Скільки часу потрібно витримати жалобу за рідними?

“Ми з моєю дівчиною кілька місяців тому вирішили побратися. Як ведеться, спланували все і почали приготування до весілля: вибрали дату, замовили приміщення, почали ходити на передшлюбні науки. Аж тут раптово померла моя бабця. Тепер не знаємо, що робити: до урочистостей залишився місяць. Скажіть, будь ласка, скільки часу потрібно витримати жалобу за рідними?”

Назар Стельмах, м. Львів


Юрій Щурко, доктор біблійного богослов’я, священик УГКЦ:
– Євангеліє, Церква вчать нас у стосунках з людьми керуватися не так приписами і звичаями, як почуттям любові до Бога, до ближнього, до наших рідних і близьких. 
Ми, християни, віримо, що наші близькі переходять до вічного, кращого життя у небі, однак їх смерть є для нас важким пережиттям. Адже від того, що вони вже не тут із нами, ми не перестаємо їх любити, наші зв’язки і почуття не слабшають. Тому й потребуємо часу, аби навчитися жити без дорогої людини, через певні обмеження виявляти свою любов і пошану до неї. 
Звичайно, вже склалася традиція певний час носити жалобу за померлими родичами, тобто в певний спосіб переживати втрату близької людини, через якісь символи засвідчити свою любов та відданість – відмовитися від яскравого одягу, участі в забавах. Залежно від ступеня спорідненості  – рік, півроку, три місяці, сорок днів. 
Але передовсім йдеться не про якийсь звичай, конкретну цифру, не про те, що люди скажуть, а про нашу потребу пережити втрату рідної людини, віддати їй данину пам’яті та шани, осмислити, ким була вона для нас. 
Якщо ця людина була для нас дорогою, якщо ця втрата якось позначилася на нашому житті, якщо ми усвідомлюємо, що і для наших близьких – тих, кого збираємося запросити, це стало пережиттям, то постараємося взяти це до уваги в своїх планах і намірах та перенести гучну забаву на пізніше або ж обмежитися скромним прийняттям. Все інше не має значення.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6488 / 4.08MB / SQL:{query_count}