ЗНО-2015: що ще зміниться

Міністерство освіти і науки та Український центр оцінювання якості освіти мають намір запровадити нову систему оцінки тестів, обіцяючи, що такий підхід відповідатиме світовій практиці

Заноситься на те, що ЗНО-2015 таки суттєво оновиться: щойно минулого тижня змінили програми, як буквально днями з’явилася інформація про те, що Український центр оцінювання якості освіти взявся за принцип оцінки тестових робіт.

Або “тест склав”, або “тест не склав” 

У 2015 році під час оцінювання результатів зовнішнього незалежного тестування запровадять оцінки  “тест склав” і “тест не склав”. 
Абітурієнти, які отримають оцінку “тест не склав”, не зможуть скористатися результатами тестування з відповідного предмета під час конкурсного відбору до вищого навчального закладу в поточному році. У коментарі Освіта.ua директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук роз’яснив майбутню методику оцінювання тестів, а також спростував інформацію про скасування рейтингового бала ЗНО.
З його слів, кількісний показник – 124 прохідні бали – був запроваджений у рейтингову систему оцінювання задля того, аби до університетів не вступали абсолютно непідготовлені абітурієнти. Однак будь-якого наукового обґрунтування цей показник не має. Також директор УЦОЯО зауважив, що застосування одного й того ж показника для різних предметів абсурдне.
Ігор Лікарчук певен: існує необхідність переходу до цивілізованої практики визначення порога результату абітурієнта – “тест склав” або “тест не склав”. Саме така практика застосовується в країнах світу, де використовують зовнішні тести. Відтепер після проведення тестування з кожного предмета група кваліфікованих експертів визначатиме ймовірність правильної відповіді на кожне запитання “малопідготовленим” вступником.
Виконання поглибленого рівня тесту буде оцінюватися двома результатами за шкалою від 100 до 200 балів, тобто ставитимуть оцінки за базову частину і за поглиблену
“Експертні оцінки усереднюються і шляхом нескладних математичних розрахунків визначається сума тестових балів, які може набрати “малопідготовлений” вступник після проходження тесту. Скажімо, для тесту з історії України, який адміністрували в 2014 році, така сума тестових балів може становити 25, з математики – 28, а з української мови та літератури – 40 або 45 балів”, – пояснює директор УЦОЯО. І повідом­ляє, що всі абітурієнти, які набрали кількість тестових балів меншу від цього порога, отримають оцінку “тест не склав”, і навпаки – всі, хто набрав більшу кількість тестових балів, – оцінку “тест склав”. Результати цих абітурієнтів будуть переведені в рейтингову шкалу від 100 до 200 балів.
“Тобто для нашого прикладу з тестом з історії України 100 рейтингових балів отримають ті, хто набрав 25,5 тестових бала. І з цими результатами абітурієнти зможуть брати участь в конкурсі для вступу до вишу. Таким чином усі результати, які будуть нижчими від колишнього порога  – 124 бали, відтепер стануть прохідними, – запевняє Ігор Лікарчук.
А що ж виші? Нагадаємо, що з ініціативи Українського центру оцінювання якості освіти, ВНЗ під час зарахування абітурієнтів враховуватимуть результати ЗНО, отримані тільки у рік вступу!

Українська мова та література і математика – два рівні

Ще однією новацією є дворівневе тестування, яке Міносвіти та Український центр оцінювання якості освіти планують запровадити з наступного року. 
Наразі йдеться тільки про тести з української мови та літератури і математики. Ігор Лікарчук аргументував це тим, що практика дворівневих тестів існує в інших країнах світу, зокрема в Польщі. Зі слів директора Українського центру оцінювання якості освіти, необхідність таких змін викликана об’єктивними причинами.
“До цього часу ми однаковий тест давали тим, що вступають на механіко-математичний факультет університету, і тим, що хочуть бути вчителями трудового навчання. Також однаковий тест з української мови та літератури складали ті, що вступали на факультет української філології, і ті, що вступали на факультет спортивної медицини”, – пояснив він  під час прес-конференції, присвяченій проведенню ЗНО-2015. І наголосив, що якісний відбір абітурієнтів на основі однакових тестів був ускладнений.
“Тому ми пішли назустріч університетам і цього року будемо пропонувати тест рівня “А” – менш складний і тест рівня “В” – більш складний”, – повідомив директор УЦОЯО. На своїй сторінці у Facebook Ігор Лікарчук написав, що тест із української мови та літератури складатиметься з двох частин – базового і поглибленого рівнів.

