Вчимось математики змалечку

Навіть найпростіші обчислення сприяють підвищенню розумових здібностей дитини, розвивають кмітливість, пам’ять і формують логічне мислення

Багато хто з батьків вважає, що їхня дитина, якій три-чотири роки, ще не доросла до математики. Попри це, теперішні першокласники вміють користуватися калькуляторами, комп’ютерами, але зовсім не готові до усного обчислення. 
Насправді дитячий мозок, як і м’язи, потрібно постійно тренувати. І саме прості математичні задачі на віднімання-додавання сприяють активному розвитку розумових здібностей дошкільнят.
“Готовність до математики не проявляється раптово, а формується поступово. Якщо її не розвивати, вона може не проявитися й до десяти років! Тому вже у трирічному віці малюкові разом із вивченням цифр можна пропонувати в ігровій формі перші уроки математики. Результат перевершить найсміливіші очікування – діти залюбки вивчатимуть ази цієї науки”, – запевняє вчитель початкових класів Наталія Коцко. 
Необов’язково відразу братися за складні задачі. Досить, читаючи книжку, звернути увагу дитини на малюнок і разом порахувати, скільки на ньому квіток, метеликів, дерев, будинків. Полічити, чи вистачить усім метеликам квіток, чого більше на картинці – дерев чи будинків. Граючись кубиками, їх також можна порахувати, посортувати на більші-менші чи поскладати за кольорами, а потім визначити, яких більше, а яких менше. На перших порах дитина може плутати поняття “більше-менше”, але це не страшно. Головне постійно тренуватися!
Готовність до математики не проявляється раптово, а формується поступово. Якщо її не розвивати, вона може не проявитися й до десяти років!
“Наступний крок – пояснити малюкові, що таке “порівну”. Для цього можна запропонувати поділити чотири яблука на двох осіб чи шість цукерок на трьох. Згодом варто переходити до простих логічних загадок. Як свідчить практика, діти просто у захваті від них, часто загадують їх своїм друзям”, – веде далі учитель. 
В чотири-п’ять років можна починати вивчення елементарних математичних дій – додавання, віднімання. Пояснити дитині, що таке плюс і мінус. Наприклад, на столі лежить одне яблуко, біля якого поклали ще одне. Скільки яблук стало на столі? Додавати і віднімати в межах десяти можна і на пальцях. Наприклад, аби додати два і чотири, на одній руці показуємо два пальці, на другій – чотири. Тепер рахуємо скільки їх разом. Те ж саме можна робити з паличками або цукерками. 
“Не потрібно казати: “Запам’ятай: два плюс чотири буде шість”. Дитина повинна збагнути сам механізм рахування: спочатку треба полічити, скільки було (два), потім – скільки додали (чотири), а потім – скільки стало (шість). Аналогічним чином пояснюється й віднімання: спершу рахуємо, скільки є, скільки треба відняти, а потім, скільки залишилося. Запам’ятати слід тільки те, що при додаванні виходить більше, ніж було, а при відніманні, навпаки, менше”, – пояснює Наталія Коцко. 
Не можна вчити дитину рахувати, вживаючи слова “вгадай” або “здогадайся”, бо вони передбачають неоднозначні відповіді. При такій постановці питання дитина може зрозуміти, що правильний результат потрібно саме вгадати, а не обчислити!
Нині в магазинах величезний вибір книг і посібників для раннього розвитку дитини. Але перш ніж пропонувати їх своєму малюкові, уважно перечитайте самі. “Не беріть таких книжок, де приклади містять фрази на кшталт “вгадай, скільки буде”, “визнач без розрахунку”. Це неправильний підхід до занять математикою, адже це точна наука, яка не терпить вгадувань. Не можна вчити дитину рахувати, вживаючи слова “вгадай” або “здогадайся”, бо вони передбачають неоднозначні відповіді. При такій постановці питання дитина може зрозуміти, що правильний результат потрібно саме вгадати, а не обчислити!” – застерігає вчителька.
Часто можна чути, як мами першокласників запевняють, що їхні діти більше схильні до гуманітарних наук, а не до точних, серед яких математика. Насправді для занять з цього предмета не знадобляться особливі здібності. Обчислення сприяють підвищенню розумових здібностей дитини, розвивають кмітливість, пам’ять і формують логічне мислення. Що раніше батьки почнуть тренувати мозок малюка простими задачами, то помітнішими будуть  результати їхніх старань.
Ігри та віршики для вивчення цифр
З допомогою простих вправ можна легко зацікавити дитину математикою

Пробуємо на дотик

Запропонуйте дитині цифри у вигляді об’ємних фігур. Це можуть бути картки з опуклими контурами цифр, наклеєні на гладкий папір шорсткі цифри або ж, навпаки, на шорсткому картоні – гладенькі цифри. Дитина на дотик повинна вгадати цифру.

Робимо самі

Разом із дитиною викладайте цифри з кружечків, па­личок, кубиків, трикутників, мозаїки, конструктора, ліпіть їх із пластиліну чи со­лоного тіста. Вирізайте цифри зі старих газет або журналів, тканини і наклеюйте їх.

Малюємо та вгадуємо

Запропонуйте дитині гру: ви малюєте в повітрі пальцем цифру, а вона вгадує її. Після цього можна помінятися ролями.

