“Тату, я боюся! Не їдь на Майдан!”

Важливі поради фахівця, як розповідати дітям про події в Україні, не травмуючи їхньої психіки

фото: facebook (Олег Мацех)
П’ятирічний Олексійко, заходячи в маршрутку, починає розповідати пасажирам… про Євромайдан. “Я теж підтримую протестувальників, от ходжу в дитячий садочок із жовто-синьою стрічкою. А в Києві страшно, там москалі журналістів б’ють!” – застерігає дорослих дитина. 
Шестирічна Настуся після чергового випуску новин почала дуже переживати за свого батька і зі сльозами на очах просила: “Таточку, будь ласка, не їдь на Майдан, я боюся. Будь краще зі мною!..” 
І таких історій дуже багато: то в дитячому садку діти бавляться у Євромайдан і політиків, то придумують план, як захистити дівчат від “Беркуту”, то малюють схеми захоплення Верхов­ної Ради, то замість Святого Миколая зображають… покаліченого “беркутівця”. Діти, як губка, вбирають усю почуту інформацію та інтерпретують її по-своєму. Психологи стверджують, що нинішні політичні події сильно впливають на дитячу психіку, і то не найкращим чином. Тож батькам треба бути дуже обачними, обговорюючи їх в сім’ї, намагатися не коментувати почуте й побачене надто емоційно в присутності малої донечки чи сина.
“Одні діти тривожні від народження, дуже переймаються негативними подіями, що б то не було – непорозуміння з однолітками, сумні історії чи жахливі кадри. Їхня психіка налаштована на сприйняття негативної інформації, яка згодом виливається у різні фобії, страхи, переживання. І коли така дитина дивиться невтішні новини по телевізору, чує, як їх аналізують батьки, то накопичує в собі негативну інформацію і стає ще більш тривожною. Хоча є діти, які мають не таку чутливу нервову систему і сприймають навколишні події спокійно”, – розповідає дитячий психолог Наталія Маркевич. 
Але в будь-якому випадку потрібно обговорити з сином чи донькою все те, що зараз відбувається в країні. Краще, аби вони про це дізнавалися від батьків, які спокійним тоном мусять пояснити, що ж насправді коїться, а не дивилися телевізор чи слухали емоційні суперечки старших членів сім’ї. 
“Кожний період розвитку дитини має свої особ­ливості. Тому й говорити з сином чи донькою потрібно відповідно до їхнього віку. З підлітками можна спілкуватися на тому ж рівні, що й із дорослими, бо вони вже готові до сприйняття усілякої інформації”, – радить психолог. Натомість до молодших потрібно шукати інші підходи. Найкраще, зі слів Наталії Маркевич, усі події пояснювати образно, на прикладі повсякденних.
“Скажімо, якщо сперечаються двоє діточок, потрібно спокійно з ними поговорити, з’ясувати, чому виник конфлікт, щоб вони помирилися, залишилися друзями. Те ж саме зараз відбувається і в нашому суспільстві – назбиралося дуже багато суперечливої інформації, яку потрібно обговорити на державному рівні. Але мирно поговорити не завжди вдається…” – пояснює фахівець. 
Уся інформація, яку зараз подають політики, чиновники, журналісти, – лише для дорослих, а не для дитячих вух!
До прикладу, дошкільнята найчастіше повторюють те, що кажуть дорослі. “Ті новини, які нині показують по телебаченню, дитині краще взагалі не дивитися. Адже навіть ми, дорослі, не завжди спокійно сприймаємо їх, не те що малюки. Тому якщо вже увімкнули телевізор і вирішили подивитися випуски новин, які зараз насичені тривожною інформацією, старайтеся, аби дитина не була біля вас. 
Коли ж не вдається зацікавити сина чи доньку вечірньої пори чимось іншим, відволікти їхню увагу, одразу ж коментуйте, пояснюйте, що відбувається. Не після трансляції, а саме під час неї! Ще один вихід – намагайтеся показати дитині, що не сприймаєте серйозно того, що відбувається і що показують по телевізору, навіть якщо кипите від злості. Повірте, так буде краще. Так ви не травмуєте дитячу психіку. Якщо малюк побачить, що мама чи тато спокійно реагують на почуте, то ця інформація стане неактуальною для нього”, – каже Наталія Маркевич. 
Найперше треба шанувати психіку дітей! Уся інформація, яку зараз подають політики, чиновники, журналісти, – тільки для дорослих, а не для дитячих вух. Пам’ятайте про це! 
“Якщо ж увімкнете телевізор і залишите дитину біля нього саму – як результат матимете сплеск дитячих страхів, фобій, переживань, навіть хвороб. У цей неспокійний час дитина повинна займатися тим, чим займалася раніше: ходити в дитячий садок або школу, відвідувати гуртки, гуляти. Якщо, наприклад, тато вирішив поїхати на Майдан, потрібно пояснити синові чи доньці, що він робить це для того, аби відстояти свою громадянську позицію. Жодних розмов про війну чи революцію! Не залякуйте дітей!” – наголошує психолог.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.4216 / 4.37MB / SQL:{query_count}