Як готуватися до ЗНО
• Найважливіший етап – пошук мотивації. Без неї жодна праця не буде ефективною. Навіщо готуватись до ЗНО? Який результат хочеш отримати? Ким бачиш себе в майбутньому? Яка твоя місія – короткотривала чи довготривала? Дай відповіді і відправ свої лінощі “на канікули”.
• Вибери спеціальність, кількість предметів. Починай копатись у доступних офіційних документах – програмах і характеристиках тестів.
• Пройди кілька повних тестів минулих років, і відразу ж побачиш свої проблемні теми (наші безкоштовні онлайн-тести стануть в пригоді). Ось і перші пункти плану підготовки. Налаштуйся на те, що до нього можна і треба вносити зміни, інакше розчарування неминуче.
•  Далі читай розповіді екс-ЗНОшників. Налаштовуйся на те, що хоч-не хоч, а працювати треба (див. пункт 1), а також на позитив, адже тестування не таке вже й складне, якщо добре підготуватись. Прочитай історії абітурієнтів – корисно.
•  Визначся, чи потрібна тобі допомога спеціаліста: викладача, репетитора. Якщо так, то шукай такого, якому цілковито довірятимеш. Такого можна знайти на пораду знайомих. Якщо ж тобі підходить опція самостійної підготовки, яка, до речі, цілком реальна, то запасайся силою волі, підручниками, готуй свій план і працюй.
•  Онлайн-підготовка сьогодні дає добрі результати. Можна завантажити минулорічні підручники, довідники з різних предметів, таблиці, схеми, шаблони тощо. Під час навчання і проходження тестів роби записи, складай конспекти. Дуже допомагають у повторенні таблички та схеми власного «виробництва», які мають містити все те «слабке», що повинно закріпитись у твоїй пам’яті.
• Щоби навчання було комфортним, час до часу викреслюй з плану вже вивчене і додавай те, що важко дається, змінюй дати (навіть перенось на пізніші), знову і знову проходь тренувальні тести, але не забувай відпочивати. Як кажуть, найкращий відпочинок – це зміна діяльності.
• Час Х. Підготовка вичерпана, настав день складання ЗНО. Не наступай на минулорічні граблі, забери їх зі свого шляху. Підготуй усе – документи, ручки, будь впевненим у собі. А далі сідай і на максимум здавай!
За матеріалами znoclub.com
“Базовий рівень тесту складатимуть всі абітурієнти незалежно від того, на яку спеціальність подаватимуть документи. Також базовий рівень тесту складатимуть всі випускники загальноосвітніх навчальних закладів як державну підсумкову атестацію (ДПА). З цією метою для ДПА у тесті базового рівня будуть визначені завдання тільки з української мови”, – зауважив директор УЦОЯО.
Поглиблений рівень тесту з української мови та літератури складатимуть абітурієнти, які вступатимуть на ті спеціальності, для яких поглибленого рівня вимагатимуть правила прийому до конкретного університету. 
“За виконання частини тесту базового рівня абітурієнти отримають два результати: один за 12-бальною шкалою (для ДПА), другий за шкалою 100-200 балів (для вступу до університетів). Виконання поглиб­леного рівня тесту буде оцінюватися двома результатами за шкалою від 100 до 200 балів, тобто ставитимуть оцінки за базову частину і за поглиблену. Для тих, хто складатиме тест з української мови та літератури для вступу до університету, в базовій частині визначать поріг “тест склав”/”тест не склав”, – пояснив Ігор Лікарчук і уточнив, що абітурієнти, які одержать результати тесту складнішого рівня “В”, матимуть змогу подавати документи на спеціальність, де необхідно буде представити результати тесту рівня “А”. Відповідно той, хто складатиме тест рівня “А”, не матиме можливості вступати на спеціальність, де умовами вступу передбачений тест вищого рівня складності.
“Щодо тесту з математики, то тут ситуація дещо простіша. Він також складатиметься з базової і поглибленої частин. Його абітурієнти складатимуть, як дворівневий тест з української мови та літератури. І оцінюватимуть його аналогічно. Але у ньому не буде завдань для ДПА”, – пише  директор УЦОЯО.
Крім того, Ігор Лікарчук розповів про орієнтовну технологію проходження дворівневих тестів. “Під час реєстрації абітурієнт зазначає, якого рівня (базового чи поглибленого) складатиме тест. У пункті тестування він отримає зошит із тестом відповідного рівня. Для тесту поглибленого рівня визначать додатковий час його складання, – пояснив він. – Тестування відбуватиметься не в школах, де навчаються абітурієнти, а в пунктах тестування”.
Наталія Пастушенко, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри гуманітарної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Мені довелося бути біля джерел ЗНО, коли це починалося ще як експеримент. Зміст освіти найчастіше розуміють як знання і вміння, визначені державними стандартами для засвоєння. Сьогодні зазвичай використовують термін компетенції – “знання, уміння плюс ставлення”.

Щодо дворівневих тестів ЗНО, то це, на мою думку, поки що неможливо, бо в нас нема дворівневих програм. Наприклад, у Польщі є, крім звичайних, ще й програми розширеного (підвищеного) рівня, тому там такі дворівневі тести можливі. А у нас школи працюють за єдиною програмою. Якщо дітям хочуть запропонувати тести різного рівня, то і програми ЗНО мусять бути різного рівня. Це гарна ідея, але на майбутнє. Колись такі програми для шкіл обов’язково будуть, а отже, з’являться і для ЗНО.

Очевидно, сьогодні хтось надумав поділити результати існуючих програм на прості й складні, таким чином можуть з’явитися дворівневі. Але це несерйозно щодо результату.

Говорячи про результати, маю на увазі знання і вміння, прописані в шкільних програмах. Якби учень знав завчасу, як перевірятимуть тести кожного рівня, то міг би до цього відповідно готуватися. Але йому дають одну програму ЗНО, а не дві. Для того, хто серйозно готується до ЗНО, ці нововведення не мають значення. Проте це лише мої міркування – я не можу роз’яснювати політику Міністерства освіти.
05.12.2014 12:20
Дмитрий Погорелов

Онлайн-вебінар: 10 грудня о 15:00 Ігор Лікарчук, директор УЦОЯО, відповідатиме на запитання щодо ЗНО та ДПА http://pedpresa.ua/114985-vebinar-3.html


Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7434 / 4.3MB / SQL:{query_count}