Хворому і старому годи завше, як малому

“Пошта” розповідає про один із проектів міжнародного благодійного фонду “Карітас України” – “Домашня опіка”, який передбачає догляд хворих і людей похилого віку

фото: МБФ “Карітас України”
Катерина Михайлівна на схилі літ залишилася сама. В неї ревматоїдний арт­рит, гіпертонічна та сечокам’яна хвороба. Жінка ледве ходить, спираючись на дві палиці… 
“В цей важкий для мене час на допомогу прийшли працівники “Карітасу”. Підтримали і матеріально, і морально, скерували до мене лікаря, допомогли купити ліки за рецептом. Дівчата з “Домашньої опіки” дбають про мене ще з 2002 року. Медсестра регулярно стежить за моїм станом – вимірює тиск, робить уколи, інші медичні процедури. В помешканні тепер ідеальна чистота, дівчата готують їжу, купують продукти, решту приносять усю до копійки, забирають речі для прання, приносять їх вже попрасованими. Для мене то дуже велика поміч”, – каже хвора. 
Кожна п’ята людина в Україні – похилого віку. На жаль, більшість стареньких залишаються сам на сам зі своїми проблемами, переживаннями. Саме тому одним із напрямків роботи міжнародного благодійного фонду “Карітас України” є опіка людьми похилого віку. 
“Проект “Домашня опіка” існує вже понад дванадцять років. Його метою є медико-соціальний догляд та покращення життя стареньких, немічних, невиліковно хворих і тих, хто внаслідок прогресування хвороби чи травми потребує постійного або тимчасового догляду. Дбаємо переважно про самотніх людей. Нині під нашою опікою перебуває близько п’ятдесяти осіб у Львові, а назагал по Україні близько 600”, – розповідає національний керівник проекту “Підтримка заходів мережі центрів Домашньої опіки в Україні” Галина Курницька (щороку назва цього проекту дещо змінюється). 
У Львові його організатори  співпрацюють із територіальними соціальними центрами. Шукають дані про тих, хто потребує допомоги, в поліклініках. 

Детальніше про послуги

Усі працівники “Домашньої опіки” мають медичну освіту для того, аби надавати різноманітні медико-соціальні послуги.
 Працівники фонду навчають, як треба доглядати хворих і немічних  
Цільовою групою для керівників програми “Домашня опіка” є самотні. Багато молодих людей мають батьків, дідусів, бабусь, родичів, з якими сталося лихо і вони потребують постійного догляду. Наймати спеціальних працівників їм не по кишені, а самі вони часто не вміють правильно надавати послуги. Тому також можуть звернутися до “Карітасу”. Тут їх навчать догляду хворих та літніх осіб. 
“Дуже прикро, що наші медичні працівники в державних закладах не можуть (або не хочуть) розповісти, як треба мити хворого, як обробити йому рани. Тож проводимо спеціальні тренінги, показуємо, як правильно використовувати реабілітаційне обладнання, як поводитися з недужим. Опікуватися чужими людьми набагато легше, ніж рідними”, – переконана Галина Курницька. – Часто молоді люди приходять, аби просто виговоритися, спитати поради, відчути підтримку. А старші потребують духовної допомоги. 
При “Карітасі” працює священик, лікарняний капелан, який за потреби навідується до самотніх людей. Працівники “Домашньої опіки” можуть запросити духівника й з іншої церкви. Словом, намагаємося робити все, аби старенькі та немічні відчували підтримку і любов оточення”.
“Уколи чи ліки наші медсестри дають лише за письмової згоди лікаря. Про жодне самолікування навіть не йдеться! Те ж стосується атрофічних ран, пролежнів – медсестра оброблятиме їх згідно з рекомендаціями лікаря. І це не наша примха, таким чином ми оберігаємо наших підопічних від необдуманих вчинків. Адже самолікування може призвести до погіршення стану, навіть до смерті. За це доведеться відповідати саме нашим працівникам”, – пояснює Галина Курницька. 
Загалом маємо певний перелік послуг, які надаємо підопічним удома залежно від стану здоров’я. Є люди, яких необхідно провідувати щодня, а є й такі, до яких досить завітати раз чи два на тиждень. 
“Комусь потрібно тиск виміряти, в когось брудну білизну до пральні забрати, комусь їсти зварити, вдома прибрати, комусь допомогти прийняти ванну, обстригти нігті. Залежно від потреб людини визначаємо кількість візитів. За день медсестра обходить в середньому вісім-десять осіб похилого віку, які є нашими підопічними”, – веде далі керівник проекту. Перший важливий пункт у “Домашній опіці” – це догляд тіла: купання, обробка ран, пролежнів, підстригання нігтів.
"Домашня опіка" передбачає догляд хворого, медичні послуги, ведення домашнього господарства, прокат допоміжних засобів догляду, вирішення юридичних питань,  емоційну підтримку
“Якщо належні процедури робити щодня, то буде й ефект відповідний: рани з часом загояться, людина почуватиметься краще, зможе вставати з ліжка і починати займатися хатніми справами. Це покращує настрій як підопічним, так і нашим працівникам!” – наголошує керівник програми. Окрім догляду тіла,  “Домашня опіка” передбачає догляд хворого, медичні послуги, ведення домашнього господарства, прокат допоміжних засобів догляду, вирішення юридичних питань, організацію дозвілля, емоційну підтримку.
“Враховуємо й побажання наших підопічних. Одна жінка, що мала розсіяний склероз, до самої смерті хотіла, аби їй робили завивку волосся. Це звичне бажання бути гарною іншим видавалося примхою, адже бабуся не вставала з ліжка. То навіщо їй зачіска? Та ми прислухалися до її побажання, бо це покращувало настрій хворої”, – каже Галина Курницька. 
Звертаються і самотні старенькі, яким доводиться проходити реабілітаційний період після операції. В такому випадку працівники “Карітасу” допомагають їм доти, доки вони не зможуть самотужки давати собі раду. “Буває й так, що знаходяться рідні, які беруться доглядати хворого, або ж людина похилого віку вирішила заповісти своє помешкання, матеріальні цінності сусідам за умови, що ті доглядатимуть її. В такому випадку ми припиняємо надання послуг”, – пояснює керівник проекту. Та дуже часто доводиться доглядати стареньких до самої їх смерті… 

