Герої нашого часу

Головною подією минулого тижня, без сумніву, стала домашня перемога футбольного клубу "Львів"  над чемпіоном України донецьким "Шахтарем". Команда Степана Юрчишина вкотре зуміла створити диво і довести, що в сучасному футболі можливо все.

fclviv.jpg 

Головною подією минулого тижня, без сумніву, стала домашня перемога футбольного клубу "Львів"  над чемпіоном України донецьким "Шахтарем". Команда Степана Юрчишина вкотре зуміла створити диво і довести, що в сучасному футболі можливо все. Такої самовіддачі, яку продемонстрували львівські "городяни", футбольна Україна вже не бачила давно. ФК "Львів" - яскравий приклад того, що можна здобувати гучні перемоги без дорогих легіонерів, що будь-які прогнози залишаються лише прогнозами, які не завжди втілюються у дійсність, і будь-яка команда може сподіватися на перемогу в матчі проти визнаних фаворитів. Адже головне у футболі - це бажання досягнути мети. Нині ми стаємо свідками створення історії команди, оскільки офіційно клубу лише два роки, проте цей колектив має власну історію і, як виявляється, не одну.

Назва стара, клуб новий

Вперше футбольний клуб "Львів", виник на спортивній карті України  восени 1992 року, а вже влітку наступного колектив став чемпіоном і володарем кубка міста та абсолютним чемпіоном області. Цей успіх дозволив клубу репрезентувати Львів у національній першості України. За два сезони 1993-1994 - 1994-1995 рр. ФК "Львів" подолав два футбольних дивізіони. Спершу клуб посів четверте місце в перехідній (або третій) лізі, яке ґарантувало участь у другій лізі, наступного року був другим у другій лізі.

Опинившись в першій лізі, львівські "городяни" отримали славу "грози авторитетів". Чимало провідних команд першої ліги втратили важливі очки в матчах з львів'янами. Незважаючи на це, команда ніколи не була серед фаворитів. Тодішні фінансові можливості і матеріально-технічна база не дозволяли клубу претендувати на високі місця. Тому, за винятком сезону 1997-1998 рр. (тоді "городяни" фінішували на 17-й позиції), ФК "Львів" міцно тримався у середині турнірної таблиці.  Це був такий собі бізнес-проект: тренери-селек­ціонери команди шукали талановиту молодь у Львівському спортивному інтернаті, керівництво клубу загартовувало їх у поєдинках першої ліги, а згодом продавало у фінансово потужні клуби. Так, у ФК "Львів" розпочинали свою кар'єру Олег Гарас, Дмитро Семочко, Юрій Вірт, Віталій Постранський.

fclviv1.jpgАле коли команда досягла найвищого в своїй історії п'ятого місця в турнірній таблиці першої ліги, коли два роки поспіль потрапляла в число чвертьфіналістів Кубка України, а в активі були перемоги над "Дніпром" (1/8 фіналу Кубка України сезону 1999-2000 рр.) та "Чорноморцем" (1/8 фіналу Кубка України сезону 2000-2001 рр.) - клуб припинив своє існування. Головною причиною, звісно, були фінанси, а точніше, неможливість подальшої  спів­праці з Львівським спортив­ним інтернатом, який тоді уклав угоду з "Карпатами". Отже, влітку 2001-го ФК "Львів" об'єднався з львівськими "Карпатами", а місце команди в першій лізі зайняли "Карпати-2", і замість двох різних команд, наше місто отримало один клуб, який був представлений трьома колективами в трьох українських лігах.

Більшість львівських вболівальників сприйняли це об'єд­нання не дуже позитивно. За кілька років ФК "Львів" отримав власних шанувальників, яким було приємно спостерігати матчі клубу на стадіоні "Юність" у парку культури та відпочинку.

