Велич базиліки святого Петра

Українці, які бодай раз побували у Ватикані, хочуть повернутися сюди знову

Українці, які бодай раз побували у Ватикані, хочуть повернутися сюди знову

Кілька тисяч вірян, що приїхали до Рима на Всеукраїнську прощу з нагоди благословення відновленого собору святої Софії, мали унікальну можливість молитися на урочистій Архиєрейській літургії українською мовою у головному храмі Католицької церкви – базиліці святого Петра. Люди навколішки дякували Богу за ласки, просили опіки та здоров’я у Всевишнього для рідних та близьких.  

Після звершення літургії владики і священики відслужили акафіст до святого священномученика Йосафата Кунцевича, мощам якого можна вклонитися у базиліці. До слова, святого Йосафата Папа Іван Павло II назвав “апостолом єднання”. Його вважають покровителем України. Є в соборі й мозаїчні медальйони із зображенням святих князя Володимира та княгині Ольги. 

Владика Борис Ґудзяк подякував Богові за дар свободи і ту ласку, що можемо молитися “в мирі та радості у центрі християнського світу”. Заохотив вірян бути живими свідками пасхальної радості та закочувати свої “духовні рукави” до праці. По вінця наповнити чашу нашого життя вірою в Бога, “щоб та чаша переповнилася і напоїла нашого ближнього”, – наголосив він. 

Собор святого Петра, звідки на весь світ транслюють меси за участі понтифіка з нагоди великих свят, вражає величчю та красою! Базиліку будували і оздоблювали 120 років 

(з 1506-го по 1629-й). Її стіни прикрашають стародавні мозаїки, серед яких і шедеври світового мистецтва – фрески та статуї Рафаеля і Мікеланджело.

На площі перед собором завше людно. Всі, хто хоче потрапити до головного католицького храму, чемно стоять у довжелезній черзі, але вона досить швидко рухається. Разом із українцями тут можна побачити представників різних націй, серед яких, зокрема, чимало літнього віку китайців і японців. Задля безпеки вас примусять пройти крізь спеціальну рамку з металошукачем. 

Заходимо до собору, один із охоронців розмовляє з нами…  українською. Кажуть, наших співвітчизників тут багато. 

Базиліка святого Петра належить до найбільших сакральних споруд світу. Її довжина – 211,5 м, ширина – 138 м, висота –  132,5 м, зазначено у Вікіпедії. 

Помолившись та намилувавшись красою собору, обов’язково підніміться на оглядовий майданчик, облаштований на куполі. З нього видно не лише Ватикан, а й чи не увесь Рим! Тут вишиковується ще одна черга – необхідно придбати квиток: якщо волієте йти нагору пішки, готуйте  п’ять євро, якщо ж вирішили дістатися ліфтом, знадобиться сім євро, але далі ще доведеться йти вузенькими східцями. На оглядовому майданчику (його можна обійти по колу) від побаченого аж дух перехоплює! Перед вами відкривається захоплива панорама Вічного міста – площа святого Петра і краса Ватиканських садів. 

Перлиною держави Ватикан вважають Сикстинську капелу, яка впродовж кількох століть була каплицею при Папському палаці. Розповідають, що протягом 400 років на зображення осідали кіптява і бруд від постійно палаючих свічок. Тому у 80 роках XX століття Сикстинську капелу закрили на реставрацію. І лише у 1999-му відкрили для відвідування.   

Ватиканська апостольська бібліотека налічує майже 65 тисяч рукописів, 400 тисяч томів, 100 тисяч мап і гравюр. У ній діє виставка найцінніших і найкраще оформлених видань. Серед стародавніх книг і два списки ІV століття н.е. з поетичними текстами Вергілія, твори Цицерона, Теренція, які служать першоджерелами для сучасних видань цих авторів. 