Ви не самотні!

Чи не найбільше літні люди бояться самотності, тому з нетерпінням чекають працівників “Карітасу”. На початках можуть ставитися до них з пересторогою, думають, що у них хочуть забрати квартиру, пограбувати. 
Та з часом медсестри входять до стареньких в довіру, бо не беруть за свої послуги ні копійки. Стають для них найріднішими, справжніми розрадниками. “Був у нас випадок, коли літня жінка потерпала від  атрофічних виразок на нозі. Дуже боялася померти на самоті. Тож до останньої хвилини життя чекала на нашу медсестру, яка оброб­ляла їй рани, перевдягала, поїла чаєм… Жінка спокійно відійшла у вічність”, – каже Галина Курницька. 
З її слів, літні люди не завжди можуть відкрити вхідні двері через погане самопочуття. Тоді працівники “Карітасу” викликають комунальників, міліціонерів, аби врятувати їм життя. Невідомо, що сталося з людиною – гіпертонічний криз, серцевий напад. Може вона, вже померла.

І білизну виперуть…

Однією з надаваних послуг є прання білизни. Для того, щоб це зробити, знадобиться пралька і місце, де речі могли б висохнути.
“Не у всіх наших підопічних є велика ванна кімната, не кожен із них має змогу купити собі пральну машинку, розвісити постіль. Завдяки цій нашій послузі літні люди можуть тримати свої речі в чистоті. А це ще одна складова гігієни”, – пояснює Галина Курницька.
Старенькі складають свої речі, пишуть їх перелік, а працівник “Карітасу” заїжджає і забирає їх до пральні. За кілька днів привозить чисті й випрасувані.
Адреси і телефони регіональних організацій “Домашньої опіки”:
Львів, вул. Озаркевича, 4, тел. (032) 235 22 68;
Борислав, вул. Грушевського, 26, тел. (032) 484 20 05.

 Випозичальня реабілітаційного обладнання                        
При благодійному фонді “Карітас” діє випозичальня реа­білітаційного обладнання, що іноді необхідне хворим або літнім людям. Кожен, хто потрапив у скрутну життєву ситуацію (незалежно від віку), може звернутися у фонд і абсолютно безкоштовно позичити його. 
“Це можуть бути протипролежневі комірчасті матраци і подушки, пневматичні чаші для миття голови, подушки для підтримки шиї, туалетні крісла, інвалідні візки, двоколісні ходунки, чотирьохопорні палиці тощо. Маємо обладнання лише для дорослих! Випозичальний термін діє місяць, але за потреби його можна подовжити. З людиною, яка позичає обладнання, складаємо зобов’язання на його використання. Вимагаємо лиш вказати адресу і контактний телефон. Інколи люди подають ще й паспортні дані, виписку з лікарні. Тим, хто потребує допомоги з реабілітаційним обладнанням, ніколи не відмовляємо! Аби тільки воно в нас було. Маємо до випозичальників єдине прохання – не нищити його”, – каже регіональний керівник мережі заходів підтримки центрів “Домашньої опіки” в Україні Ірина Старовецька.
Тим, хто хоче скористатися нашою послугою, радимо звернутися на адресу: м. Львів, вул. Озаркевича, 4 або зателефонувати на номер (063) 745-60-66.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.2487 / 4.06MB / SQL:{query_count}