Кожному своє

В Іспанії жертвам режиму Франсіско Франко обіцяють по 135 тисяч євро, натомість в Україні жертви Сталіна рахують кожну гривню

В Іспанії жертвам режиму Франсіско Франко обіцяють по 135 тисяч євро, натомість в Україні жертви Сталіна рахують кожну гривню

art-blog.uz
art-blog.uz.jpg

"Передчуття громадянської війни" (Сальвадор Далі, 1936 р.)

Чи не все ХХ століття минуло в "тіні" тоталітаризму: націонал-соціалізм у Німеччині, "радянський лад" у СРСР, фашизм в Італії, "червоні кхмери" в далекій та екзотичній Камбоджі. Зрештою, перелік можна продовжувати. На жаль, доки в багатьох країнах жертви тоталітаризму, нехай і з запізненням, але отримують належну компенсацію, українці, які свого часу мали мужність повстати проти радянської системи, залишаються поза увагою держави.

Іспанія платить гроші

Іспанський уряд оприлюднив деталі плану виплати компенсацій жертвам режиму Франсіско Франко, який обговорюють у країні вже кілька років поспіль. Зокрема, влада Іспанії має намір присвоїти спеціальний статус сім'ям тих, хто постраждав від режиму генерала Франко під час громадянської війни 1936 - 1939 років та пізніше (аж до смерті диктатора у 1975 році). Для присвоєн­ня цього статусу вони повинні лише звернутись до суду.

Спеціальний статус має не лише моральне значення, але й чітко визначений грошовий еквівалент. Як повідомив британський часопис The Daily Telegraph, родини тих, кого колись воєнні суди визнали винними за протистояння диктатурі, зможуть отримати компенсацію у розмірі до 135 тисяч євро. Крім цього, іноземні добровольці, які в складі інтернаціональних бригад воювали проти військ

Одним із героїв громадянської війни в Іспанії був наш земляк Юрій Дмимтрович Великаномвич, на честь якого в радянські часи назвали вулицю на Новому Львові. Улітку 1936 року 26-річний член Комуністичної партії Західної України став бійцем інтернаціональних бригад в Іспанії. З липня 1937-го служив у роті імені Тараса Шевченка. У пресі інтернаціональних з'єднань виступав зі статтями та кореспонденціями польською, іспанською, українською мовами про життя і творчість Тараса Шевченка, про бойовий шлях роти ("Тарас Шевченко", "Українці в інтернаціональних бригадах", "Тарас Шевченко на Арагонському фронті" та інші). 4 вересня 1938 року в бою на річці Ебро його смертельно поранили.

Франко у роки громадянської війни 1936 - 1939 років, можуть здобути іспанське громадянство за спрощеною процедурою. Щоправда, за оцінками фахівців, із 32 тисяч іноземних добровольців живими залишилися хіба що близько 200 осіб.

Україна співчуває

Натомість в нас ситуація кардинально інша. Як повідомила "Пошті" заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Зінаїда Берік, в Україні про жодні значні суми компенсацій навіть не йдеться, та й надбавки до пенсій для репресованих та членів їхніх сімей просто мізерні. Так, до 1 вересня цього року місячні надбавки до пенсій для примусово виселених і тих, хто відбував покарання за спротив радянському режимові, становили менше десяти гривень (9,96 грн), а для членів їхніх сімей - менше п'яти гривень (4,98 грн). З 1 вересня, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, ці суми дещо збільшились, тепер  репресовані отримують надбавку до пенсії у розмірі майже 55 гривень, а члени їхніх сімей - по 44 гривні.

До речі, у 2007 - 2008 роках Україна вшановує 70-ті роковини масових політичних репресій 1937 - 1938 років. У травні минулого року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ "Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору - масових політичних репресій 1937 - 1938 років". Зроблено це було на підтримку ініціативи громадськості "з метою належного вшанування пам'яті жертв політичних репресій, привернення уваги су­спільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства".

Суб'єктивний погляд
Левко Лук'яненко,
колишній політв'язень, народний депутат України попередніх скликань:

У нас проблему ускладнює те, що комуністичний режим недоречно порівнювати з режимом Франко у Іспанії. Там - це внутрішня проблема, у нас - режим, запроваджений ззовні. В Україні - це проблема окупованого народу й окупанта. У цьому випадку треба розглядати проблему за аналогією з тим, як поставились німці до народів, які загарбав нацистський режим під час Другої світової війни. Демократична Німеччина, як спадкоємиця  Третього рейху, визнала свою провину і взяла на себе обов'язок виплатити матеріальні компенсації тим, хто постраждав. Україна також повинна добиватися через різні міжнародні інституції того, щоб Росія покаялася за злочини, які вона вчинила. Тоді вже можна було б говорити про якісь грошові компенсації жертвам чи їх спадкоємцям.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7365 / 4.4MB / SQL:{query_count}