Кумедна фігурка

Спочатку напишіть на аркушику цифри від одного до дев’яти. А тепер спробуйте їх перетворити на кумедних чоловічків, звірят чи фігурки.

Знайди свою

Розкладіть на столі картки із цифрами. Назвіть одну з них, і нехай дитина знайде її серед інших. Або намалюйте на аркуші цифри, які б відрізнялися кольором та розміром. Дитина повинна знайти з-поміж них дві однакові. 
 А тепер можна намалювати стільки предметів, скільки показує та чи та цифра, або виконати якусь вправу – підстрибнути чи присісти стільки ж разів. 

Шукай “сусіда”

Покажіть дитині цифру і запропонуйте назвати її “сусідів”. Наприклад, показує­те трійку, а малюк повинен зна­йти двійку і четвірку. Або ж розкладіть цифри за по­­рядком. Нехай дитина на кіль­ка хвилин заплющить очі, а ви поміняйте їх місцями чи приберіть одну з них. Малюк повинен зауважити, що змінилося.

Здогадайся сам

Запропонуйте дитині знайти схожість між різними предметами і цифрами. Наприклад, олівці схожі на одиничку, гачок на вішалці – на двійку, бублик – на нуль. Можна разом описувати цифри. 

Пронумеруй предмети

Намалюйте кілька будинків, що стоять поряд, і попросіть дитину пронумерувати їх. Те ж саме зробіть з іншими предметами: можна рахувати поверхи будинків, кількість дерев, автомобілів. Наприкінці запропонуйте викласти з цифр свій номер телефону, будинку, квартири. 

Що переплуталося? 

Розкладіть на столі прозорі картки з цифрами догори ногами або в дзеркальному відображенні. Дитина повинна повернути цифру в правильне положення.

Один

Одиничка – цифра рівна
І до стовпчика подібна.
Всі рахунки, всі таблички
Починають з одинички.
* * *
Подивіться – ось вона
Одиничка чарівна.
Хоч і ніжку одну має,
Вправно ряд розпочинає.
* * *
Тонка, пряма і схожа на стеблинку,
Залізла одиниця у клітинку.
Така поважна і така примхлива,
Говорить, що відважна та смілива.

Два

Двійка хвостик піднімає,
Шию гнучкою тримає.
І так гарно випливає,
Наче лебідь з дивокраю.
* * *
Подивіться – ось і два,
Цифра дуже чепурна.
Шийку “гусачком” згинає,
Хвостик хвилькою здіймає.
* * *
Поглянь: і каченя, і двійка
Так спритно вигинають шийки.
Спішать купатися до річки,
Напитись чистої водички.

Три 

Три – щаслива цифра дуже.
Але трохи вона тужить:
– Буква “з” на мене схожа –
Переплутати нас можуть!
* * *
Цифра три – то чарівниця,
Невеличка й круглолиця.
Яку казку не візьмеш,
Цифру три завжди знайдеш.
* * *
Раз гачок і два гачок,
А між ними – язичок.
Цифра нас зачарувала.
Трійко, ми тебе впізнали.

Чотири

А чотири, а чотири…
Дуже схожа на вітрило.
Навіть вітер про це знає
І вітрило підіймає.
* * *
Познайомтесь – це чотири,
З нею в дружбі усі звірі,
Бо чотири лапки мають,
Вправно ними чеберяють.

П’ять

П’ять – мов гак
На автокрані,
Що вантаж
Підносить плавно.
* * *
Ось п’ятірка жартівлива,
Діток всіх розвеселила.
Як на хвостик повернеться,
В цифру два враз обернеться.

Шість

Шість уважненько пишіть.
М’яким знаком не назвіть.
Бо образиться іще
І до літер утече.
* * *
Цифра шість, як бегемотик,
Має кругленький животик.
Ну а шийка, як дуга,
Вліво зігнута вона.

Сім

Сім – на косу дуже схожа.
Та косить вона не може.
Хто її не хоче вчити,
Хай іде траву косити.
* * *
Цифра сім – потішна дуже,
Ти помітив її, друже?
Вправно ніжку виставляє,
У таночок поспішає.
* * *
На кого схожа цифра сім?
– На чаплю, – скажуть вам усі.
Комахи й жаби б’ють тривогу,
Як сімку бачать довгоногу.

Вісім

Два кільця без кінця,
У середині – без цвяха.
Якщо перевернусь,
То ніяк не змінюсь.
* * *
Два кружечки поряд стали.
– Що за дивні окуляри? –
У маляток запитали.
– Це ми вісім написали!
* * *
Звірі тісто замісили,
Бубликів спекти хотіли.
Бублики по два зліпились,
Вісімки з них утворились.

Дев’ять

Цифра дев’ять, як годиться,
Має кругленьке обличчя,
Заокруглений бочок
Та ще й хвостик, як гачок.
* * *
Цифру пишуть ось та­ку:
Коло, потім ніжку вниз.
Що за цифра? Подивись!
Зайченя відповідає:
“Я дев’ятку добре знаю!”

Десять

А маленька одиничка
Цифра зовсім
Невеличка.
Та лиш нулик
Підставляєш,
Число десять
Зразу маєш.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
10.9393 / 4.15MB / SQL:{query_count}