Вступ до вищої школи: ЗНОву революція!

Пільги  скасовано. Майже

Пільги  скасовано. Майже

studenty-meduniversytet_04_hbr.jpg

Уже через три тижні після початку нового навчального року Міністерство науки та освіти України затвердило наказ про зовнішнє незалежне оцінювання 2009 року - принципові правила цьогорічного вступу до ВНЗ. Які основні зміни в системі ЗНО зафіксував цьогорічний міністерський наказ? 

По-перше, значно скорочено кількість пільговиків. Пільгами цього року користуватимуться тільки діти-сироти, діти шахтарів, а також переможці МАНу і всеукраїнських олімпіад. Для вступу їм достатньо набрати 124 бали за 100-бальною системою.

На думку Павла Хобзея, збереження пільгових умов вступу для переможців олімпіад є добрим наміром, але тільки в тому випадку, якщо на всеукраїнських олімпіадах, як і колись, визначатимуть тільки шістьох переможців - одне перше місце, два - других, три - третіх. Водночас законом передбачено: якщо кількість переможців олімпіад перевищить 50 відсотків, то для них буде створено окремий конкурс або ж вони вступатимуть на загальних підставах.

Випускники довузівської підготовки не матимуть жодних привілеїв і вступатимуть на загальних підставах.

По-друге, скорочено кіль­кість предметів, винесених на тестування ЗНО: основи економіки, основи правознавства, зарубіжна література виключені з переліку. Натомість додано іноземну мову - англійську, німецьку, французьку чи іспанську на вибір. Відтак серед цьогорічних тестових предметів - українська мова і література, історія України, математика, біологія, хімія, фізика, географія, іноземна мова.

Основи економіки та правознавство вилучили тому, що, на думку фахівців, предмети, які викладають у середній школі лише протягом одного року, жодним чином не можуть, через модель ЗНО, стати вступними іспитами до ВНЗ. Що ж до зарубіжної літератури, то її  відмінили, зокрема, через "непопулярність": на Львівщині цей предмет обрали лише 34 випускники з  25 тисяч. А в усій Україні - 2,5 тисячі з 500 тис. випускників.

Незважаючи на гарячу дискусію щодо впровадження серед обов'язкових предметів ЗНО, окрім української мови та літератури,  - ще й математики та історії України,  цьогоріч цього таки не станеться. Обов'язковою при вступі в усіх вишах залишається тільки українська мова та література. МОН також не підвищило  прохідний  бал зі 124 балів до 150-ти, на чому, зокрема, наполягав Павло Хобзей, начальник головного управління освіти і науки ЛОДА. Характерно, що в проекті наказу таке підвищення було передбачено. За попередніми оцінками, цього не сталося тому, що  це б автоматично спровокувало недобір студентів  на окремі спеціальності,   а відтак  - розбалансування бюджету ВНЗ.

Натомість виші таки матимуть право встановити власну "прохідну" межу на конкретні спеціальності для своїх абітурієнтів. Кількість ВНЗ, до яких випускник може подавати сертифікат ЗНО, необмежена. З переліку предметів можна вибрати тільки п'ять. Важливо,  що в цьогорічній вступній кампанії дійсними будуть лише сертифікати, отримані  в 2009 році, минулорічні приймальні комісії не братимуть до  уваги.

Процес цьогорічної кампанії ЗНО значно спроститься через встановлений дедлайн для ВНЗ. Перелік профільних дисциплін вищі заклади освіти зобов'язані затвердити до 1 листопада цього року. Відтак вже наприкінці осені всі цьогорічні випускники зможуть чітко зорієнтуватися, з яких предметів складатимуть незалежне тестування. Нагадаємо, що минулого року деякі українські виші доукладали перелік іспитів навіть у квітні - за лічені тижні до перших тестувань.

Цього року не буде жодних додаткових сесій, отож тим випускникам, які захворіють або запізняться, доведеться чекати цілий рік, аби знову спробувати вступити до вищої школи. Пробне тестування відбудеться на початку березня: протягом двох березневих днів випускники зможуть скласти вісім тестових предметів. За кожен пробний тест  батькам випускників доведеться заплатити від 35 до 70 гривень.

Тестуємо  пам'ять
чи  обдарованість?

Зважаючи на те, що Україна лише другий  рік працює за системою ЗНО, а європейські  країни та Америка - в десятки разів довше (Гарвардському центру незалежного оцінювання у жовтні цього року виповнюється 150 років), спробуємо окреслити, які проблеми сьогодні є найгострішими для української освіти через відсут­ність досвіду в незалежному оцінюванні та відповідного інституційного розвитку?

На думку Павла Хобзея, сьогодні  відбір студентів до ВНЗ здійснюється радше за  знаннями  і навиками, ніж за здібностями. Натомість саме на вдосконаленні тестувань до такого рівня, щоб вони виявляли найталановитіших і найздібніших вступників, і наполягають ректори і викладачі українських вишів. Їхні найгостріші аргументи проти теперішньої моделі ЗНО полягають в тому, що уніфікованість тестів не дозволяє відібрати і побачити "свого", "особливо талановитого"  студента.  

Наразі при  МОН створено робочу групу, яка вдосконалюватиме систему ЗНО, зокрема, через напрацювання методології складання творчих тестових завдань.  До спів­пра­ці запросили, зокрема доктора математичних наук Марка Зельмана, який має 15-річний досвід у сфері розробки тестів (SAT, Gre, GMAT) у Прістоні.

 Ця проблема, зрозуміло,  пов'язана  з відсутністю інституту тестології в Україні. Адже  ми  наразі не маємо кваліфікованих укладачів тестів, їхню функцію  виконують викладачі  та вчителі. Цього  року умови залучення охочих до створення тестів розміщені на офіційному сайті МОН. Водночас відкрито кілька кафедр тестології, на яких, власне, й готуватимуть дипломованих спе­ціалістів для творення тестів наступних років.

Окремого обговорення потребує і питання  узгодження випускних  іспитів (складання державної атестації) з незалежним тестуванням. На думку Павла Хобзея, насправді потреби у випускних екзаменах немає, оскільки їхній результат ні на що не впливає, а лише додає додаткового стресу випускникам.

Подібну думку висловила у коментарі "Пошті" також і Людмила Карнаух, математик, учитель-методист загальноосвітньої школи № 18 м. Рівне, яка зауважила, що цьогоріч результат державної атестації жодним чином не впливав на річну оцінку, яка формувалася на основі семестрових оцінок, і, зрозуміло, не мав жодного зв'язку з незалежним тестуванням  з математики.

Що ж до самого викладання математики, то, на думку Людмили Карнаух, варто збільшити кількість годин викладання предмета і ввести математику до переліку обов'язкових предметів для вступу до вищої школи.  А водночас уважно переглянути шкільні підручники з математики, за якими навчаються сьогодні школярі. "Цього  року новий  підручник для восьмикласників був укладений так, що вчителі за два семестри мали би вичитати учням значну частину матеріалу і дев'ятого, і десятого класів. В чому ж тоді логіка 12-річної школи? Ми повинні розвантажити програму чи ще більше довантажити її?" - запитує  математик.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7476 / 4.16MB / SQL:{query_count}