацію, хто більше займався дітьми? Допомагали бабусі чи нянька?

- Коли діти були зовсім маленькі, то допомагали батьки, була і нянька. Цей період закін­чився. Але певен, що няня не може бути занадто довго, бо втрачається зв'язок батьків із дітьми. Наскільки це можливо, дітей мають виховувати батьки. Не вважаю себе ідеальним батьком, бо дуже мало часу приділяв донькам.

- Пане Василю, яким у Вашому розумінні має бути ідеальний батько?

- Потрібно більше часу приділяти дітям. Бо найважливіше - це спілкування.

- Більшість сучасних дітей сприймають батьків просто як гаманець. Як виховані Ваші доньки стосовно грошей?

- Це правда, що багато батьків мають таку проблему. У нашій родині її немає. Однак часом потрібні довгі розмови, логічні пояснення, на що, насамперед, потрібні гроші.

- Ще одна проблема сьогодення - масова залежність дітей від комп'ютерів. А от книги вкрай мало хто бере до рук. Ваші доньки полюбляють літературу?

- Мої діти якраз найбільше люблять читати книжки! Майже щовечора з ними сварюся, що потрібно вимикати світло і лягати спати. Вони читають дуже багато, просто "ковтають" 100 і більше сторінок за день. Я купував багато, але цей апетит не можливо вгамувати купуванням книг. Тому багато літератури доньки беруть  у дитячій бібліотеці. Вони також танцюють - у Центрі творчості дітей та юнацтва займаються в ансамблі.

- Що головне у їх вихованні?

- Насамперед, поняття моралі. Нам також багато допомогла молодша школа, яка співпрацює з церквою.

- Де навчаються доньки?

- Молодша Катерина завершує початкову школу Святої Софії, а старша Ярина навчається у Галицькій гімназії.

Тато любить із дітьми пекти

zik2.jpg

- Попри Вашу постійну зайнятість, чи є час на відпочинок? І де загалом відпочиває Ваша родина?

- На жаль, майже не відпочиваємо. Якщо говорити про повноцінний відпочинок, то це два тижні влітку, коли маю відпустку. Упродовж року на роботі від раннього ранку до пізнього вечора, також працюю і у вихідні. Ще й специфіка гуманітарної галузі така, що більшість заходів культури відбуваються у вихідні.

- А на ці події ходите із родиною? Адже можна й поєднувати...

- Інколи саме так і робимо. Ходимо на виставки, на вистави у театр. Загалом, коли є час і можливість, любимо бути вдома. Я дуже люблю своє помешкання. Любимо самі з дружиною облаштовувати свій дім. Тим паче, що моя освіта  пов'язана з дизайном інтер'є­рів. До речі, багато чого я зробив власноруч.

- А хто займається домом? Маєте домогосподарку?

- Щодо прибирання, то, що встигаємо, те робимо впродовж тижня, а зазвичай - у суботу. Домогосподарки не маємо. Все робимо самі. Щодо приготування їжі, то я б не сказав, що полюбляємо якісь унікальні страви.

- ... а самі готувати вмієте?

- Більшість страв можу приготувати і я. Інколи з доньками щось і печемо. Цікавим є сам процес!

Найцінніше у сім'ї - любов!

- На Вашу думку, що най­цінніше є в родині, що варто найбільше цінувати?

- Любов! Адже від любові все далі й розбудовується.

- Себе вважаєте щасливою людиною?

- Так. Я не маю на що нарікати чи скаржитися. Робота може мінятися, але якщо говоримо про сім'ю, то це справді дар, і я за нього дуже вдячний!

- Що тоді для Вас є пріоритетом у житті - сім'я чи робота? Можливо, у Вас це 50 на 50?

- Це складне питання. Робота посадовця є специфічною, зрештою, навіть важко назвати це "роботою". Це державна служба, це служба громаді. Це відповідальна робота, від якої залежить життя багатьох людей. Звичайно, що власна родина є вже 13,5 року і, дай Боже, ще на багато років, а робота - це завжди тимчасово.

- А якщо у Вас поганий настрій через складнощі на роботі, чи відбивається це на Ваших рідних. Може, у цей час сваритеся? Чи Вам вдається розділити: робота - роботою, а дім - домом?

- Я більше мовчу. Можливо, це і погано... У нас є пічка. Сідаю, палю дрова і дивлюсь на вогонь. Звісно, можливо, було б простіше чи легше поговорити, подискутувати.

Поради родинам

- Психологи кажуть, що нинішня економічна криза покаже щирість почуттів. Мовляв, збережуться міцні родини, де є сильні почуття. Водночас ті подружжя, в яких пріоритетом був грошовий фактор, можуть розлучитися. Як чоловік з немалим сімейним досвідом, які б дали поради молодим родинам, аби під час кризи зберегти сім'ю?

- Якщо люди брали шлюб, то це треба зберегти. Які б не були обставини, але в кожній людині є значно більше позитивних рис, аніж негативних. Щодо поради, то варто подумати, що в минулому викликало хороші емоції, що раніше вони робили разом і їм від цього було добре. Також діти є одними з найкращих ліків, бо всі батьки люблять своїх дітей! Треба вірити, що діти будуть мати краще майбутнє. Їм сьогодні, насамперед, потрібна любов мами і тата. І нині потрібно ними більше опікуватися та спілкуватися. Певен: коли спілкуються з дітьми батько та мама, то є гармонія та єднання у сім'ї! Загалом шлюб - це відповідальний вчинок і до нього потрібно відповідально ставитися. Треба пам'ятати, що завтра може все змінитися. Варто щиро запитати себе: якщо завтра не буде грошей, комфорту чи виникнуть проблеми зі здоров'ям, - чи я настільки цю людину люблю, аби пов'язати своє життя з нею?!

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
9.1442 / 4.18MB / SQL:{query_count}