“Господь мій і Бог мій!”

Завтра у християн Провідна неділя

Завтра у християн Провідна неділя

Завтра, у Провідну неділю, християни східного обряду завершують урочисте святкування Воскресіння Хриcтового. Саме урочисте, бо все життя християнина проходить під знаком цієї доленосної події, а щонеділі ми звершуємо її святкування. Цей день ще має назву Томиної неділі, а по-церковному називається “Антипасха”, не в значенні “проти” чи “замість”, радше як “друга Пасха”. Це ще одна нагода пережити торжество торжеств.

У цей день маємо свідчення, що для кожного наступає свій час і Господь нікого не відкидає, а йде назустріч. Адже цієї неділі ми згадуємо поряд з тими, хто відразу увірував у Воскресіння, і тих, хто повірив трохи пізніше. Тих, котрі мали свої причини не повірити відразу і потребували явних доказів, конкретної підстави.

Це ще раз підтверджує, що Господь поважає свободу людини, Він знає наші немочі і недосконалості, тому йде назустріч нам, це вияв того, що Бог не нав’язує себе тим, котрі не хочуть прийняти Істину.

На думку багатьох богословів, апостол Тома не був скептиком, він надто сильно любив Учителя, щоб швидко повірити у Його Воскресіння, він, як і інші апостоли, уже пережив глибину розчарування і суму, коли Ісуса розіп’яли, і хотів бути певним, що Він справді воскрес. Отримавши ж докази від самого Христа, він висловив суть нашої християнської віри: “Господь мій і Бог мій!”

У нашому житті ми також часто потребуємо доказів, потребуємо чуда явного, матеріального, однак не помічаємо тих чудес, які щодня переживаємо: встаємо від сну, тішимося дітьми, батьками, рідними, отримуємо інші ласки. 

Але найбільше чудо стається, коли Господь входить у душу людини і перемінює її, просвітлює. Він щодня стукає, але не завжди за шумом буденності ми чуємо Його. Блаженний Августин казав, що, коли ми поставимо Бога на перше місце у своєму житті, все інше займе своє місце, все впорядкується, а це те, чого так прагнемо.

Ми пережили черговий Великдень у своєму житті: старанно готувалися, святили паски та крашанки, зустрічалися з рідними, близькими, віталися “Христос воскрес!”, але чи зустріли ми у своєму серці Воскреслого, чи сказали Йому: “Господь мій і Бог мій!”. Провідна неділя нам про це ще раз нагадує і дає таку нагоду. 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4105 / 3.98MB / SQL:{query_count}