Не викидайте, а збирайте!

Містян закликають долучитися до проекту “Бережи природу – допоможи іншому”: у школі №54 збирають пластикові кришечки, аби підтримати дітей із особливими потребами. На вазі – вже понад 10 кг!

Одна пластикова кришечка, звісно, не коштує нічого, але якщо зібрати їх багато… До оригінального способу допомоги нужденним та інвалідам вдалася львів’янка Мар’яна Залужна.
Саме вона зініціювала проект і закликає всіх небайдужих збирати звичайні пластикові кришечки від пляшок з-під напоїв і упаковань харчових продуктів та приносити їх в одну зі шкіл Львова. 
За вторговані від їх продажу гроші жінка планує купити необхідні речі людям із особливими потребами.

Львів запозичив ідею закарпатців

Як зазначила “Пошті” молода мама, а тепер уже волонтер соціально-екологічного проекту “Бережи природу – допоможи іншому” Мар’яна Залужна, ідея збирати пластикові кришечки виникла в неї зовсім випадково.
“Якось у інтернеті я прочитала статтю про те, що один ужгородський хлопець Андрій Кирилюк збирає пластикові кришечки і відправляє фірмі, яка займається їх переробкою, а вторговані гроші дає на доброчинність: за них людям із особливими потребами купують інвалідні візки, слухові апарати, а за потреби переказують на рахунки, щоб оплатити складні операції, – розповідає жінка. – Отож, мені стало цікаво, чи щось подібне роблять у нас у Львові. Але нічого не знайшла”.
За один кілограм кришечок фірма платитиме чотири гривні, але за умови, що їх посортують по кольорах
Зі слів Мар’яни, на щастя, вдалося налагодити безпосередній контакт з Андрієм. Після довгих розмов і настанов жінка вирішила взятися за цю справу. Окрім благодійності, її непокоїть ще й, так би мовити, екологічна складова. “Всі ці кришечки ми викидаємо у смітники. Через те, що в природних умовах вони розкладаються сотні років, може статися так, що наші діти і внуки житимуть серед куп корків”, – каже вона.
Логотип і слоган львів’янка взяла такий самий, як хлопець із Ужгорода, – “Бережи природу – допоможи іншому”.

Спочатку школа, згодом – виші 

Ініціативу зі збору пластикових кришечок у Львові почали втілювати лише на початку листопада. За цей час, зі слів Мар’яни Залужної, вдалося зібрати їх трохи більше, ніж 10 кілограмів.
“Я розуміла, якщо закликаю збирати кришечки, то треба їх кудись приносити. А оскільки моя донька навчається в першому класі Львівської середньої школи №54, то вирішила пунктом прийому зробити саме цей заклад. Поговорила з директором, організували учнівські збори – ніхто не був проти. Відтоді кришечки приносять і діти, і батьки, і вчителі. Скільки саме назбирали, сказати важко, але з десять кілограмів вже точно є”, – веде далі жінка.
фото: Андрій Польовий 
Зараз перед входом у школу №54 (поблизу пункту охорони), що на вул. Квітки Цісик, стоїть контейнер, куди кожен може кидати пластикові кришечки від пляшок з-під мінеральної води, олії, оцту, соків, кисломолочних продуктів, баночок з-під йогурту. 
Хтось приносить цілі поліетиленові мішечки, хтось витрясає з кишень, а хтось телефонує і просить, аби в нього забрали цілий мішок кришечок. До їх збирання активно долучаються й користувачі Facebook (тут створена сторінка соціально-екологічного проекту).
Окрім цього, до збору кришечок волонтерка хоче залучити й кілька львівських університетів. Зокрема, проситиме їх керівництво, аби воно дозволило поставити у вишах марковані контейнери, в які кожен охочий зможе кинути пластикову кришечку. В планах – поставити такі контейнери в кількох закладах харчування і супермаркетах.