Аби послухати понтифіка і отримати його благословення, віряни збираються на площі святого Петра. Її у вигляді двох симетричних півкіл у 1656 – 1667 роках створив  архітектор Джованні Лоренцо Берніні. Площа оточена монументальною колонадою, у верхній частині якої 140 статуй святих.

Нагадаємо: минулого Різдва окрасою площі святого Петра вперше стала ялинка з Українських Карпат, яку везли до Апостольської Столиці майже 2000 км. Зі слів працівників, котрі впродовж тривалого часу ставлять ялинку на головній площі Ватикану, це було найгарніше дерево за останні 20 років! А гостей Апостольської Столиці тоді зачарували українські колядки і щедрівки…

Паломниця Світлана Древич (працює  в Українському католицькому університеті), приїхавши до Рима на Всенародну прощу, побувала на літургії у соборі святого Петра. “Тішуся, що, окрім храму святої Софії, мала нагоду помолитися в головному соборі католиків, побачити Рим і Ватикан із купола базиліки! Хоча я вже трохи мандрувала Європою, Рим – найгарніше місто з-поміж усіх інших. Це колиска архітектури, мистецтва, світової спадщини!” – захоплено розповідає вона. Прочанка планує знову приїхати до Вічного міста. “Взимку тут запланована зустріч молоді. Хочу побувати на цьому заході і обов’язково проситиму друзів долучитися до нього”, – каже співрозмовниця. 

Українка Міла Тутка, яка живе і працює у Копенгагені, до Рима на прощу приїхала з мамою. Завітала до Ватикану вже удруге, а її мама – уперше.  “Приїхали сюди, аби разом із українцями з усього світу стати свідками відкриття після відновлення храму святої Софії. Ватикан зачарував мене красою і порядком!” – ділиться враженнями дів­чина. На її думку, кожен українець, що є християнином, бодай раз має приїхати до Ватикану, щоби помолитися та на власні очі побачити велич Апостольської Столиці. “Тут відчуваєш Святий дух, наче оновлюєшся!” – каже вона. Мама, жителька Вінниці, також тішиться, що донька зробила їй подарунок – оплатила поїздку до Рима. “Я щаслива, що на старості літ опинилася в храмі святої Софії та Ватикані. А яка радість молитися у соборі та споглядати Рим із купола базиліки! Це щось неймовірне”, – розповідає прочанка.   

Той, хто бодай раз побував у Ватикані, хоче обов’язково повернутися сюди знову – передусім помолитися у величному храмі. Недарма кажуть, що всі дороги ведуть до Рима. Сподіваюся повернутись і я...

ДО ТЕМИ

Ватикан – самостійна держава-місто і центр Римо-католицької церкви. Територія – 0,44 кв. км. Кількість постійних жителів – майже 900 чоловік, 450 із них мають духовний сан. (Такі дані подає Вікіпедія.)  

Львів – Рим – Ватикан – Львів 

IMG_9912.JPG
 
IMG_0335.JPG 
 
 
DSCN2490.jpg
 
  
 
 
DSCN2464.jpg 
 
DSCN2471.jpg
 
DSCN2484.jpg
 
DSCN2485.jpg
 
DSCN2486.jpg
 
DSCN2617.jpg
 
IMG_9944.JPG 
 
DSCN2498.jpg
 
DSCN2526.jpg
 
DSCN2537.jpg
 
DSCN2547.jpg
 
DSCN2551.jpg
 
DSCN2553.jpg
 
DSCN2559.jpg
  
 
DSCN2593.jpg
DSCN2494.jpg
 
DSCN2529.jpg
 
DSCN2538.jpg
 
DSCN2542.jpg
 
DSCN2580.jpg 
 
  
 
DSCN2614.jpg 
 
DSCN2556.jpg
 
DSCN2565.jpg
 

DSCN2605.jpg
 
DSCN2613.jpg
 
DSCN2615.jpg
 
IMG_9873.JPG 
 
 
 
 
Фото: Ірина Цицак, Тарас Роп'яник 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6653 / 4.19MB / SQL:{query_count}