На щастя, через п'ять років команда з назвою ФК "Львів" знову з'явилася на теренах України. 22 травня 2006 року було зареєстровано ТзОВ "Футбольний Клуб "Львів", а наступного дня у Києві близько 15-ї години на засіданні бюро Професіональної футбольної ліги України прийнято рішення про визнання футбольного клубу "Львів" правонаступником ФК "Газовик-Скала" (Стрий). 

fclviv2.jpgАле, як виявилося, новий клуб, окрім назви, не має жодного стосунку до старого "ФК Львів", про що неодноразово заявляв президент команди Юрій Кіндзерський. В одному з  інтерв'ю він зазначив, що не хоче мати нічого спільного зі старим ФК "Львів", навіть з тим позитивним, що було у тої команди. Цікаво, що на офіційному сайті команди в розділі "Історія", теж зазначається, що дата створення команди - 22 травня 2006 року, що, починаючи з 1992 року, існувала команда під такою ж назвою, але вона до теперішнього клубу не має відношення. Проте в досягненнях клубу наводяться усі статистичні дані старого ФК "Львів".

Стрийський слід

Оскільки керівництво футбольного клубу "Львів" не хоче мати нічого спільного з попереднім клубом з тією ж назвою, варто розглянути інший напрям історії "городян", пов'язаний з командою, чиїм правонаступником вони стали. Йдеться про ФК "Газовик-Скала" (Стрий).

Стрийський футбольний клуб є одним з найстарших колективiв України. Команду було засновано в 1911 роцi пiд назвою "Скала". Стрияни брали участь у змаганнях українських команд польського воєводства. 1936 року польська влада закрила клуб як нацiона­лiстичний. Під час вiйни стрияни здобули перемогу в чемпiонатi Галичини (1943 рік).

У радянськi часи команда називалася то "Спартак", то "Буровик", то "Машино­будiв­ник", то "Авангард". У пам'ятi вболiвальникiв зi стажем назавжди залишиться матч стрийського "Авангарду", який виступав у першостi УРСР серед колективiв фiзкультури, та московського ЦСКА, який приїхав до Стрия як чемпiон Радянського Союзу. Незважаючи на те, що московські "армiйцi" складали кiстяк тодіш­ньої збiрної Радянського Союзу, а стрийська команда мала статус напiваматорської, поєдинок завершився внiчию - 1:1, а тренер москвичів відмовився вiд пiсляматчевого інтерв'ю.

Професійну футбольну команду в Стрию було відновлено в 1989 роцi. А вже через два роки, об'єднавшись з командою "Карпати" (Кам'янка-Бузька), вона отримала мiсце в другій лiзi чемпіонату СРСР.

Після розпаду Радянського Союзу "Скала" виступала в першій лiзi чемпiонату України протягом шести сезонів, де її найвищим досягненням стало шосте мiсце (1992-93). Тодi ж стрийськi футболісти, як і майже усі команди  Львівщини, здобули славу "кубкової команди". Зокрема, варто вiдзначити протистояння "Скали" та київського "Динамо" в 1/8 фiналу Кубка України 1992 року. Зiгравши в першому матчi у Києвi 1:1, вдома стрияни вели з рахунком 1:0, i лише завдяки голам Ахріка Цвейби та Олега Саленка в другiй половинi зустрiчi "Динамо" змогло пробитися в наступну стадiю турнiру.

1996 році стрийський клуб припинив iснування через фiнансові труднощі. В 2001 роцi зусиллями Володимира Фека футбол в Стрию було вiдроджено. Футбольний клуб "Газовик" (Комарне) переїхав до Стрия, де об'єднався з мiсцевою командою "Газовидобувник-Скала", яка виступала на першості Львiвської областi. Так було утворено клуб пiд назвою "Газовик-Скала", який зайняв мiсце комарненського "Газовика" в групi "А" другої лiги чемпiонату України.

З приходом на тренерський мiсток досвiдченого Богдана Бандури, команда почала демонструвати результативну та змiстовну гру, наслiдком якої стала боротьба за вихiд у першу лiгу чемпiонату України. В сезонi 2003-2004 "Газовик-Скала" посів перше мiсце в групi "А" другої лiги та підвищився у класі.

