Жовто-червоний фінал Говарда Вебба

Через два роки після тріумфу на континентальній першості збірна Іспанії здобула і світове “золото”

Через два роки після тріумфу на континентальній першості збірна Іспанії здобула і світове “золото”. І здавалось би, нічого дивного в цьому немає, адже перед початком першості світу саме іспанці були одними з головних фаворитів чемпіонату. Проте події, що відбувалися на полях ПАР, раз за разом ставили під сумнів фаворитизм “Червоної фурії”, але чемпіони Європи зуміли вийти сухими з води.

Вони вперше перемогли на чемпіонаті світу. Стали другою, після Аргентини 1978 року, командою, яка завоювала титул, програвши стартовий матч у першості. Іспанці вписали себе в історію поряд зі збірними Франції зразка 1998 року й Італії 2006 року, пропустивши за турнір лише два м’ячі. І в той же час піренейці – єдиний чемпіон, який на стадії плей-оф залишив свої ворота недоторканими. Вони перші, хто зумів перемогти у фінальному матчі в додатковий час. І це найменш видовищний чемпіон, оскільки ще ніколи для здобуття титулу команді не вистачало лише вісім голів. Тобто свій величезний слід в історії іспанці вже залишили. Але навряд чи хто хотів побачити саме таку перемогу Іспанії, здобуту в одному з найнудніших фінальних матчів. Навіть головний двобій 1994 року, в якому взагалі не було голів, виглядав пристойніше. Але нинішній фінал став фактично дзеркальним відображенням усього турніру. Мінімум гостроти, багато боротьби і суддівські помилки.

Якщо казати про моменти у фіналі, то їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. Про що говорити, коли в першій половині гри найбільше запам’ятався епізод із поверненням іспанцям м’яча у стилі fair-play. Із центру поля голландці “повернули” круглого так, що Касільяс ледве дотягнувся до м’яча, а потім дуже злобно витріщався на того, хто це зробив. У другій половині гри найбільше запам’яталися три епізоди. Перший – із виходом віч-на-віч із Касільясом Ар’єна Роббена, проте голландець зіграв украй невдало, не змігши переграти голкіпера. Іспанці відповіли за 20 хвилин до завершення основного часу: Хесус Навас прострелив у штрафний, де помилився Хейтінга. Снаряд відскочив до Вільї, який бив із лінії воротарського майданчика, але влучив у ногу все того ж Хейтінги. А на 84-й хвилині Роббен знову вискочив на побачення з голкіпером, щоправда, цього разу йому заважали Пуйоль і Піке і голландцю так і не вдалося як слід вдарити по воротах.

У додатковий час відбулося ще два моменти. На 95-й хвилині Фабрегас одержав “шанс Роббена”. Із глибини поля Сеск прийняв гостру передачу і вийшов віч-на-віч зі Стекеленбургом. Але іспанець, як і свого часу голландець, не зумів переграти голкіпера. І, врешті, на 116-й хвилині іспанці організували стрімку контратаку: Торрес закинув м’яч на Іньєсту, Ван дер Ваарт відбив круглого, але прямо на Фабрегаса, який відразу віддав передачу на Андреса, а той вистрілив під рукою Стекеленбурга – 0:1. Ось і всі моменти.

Але окремо слід сказати про суддівство англійця Говарда Вебба. Звичайно, категорично стверджувати, що він зіпсував фінал, не можна. Але те, що Вебб вплинув на результат, це однозначно. Англієць вже увійшов в історію як найжорсткіший суддя фіналів. 14 жовтих карток, одна з яких перетворилася в червону, – такого ще не було. Веббу лише трохи не вистачило, аби повторити досягнення росіянина Валентина Іванова, який показав 16 жовтих карток з них 4 – другі жовті (які стали червоними) у матчі Нідерланди – Португалія чотирирічної давнини. Особливих претензій до самих карток нібито немає, Вебб із перших хвилин показав, що буде карати за будь-яке порушення. Але він був непослідовним. Як мінімум у чотирьох епізодах суддя зобов’язаний був демонструвати червоні картки. По-перше, він мав вилучити Найджела Де Йонга, який у першому таймі, як у карате, вирубав Хабі Алонсо. За таке вилучають з поля, не роздумуючи, бо важко уявити, як таким прийомом можна грати у м’яча. Згодом червоні картки мали отримати Ван Боммель та Іньєста. Перший – за грубий підкат, який, без сумніву, тягнув на жовту картку, яка стала б другою для півзахисника, другий за неспортивну поведінку після цього епізоду. Знову ж таки в епізоді з другим виходом віч-на-віч у виконані Роббена, Пуйоль заважав суперникові пробитися до воріт з очевидним порушенням правил. І ще один момент, який, можливо, був не особливо помітним, але став визначальним. На 115-й хвилині Говард Вебб, перебуваючи за кілька метрів від епізоду, проігнорував блокування Еліа з боку іспанських захисників. Відтак розпочалася атака іспанців, яка призвела до гола. І після цього говорити, що суддя не вплинув на розвиток подій, просто не можна.

Тому не дивно, що після матчу голландці нарікали на арбітра. “Дуже сумно усвідомлювати, що помилки арбітра вплинули на результат матчу, – цитує захисника Йоріс Матейсена “Voetbal Іnternatіonal”. – Ми вже не можемо нічого змінити, але я впевнений, що в діях Вебба був злий намір. Чесно кажучи, і в нас, і в іспанців були шанси. Але щоб виграти, потрібно було забити, а ми не зуміли цього зробити, тому програли. Зараз важко визнати, що наш виступ заслуговує позитивної оцінки, адже шанс виграти чемпіонат світу випадає раз у житті, і ми його не використали. Тому нам дуже боляче”.

Півзахисник міланського “Інтера” Веслі Снейдер також незадоволений суддівством Вебба. “Це ганьба для світового спорту, – подає слова Снейдера “De Telegraaf”. – За хвилину вирішилася доля всієї зустрічі. У нас були ідеальні можливості для взяття воріт – Роббен міг зробити рахунок 1:0, а потім і 2:0, і тоді б ми точно стали чемпіонами світу”.

Насамкінець варто додати, що в матчі за третє місце Німеччина переграла Уругвай з рахунком 3:2, і прогнози восьминога Пауля повністю підтвердилися.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
14.2974 / 4.11MB / SQL:{query_count}