Голод – не тітка

Експерти ООН стверджують, що вже на початку наступного року кількість тих, хто потерпатиме від голоду, в світі може перевищити мільярд

Експерти ООН стверджують, що вже на початку наступного року кількість тих, хто потерпатиме від голоду, в світі може перевищити мільярд

niger.jpg 

Глобальна продовольча криза набирає все потужніших обертів. Експерти пояснюють глобальне подорожчання хар­чів трьома факторами. По-перше, зростанням споживання і, відповідно, попиту на продовольство. По-друге, неврожаями, спричиненими кліматичними змінами, а також загальним скороченням посівних площ (тільки за останні 20 років у світі понад половину угідь урбанізували). По-третє, збільшенням виробництва біопалива - тобто, використання сільськогосподарських земель не під виробництво продовольства.

Харчі - на смітник

До всього додається ще й нераціональне використання продуктових запасів. Громадяни Великої Британії, приміром, викидають на смітник близько 20 мільйонів тонн харчів щорічно, тобто 50% усьо­го продовольства, що виробляється в країні. За статистикою, така марнотратність властива більшості розвинутих країн: найбільші розтринькувачі - Японія та США.

Нині ситуація у світі виглядає суперечливо: на полицях магазинів розмаїття продуктів, але багато людей не можуть дозволити собі їх купити. За даними Організації Об'єднаних Націй, щоб нагодувати тих, хто потерпає від продовольчої кризи, потрібно, щонайменше, 30 мільярдів доларів США. Тим часом зростання цін на продовольство триває: за даними ООН, упродовж цього року продукти подорожчали в середньому на 40%, окремі - в півтора-два рази.

Найголодніші

Найочевидніші ознаки продовольчої кризи спостерігаються в країнах Африки, Азії та Латинської Америки. Експерти зазначають, що у найкатастрофічнішій ситуації перебувають такі країни, як Сомалі, Уганда, Ефіопія, Судан, Ємен, Зімбабве, Того, Чад, Сенегал, Афганістан та Гаїті. З країн СНД до "голодного списку" ООН потрапили Таджикистан і Узбекистан.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, зараз у світі 925 мільйонів тих, хто голодує. Для порівняння, у 2007 році  таких налічувалось 854 мільйони.

Зростання цін на продукти змусило голодувати мільйони людей на сході Африки. До постійних засух, військових конфліктів, політичних проб­лем і бідності додалося ще й різке подорожчання пшениці та рису. Їх ціна у деяких країнах зросла на 500%. Зараз близько 15 мільйонів осіб у цьому регіоні потребують термінової гуманітарної допомоги. До того ж, криза в Африці тільки набирає обертів і все найгірше ще попереду. У Сомалі, наприклад, голодує більше 35% населення, а до кінця року, як стверджує британська благодійна організація "Оксфам", схожа доля може спіткати половину сомалійців. В Ефіопії допомоги потребують 4,6 мільйона людей, в Кенії від постійного недоїдання страждають 25% дітей.

Лідери низки країн Чорного континенту звинувачують розвинуті країни у спекуляції та нечесній торгівлі, адже африканські товари немає куди експортувати: Захід обмежує експорт та скуповує продукцію за копійки. Такої ж думки до­тримуються й багато незалежних експертів: вони вважають, що африканці лише тоді зможуть прогодувати себе, коли західні товари перестануть заповнювати їхні ринки.

Ще однією критичною зоною на карті планети є Афганістан. За даними тієї ж "Оксфам", зараз п'ять мільйонів афганців страждають від голоду. Згідно з деякими даними, голод загрожує й Північній Кореї. Через минулорічні повені їй критично бракує зерна. Однак зрозуміти, яка складна там ситуація, майже неможливо: Пхеньян украй неохоче пускає до себе співробітників міжнародних організацій. Тому деякі експерти стверджують, що влада Північної Кореї навмисне перебільшує сер­йозність проблеми, щоб отримати гуманітарну допомогу. Однак, якщо інформація все ж достовірна, то через зволікання з допомогою у найближчі два місяці від голоду можуть померти до 300 тисяч пів­ніч­них корейців. Через гордість та принциповість своєї влади страждає і М'янма. ООН досі не може переконати місцевих генералів прийняти допомогу після циклону "Наріс", від якого постраждали близько чотирьох мільйонів місцевих жителів.

Шляхи подолання кризи

ООН має намір боротися з кризою, насамперед, закликами знизити об'єми виготовлення біопалива. До теми, цинічний приклад: аби заповнити бак джипа етанолом, потрібно така ж кількість кукурудзи, скільки одній людині вистачить, щоб прохарчуватися протягом цілого року. Крім того, ООН радить запровадити справедливіші торгові правила, чіткіше координувати роботу гуманітарних організацій та міжнародних  спільнот.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
11.2496 / 4.1MB / SQL:{query_count}