З варягів у китайці

Пекін візьме на озброєння український авіаносець

Пекін візьме на озброєння український авіаносець

Уперше з моменту придбання 1998 року в України авіанесучого крейсера “Варяг” китайські військовики офіційно підтвердили, що корабель, який купували нібито для облаштування плавучого казино, буде добудований для ВМС Китаю. Основним його завданням стане підготовка пілотів палубної авіації та навчання екіпажів. На базі колишнього “Варяга” будуть створені власні китайські судна (зараз Пекін не має у своєму розпорядженні жодного авіанесучого корабля), які надійдуть на озброєння у найближчі чотири-п’ять років.

“Рига” – “Варяг” – “Shi Lang”

Авіаносець “Рига” (саме так називався корабель до 1990 року) був закладений на Чорноморському суднобудівному заводі в українському Миколаєві у 1985 році. У 1992-му будівництво вже тепер “Варяга” призупинили через брак фінансування, а в 1993-му між Росією та Україною було укладено договір, за яким судно стало власністю нашої держави. На той момент готовність авіаносця становила, за різними оцінками, від 67 до 76 відсотків.

У 1998 році уряд України продав недобудований корабель китайській компанії “Chong Lot Travel Agency”, зареєстрованій у Макао. Сума угоди становила жалюгідних 20 мільйонів доларів. Китайська фірма тоді запевнила, що має намір переобладнати “Варяг” на плавуче казино.

Буксирування велетенського авіаносця довжиною 305 метрів у Китай тривало 627 днів. Доставивши покупку в рідний порт Далянь, китайці  перейменували “Варяг” на “Shi Lang” – на честь адмірала маньчжурського флоту, який прославився завоюванням у XVII столітті Тайваню.

Українці і китайці – браття навіки

Сьомого червня 2011 року китайський часопис “Hong Kong Commercial Daily” опублікував інтерв’ю начальника генерального штабу народно-визвольної армії Китаю Чень Бінде, який заявив, що куплений в України авіаносець перебуває в сухому доці суднобудівного підприємства “Changxingdao Shipyard”, а його спуск на воду відбудеться наприкінці червня 2011 року. Інших подробиць генерал не повідомив. Однак інтернет-портал “Strategy Page” стверджує, що на “Shi Lang” встановлено газотурбінні установки DN80, що є експортним варіантом українських двигунів UGT 25000. Ці установки випускаються на китайському підприємстві в Харбіні за українською ліцензією. За деякими даними, після того, як співробітництво двох країн завершиться, Україна передасть Китаю технології виробництва таких силових установок, після чого харбінський завод стане найбільшим у Китаї підприємством з виробництва турбін для військових кораблів.

За словами помічника начальника генерального штабу народно-визвольної армії Китаю Ци Цзяньго, основним завданням “Shi Lang” стане підготовка льотчиків палубної авіації, а також навчання екіпажів. Якщо базовий проект при модернізації корабля був не надто змінений, на авіаносці служитиме 1980 людей, зокрема 520 офіцерів.

Зараз майбутні китайські морські льотчики тренуються на двох наземних комплексах у провінціях Ляонін і Шеньсі, які є точними копіями авіаносця зі злітно-посадковою палубою та бетонною вежею управління. Раніше деякі ЗМІ писали, що ці комплекси за розмірам та зовнішнім виглядом дуже схожі на український комплекс НИТКА, розташований на аеродромі Саки в Криму. Україна участі у створенні китайських тренувальних комплексів поки що не підтверджувала, але й не спростовувала.

Також не все зрозуміло з палубним бойовим літаком J-15, перший політ якого відбувся в серпні 2009 року. Деякі експерти вважають, що J-15 створюється на базі прототипу радянського палубного винищувача Су-33 - Т-10К-3 - купленого в України у 2005 році. Втім, є й такі, хто це заперечує. Зате точно відомо, що китайський варіант палубного літака далекого радіолокаційного виявлення й управління розробляють на базі військово-транспортного літака “Xian Y-7”, що, своєю чергою, є доробленою копією Ан-24.

Зрештою, чутки про тісне військово-технічне співробітництво України та Китаю циркулюють уже кілька останніх років. Зокрема, українські мас-медіа повідомляли, що Пекін має намір купити в Києва до чотирьох десантних кораблів на повітряній подушці проекту 12322 “Зубр”.
 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4268 / 4MB / SQL:{query_count}