Нема справжнього посту й молитви без милостині

Уривки з Пастирського послання глави УГКЦ Блаженнішого Святослава на Великий піст 2015 року

фото: rivnepost.rv.ua
* Великий піст – це особ­ливий період літургійного року, час духовного пробудження і очищення. Сам Господь спонукає нас до особливої уваги та роздумів над особистим життям, нашим ставленням до Бога і ближнього; запрошує нас перевірити, наскільки правильно ми переживаємо ті історичні обставини, в яких нам доводиться проходити цьогорічний шлях Великого посту.
* Жити з вірою в Бога – означає постійно оновлюватися. Зокрема, впродовж великопісної мандрівки ми повинні пережити “духовну реформу-оновлення” – навернення до Бога.
* Подібно як гріх поширює навколо нас смерть і руїну, наше навернення до Творця має здатність благодатно впливати на все наше суспільство.
* Боротьба зі злом, неправдою та гріхом є справою не лише окремих осіб. Як народ здатний протистояти агресії нападника тільки об’єднаними, спільними зусиллями, так само відродження особистого духовного життя християнина неможливе без оновлення його стосунків із ближнім.
* Не лише поодинокі люди можуть замулювати своє сумління і вдаватися до самообману. Історія та дійсність нам показують, що в такий стан впадають цілі суспільства. Тому, як кожна людина, суспільство також потребує оновлення, навернення і погляду на себе у світлі Правди.
* Першим етапом у всенародному покаянні має стати відродження справедливості стосовно тих, хто найслабший, найменш захищений і найбільш потребуючий.
* Немає справжнього посту й молитви без милостині, як також не можна любити Бога, не зауважуючи болю ближнього. Молитва відкриває нас до Бога, запрошує Його діяти в нас, а милостиня допомога ближнім, сприяє подоланню несправедливості в світі, є добровільним умертвленням наших злих нахилів задля паломництва до воскресіння.
Першим етапом у всенародному покаянні має стати відродження справедливості стосовно тих, хто найслабший, найменш захищений і найбільш потребуючий
* Одним із показників суспільного сумління в державі є судова система, а свідченням морального здоров’я держави – справедливий суд, що має за основу життєдайний Божий закон... Він перестає бути справедливим тоді, коли не шукає правди, а суддя – коли діє проти Божої істини та Його закону.
* Земні судді не сміють забувати, що перед лицем Бога і вони підсудні, бо сам Господь називає себе Суддею і останній суд – “найвищої інстанції” – залишає собі, бо Його “суд є справедливий” (пор. Ів. 5, 30).
* Кожна кривда і несправедливість вражає, але кривда і несправедливість, яких людина зазнає там, де її мають захистити від несправедливості, вражає і болить набагато сильніше та позбавляє надії.
* У нашій державі людина почувається найбільш беззахисною саме перед судовою системою, тому потреба реформи судочинства в нас чи не найгостріша.
* І піст, і реформи вимагають самообмеження, праці над собою, яка може бути навіть болісною.
* Цього року підготування до Пасхи Господньої буде позначене лихоліттям війни та економічної скрути. ...Нехай наша витривалість у боротьбі за свободу і кращу долю рідного народу оновиться через добровільне самозречення задля оновлення приватного і суспільного життя, особисту жертву задля перемоги любові над ненавистю.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
14.1726 / 4.08MB / SQL:{query_count}