Що хочуть змінити при вступі-2015?

“Пошта” з’ясувала, чи справді нові Умови прийому до вишів, які мають намір затвердити в жовтні, такі революційні, як того очікували

фото: прес-служба ЛНУ
Нових Умов прийому до українських вишів у 2015 році освітня спільнота чекала давно. Як уже писала “Львівська Пошта”, буквально на днях їх проект з’явився на сайті Міністерства освіти і науки України. Нагадаємо, що нові Умови прийому до вишів мають бути затверджені не пізніше 15 жовтня цього року. Отож, ми запитали фахівців, чи виправдав їхні сподівання цей документ.
На думку знаної у освітянській галузі громадської спостерігачки з громадянської мережі ОПОРА Ольги Стрелюк, проект з’явився як відповідь на новий закон “Про вищу освіту”. Новації в Умовах прийому ніби і є, а проте, якщо добре вчитатися у документ, виникає враження, що нічого надзвичайного не відбулося – просто в нових Умовах закріпили процедури, які раніше відбувалися, однак не були прописані. 
Приміром, намір міністерства скасувати норму про обов’язкове погодження вишами власних правил прийому з освітнім відомством. Якщо нові Умови набудуть чинності, власні правила вступу розроблятимуть самі виші, а затверджуватиме їх вчена рада кожного окремого вищого навчального закладу. 
“Таке і в попередні роки практикували виші, просто цей процес не був затверджений офіційно. Затвердження його МОНом – формальність, – пояснює юрист громадянської мережі ОПОРА Наталія Радиш. – Це не недолік і не перевага. Єдине, на що варто надіятися, то це на те, що вчена рада як колегіальний орган окремого вишу відповідальніше ставитиметься до того, що підписує, і Умови прийому в кожному виші будуть продуманими”. 
Громадські активісти критикують ще один пункт нових Умов прийому до вищих навчальних закладів, в якому ідеться про те, що виші самостійно встановлюватимуть мінімальний прохідний бал сертифіката, з яким вступник допускатиметься до участі в конкурсі. 
“Поки що не дуже зрозуміло, чи залишиться він на рівні 124 балів зі звичайних предметів та 140-ка з профільних, як було торік. Ймовірно, це може бути таким собі “затягуванням” абітурієнтів на контрактну форму навчання. На нашу думку, авторам нових Умов вступу йшлося радше про впорядкування системи ЗНО. Бо поки що ми самі ще не дуже зрозуміли, що мається на увазі”, – веде далі Наталія Радиш. 
Наразі не зрозуміло, чи залишиться прохідний бал на рівні 124-ох зі звичайних предметів та 140-ка з профільних, як було торік
Найбільшої критики за­з­нає та частина нових Умов прийому, яка стосується можливості подання документів у кілька вишів одночасно (але не більш ніж у 15). 
“Зрозумійте, абітурієнт потрапляє в рейтинги усіх вишів, до яких приніс документи, і створює конкурс у них. І з них усіх обирає один. Місця заповнюються у основному в так званій четвертій “хвилі”, відбувається конкурс оригіналів документів, але в підсумку не всі державні місця заповнюються. Отож, тут утворюється простір для корупції! Знаємо з  практики минулих років, коли не всі виші інформували вступників про наявність державних місць, які залишилися після проведення згаданого конкурсу. Був один такий виш, який на вільне державне місце зарахував… останнього абітурієнта у рейтинговій таблиці!” – обурюється Наталія Радиш.     
Поки що зрозуміло одне – не все в нових умовах прийому чітко й однозначно. Український центр оцінювання якості освіти також надав МОНу пакет пропозицій щодо проекту нових Умов прийому до вищих навчальних закладів на 2015 рік, роботу над яким розпочала робоча група при Міністерстві освіти і науки. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомляє директор УЦОЯО Ігор Лікарчук
Проте їх, можна сказати, не почули. Вже згодом Ігор Лікарчук написав у соцмережі таке: “Мав тривалу розмову з Інною Совсун (перший заступник міністра освіти і науки. – “Пошта”) стосовно опублікованого проекту Умов прийому до ВНЗ на 2015 рік. Там чимало неоднозначних положень, які можуть серйозно дискредитувати як вступну кампанію, так і новий закон “Про вищу освіту”. Думаю, робоча група має зібратися найближчим часом для того, щоб завершити роботу над цим документом”. 
Найбільшої критики поки що зазнає та частина нових Умов прийому, яка стосується можливості подання документів у кілька вишів одночасно (але не більш ніж у 15)
Директор УЦОЯО озвучив ректорам вишів Київщини пропозиції щодо нових Умов прийому. І після зустрічі та спілкування з ними дійшов таких виснов­ків:
– більшість присутніх ректорів новий закон “Про вищу освіту”, може, і бачили, може, і щось чули про нього, може, і переглядали за чашкою кави, але не більше; 
– більшість ректорів боїться дворівневих тестів і того, що абітурієнти зможуть реалізувати своє конституційне право обирати не один чи три університети, а більше, очевидно, тому, що це для них додаткова робота;
–  багато ректорів готові й далі приймати до університетів абітурієнтів з будь-яким, навіть найнижчим рівнем знань за принципом: аби йшли, особливо на “контракт”, а там навчимо будь-кого; отже, якість освіти і далі залишається для них чимось ефемерним;
–  буде боротьба за будь-які, навіть найменші зміни в існуючій системі і порядках, буде спротив, і до цього потрібно бути готовим. 
Крім того, директор УЦОЯО, з його ж слів, отримав запрошення на зустріч з ректорами приватних ВНЗ. “Там буде ще цікавіше!” –  написав він на своїй сторінці у Facebook.
Олена Єльнікова, автор і засновник дистанційної академії для вчителів Elnik, яка займається впровадженням технологій у навчальний процес, співавтор екосистеми “Моя школа”
Реформ ще не було – тільки наміри. МОН хоче збільшити середній бал атестата при вступі.

