Гайда на лижі!

Гірські схили Карпат вподобали гості зі східних регіонів. Натомість західняки віддають перевагу курортам сусідніх країн

Гірські схили Карпат вподобали гості зі східних регіонів. Натомість західняки віддають перевагу курортам сусідніх країн

Лижний сезон на схилах Карпат у розпалі. На туристичних базах і прилеглих до них селах Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей тепер частіше почуєш російську, аніж українську мову. Неабияку популярність мають три курорти: Буковель (Івано-Франківщина), Славське (Львівщина) і високогірний Драгобрат (Закарпаття). 

Лиш одне селище Славське готове прийняти до 15 тисяч туристів одночасно, працюють з півсотні готельних комплексів і півтисячі приватних садиб.

Хто куди їде

Завдяки великим гірськолижним комплексам, як-от “Буковель”, жителі прилеглих селищ отримують непогані доходи та розвивають власну справу. “Якби не було того “Буковелю”, то ми б усі поїхали на заробітки. Це чи не єдиний заробіток, – сказала “Німецькій хвилі” власниця приватної садиби у селі Микуличин Надія Гінка. – В цю справу я вклала кілька тисяч, зароблених в Італії, а ще банківські позики з “драконівськими” відсотками. Сподіваюся за три роки все це віддати”. Зимовий сезон найнапруженіший, каже співрозмовниця, всі номери зарезервовані ще з вересня. “Більшість гостей із Києва та Росії, а от львів’ян небагато”, – веде далі власниця.

Немає  вільних місць не лише у приватних садибах, але й у готельних комплексах, де вартість номерів чимала, але любителів лижного відпочинку це не спиняє. 

“Тенденція така, що на лижні курорти Західної України приїздять туристи з Росії, Білорусі, жителі сходу України, зокрема,  Харкова, Донецька, Дніпропетровська, а також кияни. А от самі західняки нині більше орієнтуються на Польщу, Словаччину та Австрію”, – зазначив “Німецькій хвилі” експерт з питань туризму Володимир Закалюжний.

Після запровадження Польщею так званих “віз на закупи” перетин кордону спростився, можливість відпочинку за кордоном  зросла, і молодь активно цим користується, пояснює експерт. Популярним, з його слів, стало польське Закопане, а також деякі альпійські курорти, де діють схеми економ-варіантів, і українці із середніми статками можуть собі дозволити такий відпочинок. 

Однією з важливих складових лижного туризму завжди була безпека відпочивальників, зазначає Володимир Закалюжний. “Тримати приватні клініки невигідно, але в селах медпункти неоснащені, потребують модернізації, бракує й кваліфікованих лікарів”, – зауважує він. 

Тож страховий поліс все частіше стає невід’ємною частиною туру для любителів лиж, зокрема українців, каже експерт. Надто серед старших людей.

А хто ж рятуватиме?

Лише з початку цього сезону рятувальні загони МНС Львівщини подали допомогу 18 особам, що травмувалися на засніжених схилах, повідомили “Німецьку хвилю” у МНС Львівської області. В критичні ситуації потрапляють переважно початківці і ті, хто живе у приватному секторі, каже керівник прес-служби Павло Василенко.

Рятувальники формування МНС обслуговують лише незначну частину витягів на карпатських схилах. “Ті, що є державними, і ті, де власники уклали угоду з нашими підрозділами”, – пояснює він. Про решту, очевидно, дбають приватні рятувальні формування. Принаймні цього вимагає закон від власників баз, додає керівник прес-служби 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
4.6407 / 4.1MB / SQL:{query_count}