Тутсі проти хуту

У Конго повстанці атакували урядову армію та миротворців ООН

У Конго повстанці атакували урядову армію та миротворців ООН

congo.jpg

На сході Демократичної Республіки Конго (ДРК) повстанці-тутсі розпочали активні бойові дії. Їхній лідер Лоран Нкунда, який у минулому був генералом урядової армії, звинувачує владу в тому, що вона належним чином не захищає його співплемінників-тутсі від солдатів-хуту з урядової армії Руанди.

Гуманітарна катастрофа

Сили бунтівного генерала оточили головне місто на сході країни - Гому. Урядові підрозділи майже не чинили опору, хаотично залишаючи свої позиції. Разом з ними втікали десятки тисяч переляканих мирних мешканців. Урешті-решт генерал Нкунда заявив про тимчасове припинення вогню, щоб "зупинити паніку серед мирного населення". Хоча, найімовірніше, причиною цього рішення стали не гуманітарні міркування, а елементарний брак бойових можливостей для штурму Гоми.

Тим часом Міжнародний Червоний хрест у своїй заяві називає ситуацію в регіоні "гуманітарною катастрофою". В документі стверджується, що в Гомі та околицях панує хаос, розграбовані шпиталі, припинили роботу всі міжнародні гуманітарні організації, люди залишилися без продовольства і медичного обслуговування.

Миротворці ООН під кулі не лізуть

Тим часом відомо, що в ре­гіональній столиці Гомі перебувають 800 миротворців ООН. А відповідно до мандата Орга­нізації Об'єднаних Націй, в країні перебуває міжнародний контингент чисельністю 17 тисяч військовослужбовців, 760 військових спостерігачів та близько 1000 поліцейських. Про втрати серед миротворців на момент підготовки цього матеріалу до друку нічого не повідомляли, що, з огляду на уривчастість та суперечливість інформації, що надходить із зони бойових дій на сході Конго, зовсім не дивно. Однак, зважаючи на те, що миротворцям наказали не втручатися в бойові дії, вони, найімовірніше, займаються лише наданням гуманітарної допомоги та захистом біженців. Зрештою, це підтверджує й заява міністра закордонних справ Франції Бернара Кушнера, за словами якого, на понеділковому засіданні Комітету з політики безпеки ЄС розглядатимуть питання про скерування до Конго додаткових миротворчих підроз­ділів, причому міністр наголосив, що "йдеться лише про надання гуманітарної допомоги людям, які опинилися в центрі бойових дій".

Африканський вузол

Тим часом до фактичного відновлення громадянської війни додалася ще й загроза міждержавного збройного конфлікту - між Конго та Руандою. Президент ДРК Жозеф Кабіла звинуватив у наступі повстанців сусідню Руанду, зазначивши в своєму листі до Ради Безпеки ООН, що Руанда нібито здійснила акт агресії проти його країни.

Горили не винні

Наступ повстанців у Конго спричинив ще одну несподівану проблему - інтенсивні бойові дії тривають на території розташованого в ДРК заповід­ника, де мешкають рідкісні гірські горили. Заповідник знаходиться на кордоні з Угандою і Руандою і є одним із найстаріших африканських національних парків. "Ще в 1979 році його внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і горили є важливою невід'ємною частиною цієї спадщини", - наголосив глава ЮНЕСКО.

На перший погляд, звинувачення Руанди в агресії, зважаючи на невеличку її територію, звучать смішно. Однак Жозеф Кабіла має певну слушність: у 1997 році саме руандійські війська відіграли значну, якщо не головну, роль у приході до влади конголезького опозиціонера Лорана Кабіли (батька нинішнього президента). Щоправда, згодом стосунки нового президента ДРК зі своїми колиш­німи союзниками зіпсувались: Кабіла-старший звинуватив Руанду в бажанні розширити свою територію за рахунок сусідів. Тоді його підтримали хуту (біженці з Руанди), смертельні вороги руандійського президента Поля Кагане. Відповідно, в 2001 році  Жозефу Кабілі від батька разом з владою дісталась і війна. Через рік лідери країн, які ворогують, домовились про виведення руандійських військ із території Конго, однак дотримуватись домовленості було майже нереально.

Зрештою, міждержавні конфлікти відіграють значно меншу роль, ніж етнічне протистояння. Річ у тому, що первісно в цій частині Африки домінувало плем'я тутсі, однак усе зруйнувала колонізація - європейці поділили між собою контрольовані тутсі землі, позбавивши їх влади. А після проголошення незалежності Руанди владу в країні захопили хуту, які не забули старих образ і заходилися винищувати колишніх господарів життя тутсі. Ті започаткували різанину у відповідь. Унаслідок геноциду загинуло близько 5,5 мільйона осіб.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.5349 / 4.39MB / SQL:{query_count}