Вади шкільної системи

Загальноосвітні заклади потребують не меншої уваги, ніж університети. Понад половина українців вважає, що основними проблемами шкільної освіти є нестабільність та недостатнє опрацювання навчальних програм, підручників. Окрім того, нарікають і на зміну системи оцінювання.

Загальноосвітні заклади потребують не меншої уваги, ніж університети

Понад половина українців вважає, що основними проблемами шкільної освіти є нестабільність та недостатнє опрацювання навчальних програм, підручників. Окрім того, нарікають і на зміну системи оцінювання. Такими є дані соціологічного опитування “Проблеми шкільної освіти”, проведеного Інститутом Горшеніна.
Дослідження показало, що іншими гострими проблемами шкільної освіти є традиційна слабка технічна база шкіл (43,2% респондентів) та матеріальні проблеми педагогів – 39,4% (житло, оплата праці). Проте цікаві й інші дані – 36,3% опитаних назвали ключовою проблемою недостатню увагу вихованню учнів, а 31,8% вважають, що педагоги мають низьку кваліфікацію. Це при тому, що третина респондентів упевнена в тому, що сучасна школа не відповідає потребам суспільства та роботодавців.
Хорошою ж українці називають школу, в якій висока якість навчання (73,2%), кваліфіковані працівники (55,2%), добре матеріально-технічне забезпечення та зручні приміщення (50,1%). Усе це, знову ж таки, традиційні вимоги до навчальних закладів.
Проте соціологія цінна тим, що надає можливість виокремити проблеми, які набувають актуальності саме сьогодні. Із такого погляду показовими є інші дані: 41,3% респондентів вважають, що доброю можна назвати ту школу, яка дає гарантію вступу до вищого навчального закладу, високий відсоток випускників, які вступають в університет.
Чи є ці дані наслідком “страху перед реформами”, чи відіграв свою роль період вступної кампанії, важко сказати, однак, зважаючи на третину респондентів, які говорять про недостатню кваліфікацію педагогів, дані показові. Цікаво, що цей найвищий відсоток вступників є одним із основних критеріїв вибору школи (29,2%). Більш важливі критерії, згідно з опитуванням, кваліфіковані викладачі, яких поважають сусіди/знайомі (42,8%); спеціалізація або наявність спеціалізованих класів (40,2%); зручне розташування навчального закладу (33,4%).
Незважаючи на низку проблем, про загальноосвітні школи за останній рік говорили хіба в контексті оптимізації чисельності та розробки міністерством неоднозначних програм. Складається враження, що середня освіта не потребує удосконалення, принаймні такої уваги, як реформа вищої освіти, яка, за словами чиновників Міносвіти, уже пройшла стадію обговорення.
Проте проблем, і це підтверджує дослідження Інституту Горшеніна, на думку батьків, у системі загальної освіти не бракує. Однак самі ж респонденти кажуть, що головним визначником змін у сфері освіти є економічна ситуація: 53,9% опитаних вважають, що під час змін у сфері шкільного навчання держава передусім враховує економічні фактори, розподіл бюджетних кош­тів. Погляди батьків та суспільна думка впливають на необхідність не більше ніж на 19,6%. Інші фактори – запровадження прогресивних методик навчання (41,4%), відповідність національних освітніх норм міжнародним стандартам (34,1%).
Відсутність належної уваги до середньої освіти виглядає ще більш дивно, якщо згадаємо, що перетнули середин­­ну лі­нію 2011 року – Року освіти та інформаційного суспільства. Поки ж найсуттєвішою новацією у сфері загальної освіти стало введення у 5 – 8 класах підсумкових конт­рольних робіт.

ДО ТЕМИ:

“Добра школа – та, яка дає добрі знання без репетитора” 

Володимир Огура, начальник управління освіти Львівської міськради, про те, що має виховувати сучасна школа і які реформи необхідні системі загальної освіти

 