Підвищення ролі атестата сьогодні – це не просто привід для корупції (продаж медалей і оцінок), а й елемент тиску (примусу) учнів як єдиний (за одиничними винятками справжніх ентузіастів) важіль заохочення учнів до навчання. Навіщо робити цікавими уроки? Навіщо робити привабливими свої розробки щодо проведення уроків? Навіщо читати нову педагогічну літературу, аби впровадити щось нове? Пригрозив оцінкою – і мотивація готова.

Ще одне питання, яке мене турбує, це заміна ДПА на ЗНО і кількість сертифікатів. Ці питання – два боки медалі. Перший: ДПА плюс атестат – хороший ґрунт для корупції і далека від досконалості застаріла система перевірки знань, що погано контролюється і не має сучасних засобів обробки й узагальнення інформації. Додаткові бали за відвідування курсів – це просто збір коштів із зацікавлених батьків абітурієнтів.

Жодних додаткових балів за відвідування! Будь-які преференції гублять якість викладання! Додаткові бали гублять якість курсів! Якщо бути справедливим, то варто тоді додавати бали за відвідування репетитора. Чим репетитор Марія Іванівна гірша за репетитора Івана Петровича, що викладає на курсах? Місцем проведення уроків?

Другий бік: працююча, добре організована та готова удосконалюватися форма перевірки навчальних досягнень учнів у масштабах країни – ЗНО. Громадськістю визнана система, яка не має корупційної складової, а має сучасний інструментарій обробки інформації для узагальнення та аналізу результатів. Що саме заважає піти простим шляхом заміни ДПА на ЗНО? Корупційна складова. Іншої відповіді у мене нема.

Організаційні питання, які порушують скептики, вирішуються. Треба тільки сісти за їх вирішення. Якщо замінити ДПА на ЗНО, кількість сертифікатів кожен виш може збільшити та більш гнучко підійти до відбору студентів, одночасно впливаючи на якість середньої освіти. Якщо ВНЗ замовляє той чи той сертифікат, звертається увага абітурієнта на той чи той предмет.

Висновки такі: – збільшувати вагу атестата не можна з двох причин: як корупційну (чи не це є головним ворогом нашої країни?) та як таку, що гальмує професійний розвиток педагогів; – кількість сертифікатів треба збільшити – це сприятиме впливу вищої освіти на середню і буде стимулом для вчителів та учнів, саме тому встановлення мінімуму (два сертифікати) є хорошою вимогою; я б ризикнула запропонувати мінімум три-чотири сертифікати, але не наполягаю на цьому.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6516 / 4.16MB / SQL:{query_count}