Танки, китайці та моджагеди

Учергове загострилася ситуація у древньому князівстві Кашмір

Учергове загострилася ситуація у древньому князівстві Кашмір

Як повідомив учора часопис “The Hindustan Times”, уряд Індії вирішив розмістити в Гімалаях у прикордонних зонах з Китаєм і Пакистаном танки Т-72 радянського виробництва. Причиною цього стали дані індійської розвідки, яка виявила в пакистанській частині спірного князівства Кашмір (яку Індія вважає незаконно окупованою) майже чотири тисячі військовослужбовців Народно-визвольної армії Китаю. 
Так виглядає, що в Гімалаях (докладніше про вкрай заплутану ситуацію на північному заході півострова Індостан читайте в “Довідці” – “Пошта”) на прю можуть зійтися давні вороги – Пакистан та Індія – і їхні союзники, відповідно, китайці та афганські моджагеди.
Щойно минулого тижня Делі та Кабул підписали договір про стратегічне партнерство, спрямований проти Ісламабада. Обидва підписанти мають безліч претензій до сусіда. Про Індію ми говорили, а ось уряд Афганістану небезпідставно звинувачує пакистанців у підтримці руху “Талібан”, з яким Гамід Карзай, навіть за підтримки американців, у жоден спосіб не годен дати собі раду. Водночас аж ніяк не за гімалайськими горами 2014 рік, на який заплановано вивід з афганської території іноземного контингенту. Карзаю, певно, вже зараз голова паморочиться, коли він згадує долю президента Наджибулли, котрого таліби після виводу радянських військ загнали на шибеницю. У зашморг нинішньому афганському керівникові не хочеться, тож він, так виглядає, вирішив замінити американців індійцями.
Поки що жодних офіційних заяв з цього приводу зроблено не було, але підписана угода про стратегічне партнерство передбачає й співробітництво в галузі безпеки. Причому зміст саме цього розділу чомусь тримають у таємниці. Експерти кажуть, що може йтися про введення в Афганістан чергового “обмеженого контингенту” – цього разу індійського.
Здавалося б, навіщо Делі влазити в охоплену анархією країну, повторюючи помилку британців, СРСР та США? А для того, щоб затиснути в лещата споконвічного ворога Пакистан. Зі сходу його підпиратиме властиво Індія, із заходу – її сателіт Афганістан. Нова конфігурація для індійців надзвичайно виграшна. Натомість вона абсолютно не влаштовує сусідній Китай, який, з одного боку, давно ворогує з Індією, з іншого – так само давно всіляко підтримує Пакистан. Тож з огляду на такі розклади поява в пакистанській частині Кашміру вузькооких хлопців у одностроях Народно-визвольної армії Китаю не є дивиною.
І так воно виглядає, що в забутому Богом князівстві посеред Гімалаїв можуть зійтися в бійці одразу три ядерні держави: Пакистан, Китай та Індія. А якщо ще й американці не встигнуть вчасно накивати п’ятами й опиняться відразу між чотирма вогнями (не забуваймо про не ядерних, але надзвичайно войовничих афганських моджагедів), до конфлікту долучиться ще й четверта країна з атомною бомбою (і не одною). Що з того вийде: годі й уявити.
Щоправда, наразі це – лише похмурі прогнози. Ситуація може розвернутися в який завгодно бік. Однак у будь-якому разі нинішній стан справ потенційно небезпечний черговим збройним конфліктом. Нехай не ядерним, але ж і танки Т-72 радянського виробництва можуть винищити тисячі людей. З усіх чотирьох чи скільки їх там буде сторін…
 

ДОВІДКА

Кашмір – старовинне князівство в Гімалаях, нині – 

спірна територія, розділ якої після розпаду Британської імперії не був закріплений жодними офіційними договорами. Зараз Кашмір розділений на індійський штат Джамму і Кашмір (10 мільйонів жителів), самопроголошену невизнану державу Азад Кашмір (населення – 3,6 мільйона), так звані північні території (мільйон мешканців), що перебувають під контролем Пакистану, і невеликий район під юрисдикцією Китаю, населений декількома тисячами осіб. Кашмірський конфлікт був причиною трьох війн між Індією та Пакистаном. Після початку глобальної боротьби з тероризмом та нападу на індійський парламент 13 грудня 2001 року індійський уряд зайняв жорстку позицію щодо кашмірських сепаратистів і намагається вирішити проблему силовими методами. 

 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7834 / 4.1MB / SQL:{query_count}