– Скажіть, будь ласка, які проблеми шкільної освіти сьогодні найактуальніші, поширені у більшості закладів?
– На мою думку, головною проблемою, яка існує у всіх загальноосвітніх школах, є відсутність культури навчання. Вона прос­то не сформована. На жаль, у нас немає розуміння не­обхідності отримання знань, традиції навчання. У сусідніх державах, наприклад, школярі мають мотиви навчання. У нас же стандартна ситуація: що тобі у школі подобається? Найбільше – канікули. Звідси і низка проблем. Їх можна конкретизувати, деталізувати, наприклад, для вивчення пропонується величезний-широчезний спектр предметів. Натомість, скажімо, у країнах Європи середні школи обмежуються напрямами…
– Що можемо сказати про мотивацію вчителів? Як впливають на них проблеми зі зарплатами?
– Якщо говорити про зарплати вчителів, то зрозуміло, що нині вони невисокі. Це не є добре оплачувана галузь. Соціальний захист учителів теж недостатньо сформований. Учителі мали б додаткову мотивацію, якби існували рівні акредитування, скерування на житло… Це загальна проблема цієї системи – зарплата залишає бажати кращого. Скажімо, молодий спеціаліст, який приходить на роботу, отримує мінімальну зарплату, недостатню для того, аби прожити молодій людині. Аби отримувати більш достойну зарплату, слід пропрацювати в школі зо двадцять років, а це значний період. Навіть питання кар’єрного зростання – досить розмите.
– Коли дослідники Інституту Горшеніна з’ясовували, що означає “добра школа”, на думку українців, то 41% респондентів відповіли, що це та школа, у якій більшість випускників  поступають до вишів…
– У мене інша думка. Хто сказав, що всі випускники школи мають обов’язково отримувати вищу освіту? Треба по-іншому ставити саме запитання. Усі випускники доброї школи мають бути успішними. Добра школа має давати хороше виховання і розуміння успішності в тій галузі, яку ти обираєш. Слід враховувати ще таку річ, як відсутність репетиторства: добра школа – та, яка дає добрі знання без репетитора. Добра школа – та, де добре виховують, працюють у команді, де успішним є результат.
– Чи не є ця цифра (41%) наслідком перипетій вступної кампанії: у цей період завжди є ажіотаж, якийсь страх.
– Та ні, ця цифра показує зміну в думках, що відбулася в останній період – припустімо, за 10-15 років. Існує така стратегія: кожен мав би або має здобути вищу освіту. Тобто, це показник успішності. Насправді ж не так. У нас чомусь виховали таку культуру споживання, цей стереотип, що для хорошого життя необхідна вища освіта, принаймні документ, диплом. Але не факт, що він є показником професійності. Показником професійності слюсаря не є його диплом про освіту. І цей ажіотаж не є одномоментним: якщо провести подібне опитування протягом навчального року, то воно покаже той самий результат. Це у нас стереотипність мислення: всі мають здобути вищу освіту.
– Близько третини опитаних соціологами сказали, що процес навчання у школі, його результат не відповідають потребам суспільства і роботодавців. З іншого боку, реформи у освітній сфері проводять тоді, коли є зайві гроші. Чи є розуміння необхідності реформ і потреба в них?
– Якщо держава нині не розуміє необхідності реформи, то дуже швидко вона зрозуміє, що реформа таки потрібна. І відсутність грошей у бюджеті не мала б бути визначником проведення реформи. Чи відповідає освіта запитам? Середня школа дає знання з певних предметів. Ті знання потім важко застосувати при вступі в університет, тому що вступна кампанія у виші за рівнем знань відрізняється від випускної шкільної. Але якщо говорити про кваліфікацію, то дуже важливим фактором є виховання успішності – не тільки знань з хімії, скажімо, чи фізики, а й успішності людини в цілому. Спиратися лише на вивчення формул, які з’явилися століття тому, сьогодні неможливо. Тоді, коли ці формули з’явилися, вони й були основами успішності. Зараз такою основою є щось інше. Можливо, це швидкість сприйняття, оцінки і відтворення інформації, якість мислення, продукування ідей. Такі критерії успішності і мала би формувати школа.
– Що потрібно змінювати сьогодні у школах і чи потрібно? Матеріально-технічний стан, зарплати вчителів – завжди актуальні проблеми. А що, окрім них, потребує удосконалення?
– У школі потрібно змінювати підходи. Власне систему мислення слід змінювати у такий спосіб, аби працювати не на одного відмінника, а на роботу в команді. Школа має формувати основи майбутньої командної роботи. Всі учні, вихованці школи мають уміти здобувати знання і застосовувати їх, брати на себе ризики… Це має стати основою. І одним наказом цього не досягнути – це тривалий процес.

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6487 / 4.16MB / SQL:{query_count}