Колір має значення

Уже досягнуто домовленості, що зібрані кришечки жінка відправлятиме одній з львівських фірм, яка виготовляє продукцію з пластмаси високої щільності. 
Зі слів жінки, ця фірма пообіцяла, що за один кілограм кришечок платитиме чотири гривні, але за умови, якщо вони будуть посортовані по кольорах. За несортовані даватиме дві гривні за кілограм.
“Головне завдання тепер – зібрати якнайбільше кришечок. Про сортування думатимемо тоді, коли назбираємо хоч 100, про продаж, коли буде 300-500 кілограмів. До речі, керівництво підприємства згодилося приїхати до нас безкоштовно і забрати наш “товар”, – каже Мар’яна Залужна.
Як запевнив “Пошту” директор школи №54 Ростислав Пелещишин, цілком можливо, що до сортування кришечок по кольорах залучатимуть учнів школи.

Привчати дітей до волонтерства змалку! 

На що саме підуть вторговані за кришечки гроші, ще не відомо, оскільки людей, яким потрібна допомога, в нашому місті чимало.
“Знаю, що в школі, де навчається моя донька, є кілька учнів, яким справді потрібна поміч. Один із них – хворий хлопець, який через проблеми зі здоров’ям у класі з’являється нечасто, навчається вдома індивідуально. Спочатку думали, що купимо йому інвалідний візок, але, порадившись із його батьками, зрозуміли, що їм потрібна радше грошова допомога – на реабілітацію, масажі, що інвалідний візок для їхнього сина – це своєрідний крок назад”, – пояснює Мар’яна.
Збирають кришечки від пляшок з-під мінеральної води, олії, оцту, соків, кисломолочних продуктів, від баночок з-під йогурту
На що і кому саме дадуть вторговані за кришечки гроші, вирішуватиме не хтось один, а самі школярі, запевняє директор 54-ої школи. Все залежатиме від того, скільки назбирають кришечок, як швидко все це відбудеться і яку суму за них одержать.
“Ми хочемо, аби наші учні здобули волонтерські навички. В нашій школі контейнери стоять не просто для збору кришечок – це цільовий збір, який повинен зачепити душу кожного”, – зазначає Ростислав Пелещишин.
Треба сказати, що цієї осені в стінах згаданої школи відбувся ярмарок, на який учні та батьки принесли домашню випічку. За вторговані гроші – 8 тисяч 808 гривень – купили необхідні речі для солдатів І батальйону Національної Гвардії ім. Генерала Кульчицького: передали 40 комплектів теплої білизни, 100 балаклав, 120 устілок і 20 пар рукавиць.

Кришки від пластикових пляшок виготовляють з поліетилену високої щільності – HDPE (маркування – цифра “2” в трикутнику зі стрілок, поряд часто можна побачити схематичний малюнок виделки і склянки). 
Зазвичай їх викидають у сміття, але в природних умовах пластик розкладається за 100-200 років, а при спалюванні виділяє в повітря небезпечні речовини (оцтову кислоту, формальдегід тощо). Тож збирання і переробка пластикових кришечок дозволяють зменшити рівень забруднення довкілля. 
В Ужгороді до збору пластикових кришечок вже залучені багато міських кафе, барів, ресторанів, супермаркетів. Від їх викидання уже відмовились майже 50 закладів. І це далеко неповний перелік.
Відомо, що в багатьох країнах світу пластикові кришечки збирають уже давно. Акцію допомоги людям з обмеженими можливостями започаткували студенти стоматологічного факультету Егейського університету ще в 2010 році. Зараз більша частина європейських країн робить це на загальнонаціональному рівні. Отримані від переробки гроші також використовують із благодійною метою.
Наприклад, у Туреччині великі пляшки, куди можна кидати пластикові кришечки, підвішені просто на деревах. Коли величезні бокси заповнюються кришечками, добровольці телефонують на фірму, яка займається їх переробкою. Звідти виїжджає машина, потім зібрані кришки важать і виплачують гроші. Переказують їх на спеціальний рахунок, кошти з якого йдуть комусь на протезування, комусь на інвалідний візок, комусь на дороге лікування.
А ось у Польщі перед збиранням чергової партії кришечок визначають, на що будуть витрачені вторговані  кошти. Допомога, як правило, адресна. Сьогодні такі кришечки збирає вся Польща: починаючи зі шкіл та університетів і закінчуючи поліцейськими і пожежними підрозділами.
14.12.2014 14:44
Зоряна Ганич

І це лише початок!


07.12.2014 12:47
Jurij Dmytriv

Duzhe dobra ideja!


Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8199 / 4.26MB / SQL:{query_count}