Проте в 2006 році пiд час зимового мiжсезоння в клубі виникли серйознi фiнансовi проблеми: головний спонсор "Газовика-Скали" - НАК "Нафтогаз України" - вiдмовився вiд утримання команди, посилаючись на зменшення прибуткiв внаслiдок "газового конфлiкту" з росiйським "Газпромом". Бiльшостi гравцiв "Газовика-Скали" довелося працевлаштовуватися в iнших клубах. Здавалося б, у безнадiйнiй ситуацiї руку допомоги стриянам простягли сусiднi львiвськi "Карпати", надавши необхiднi кошти та своїх гравцiв з найближчого резерву для продовження виступiв стрийської команди в першiй лiзi.

А вже влітку команда перетворилася на "Футбольний клуб "Львів".

Ланцюжки часу

В підсумку існує три абсолютно незалежні версії історії ФК "Львів". Перша - офіційна, друга - пов'язана зі старим ФК "Львів" і третя -" стрийська". Але існують особистості, які є своєрідним ланцюжком, що поєднує усі ці  історії в одне ціле. Насамперед слід відзначити Богдана Бандуру, який два роки поспіль ставав кращим бомбардиром ФК "Львів" (в сезонах1993-94, 1994-95 рр.) і з 36-ма голами разом з Василем Леськівим очолив список голеадорів "городян" за всю історію. Згодом Богдан Романович очолив стрийський "Газовик-Скала" і став першим тренером новоствореного ФК "Львів".   

Звісно, треба назвати і Степана Юрчишина. Саме з його ім'ям пов'язано багато успіхів як старого, так і нового ФК "Львів". Саме Юрчишин спромігся зробити те, що найближчим часом мало хто зуміє зробити, адже Степан Федорович - вже легенда обох львівських команд.

Ну і ще одна особистість, яка теж є ланцюжком між минулим і сьогоденням, - Мар'ян Марущак. Якщо запитати львівського вболівальника зі стажем, хто виступав у старому ФК "Львів", то більшість згадає саме цього голкіпера. Мар'ян дебютував 13 травня 1996 року, коли йому щойно сповнилося 17 років, замінивши у перерві між таймами Юрія Вірта. Поступово став головним воротарем команди і в сезоні 1999-2000 перейшов до київського "Динамо". Цим футболістом цікавився й амстердамський "Аякс", але тоді Мар'ян залишився у Києві і, як чимало голкіперів, які перебували в системі київського клубу, так і не зміг пробитися через Олександра Шовковського. Не допомогли Марущаку і шість матчів за молодіжну збірну України. Невдовзі у "Динамо-2" він поступився місцем у воротах... Рустаму Худжамову, нинішньому воротарю донецького "Шахтаря". Згодом був запасним голкіпером "Закарпаття", "Оболоні", "Кривбасу" та "Ворскли". У сезонах 2004-2005 та 2005-2006 грав у столичному ЦСКА (Київ). У другій половині першості 2006-2007 повернувся до ФК "Львів", де вже встиг довести, що його зарано списувати з рахунку.

Замість епілогу

Можливо, лише після одного матчу співати хвалебні оди команді не слід. Але Львів насправді вже засумував за футбольним святом. Таким, коли наступного дня багато хто шкодує, що не був на стадіоні і не бачив цього на власні очі, коли люди, які взагалі не цікавляться футболом, починають переповідати один одному, як вони дивилися цей матч по телевізору. Нам потрібні такі свята і віра в те, що великий футбол живе не лише у Донецьку, Києві, Харкові чи Дніпропетровську, а й у Львові. Як би там не було, але саме у нашому місті вміють вболівати так, що згодом гості кажуть, що такого ще ніколи не бачили. Саме тут писалося чимало славетних сторінок історії українського футболу. Зародження футбольного "Сокола" , перемога "Карпат" в Кубку СРСР, 42 голи Степана Юрчишина і багато іншого. І в цей літопис вписав своє ім'я і ФК "Львів". Команда, яка в дебютному матчі в еліті спромоглася перемогти чинного чемпіона України.   

 

 

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6600 / 4.21MB / SQL:{query_count}