Жахлива реальність

Мірча Луческу очолив київське «Динамо»

Український футбол – явище, безумовно, унікальне. Особливо якщо брати постаті, які мають стосунок до цього явища. Останні кілька днів вітчизняні вболівальники сповна відчули усю «унікальність» наших реалій. Адже кілька років тому, навіть у найбожевільніших думках, ніхто не міг уявити, що легенда донецького «Шахтаря», людина, яка зробила «гірників» головною футбольною силою в країні, після втечі з України (а те, як цей фахівець покидав донецький клуб, інакше й назвати важко) раптом повернеться і очолить... київське «Динамо». Мірча Луческу – головний тренер столичного клубу. І це насправді шокувало усіх, так само як і те, що через кілька днів він спробував подати у відставку, але керівництво «Динамо» вмовило його цього не робити.

Повернення в Україну

Отже, напередодні свого 75-го дня народження (Луческу народився 29 липня) румунський фахівець підписав контракт із «Динамо» на два роки з можливістю продовження співпраці ще на один сезон, тому максимально наставник може затриматися в Києві до середини 2023 року. Про настільки неоднозначний вибір розповів президент «Динамо» Ігор Суркіс: «Луческу є одним із кращих тренерів у світі. Сподіваюся, що з приходом його тренерської команди відродяться переможні традиції «Динамо», він завоює багато титулів, а вболівальники, сподіваюся, будуть оцінювати Мірчу за його результатами».
Також коротко прокоментував непересічну подію сам Луческу: «Я скучив за Україною. Хотів повернутися у цю країну, де у мене були успішні результати і хороші стосунки з уболівальниками. Я вдячний долі за те, що прийшов у клуб із великими традиціями, талановитими футболістами. Не сумніваюся, що разом ми будемо плідно працювати. Вірю в те, що моєю роботою тут будуть задоволені так само, як і тими досягненнями, яких я досягну на чолі київської команди». Докладніше наставник буде розмовляти з журналістами 30 липня, коли повноцінно приступить до роботи у «Динамо».
Футболісти «Динамо» доволі оптимістично сприйняли цю новину. Спілкуючись із клубною пресслужбою, про своє бачення нового вектора розповів капітан «Динамо» Сергій Сидорчук: «Все сталося досить швидко: ще не встиг усвідомити, що пішов Олексій Михайличенко, а вже призначили Мірчу Луческу. Зрозуміло, що Луческу – це відомий і титулований тренер в Європі. Думаю, в спортивному плані ми будемо більше перемагати, рости і прогресувати. Напевно, до призначення румунського фахівця багато хто поставиться неоднозначно. В емоційному плані ця новина, безумовно, справила інформаційний бум і відразу спричинила багато суперечок і думок, зокрема і негативних. Але це були емоції, пов’язані з одним із попередніх місць роботи тренера. Зараз, коли минуло кілька днів, гадаю, «Динамо» тільки виграє від цього призначення. Луческу дійсно дуже довго працював у «Шахтарі», і хто краще, ніж він, знає нашого головного і принципового конкурента зсередини? Тож цей факт тільки на руку нам, у цьому кроці є серйозні переваги».
Ще більше компліментів тренеру сказав голкіпер столичної команди Денис Бойко: «Для мене ця новина не змінила плани або завдання. Я повинен якісно виконувати свою роботу незалежно від того, хто очолив команду. Всі прекрасно знають, чого у кар’єрі досягнув Луческу. Його досягнення говорять самі за себе, а що у нього вийде в «Динамо» – покаже час. Чи отримає він в Києві підтримку? Команда надасть йому поважний прийом і буде працювати з ним на максимумі. Особисто мені хотілося, щоб Луческу підтримали і вболівальники «Динамо». Зараз важливо, щоб була можливість спокійно працювати, готуватися до сезону і зосередитися на досягненні результатів. У всіх буде шанс проявити себе».
Не можна не згадати про умови майбутньої роботи Луческу, які значно відрізняються від доходів наставника у попередніх клубах. Наприклад, у «Шахтарі» румунський фахівець заробляв 3,5 мільйона євро на рік, у «Зеніті» – 4,5, в збірній Туреччини – 3,5. Тепер же оклад Мірчі в «Динамо» складе 1,2 мільйона євро, якщо вірити неофіційній інформації, але також у контракті є хороші призові за вихід у групу Ліги чемпіонів і перемогу у внутрішній першості країни. Настільки скромні запити тренера, звичайно, пов’язані з нестачею цікавих пропозицій, і якщо була зроблена ставка на київський клуб, то легко можна припустити, що інших більш вигідних варіантів у Луческу не було. Зараз є попит на молодих наставників, тому 74-річний фахівець апріорі не міг розраховувати на солідну заробітну плату.
Що стосується помічників Мірчі, то точно відомо про відмову двох фахівців: ексгравець «Шахтаря» В’ячеслав Шевчук, який нещодавно працював у «Олімпіку», не погодився увійти до тренерського штабу «Динамо». Такої ж позиції дотримується тренер із фізпідготовки Карло Ніколіні, з яким Луческу раніше тісно співпрацював. Повідомляється, що правою рукою румунського наставника може стати Олег Гусєв, який зараз входить у динамівський штаб команди U-21. Також із Хорватії може прибути Огнен Вукоєвич, який свого часу активно захищав кольори столичного колективу. За воротарський сектор повинен відповідати Михайло Михайлов, який працював разом із Михайличенком. Більш звичною треба вважати появу в «Динамо» Олександра Спиридона, який регулярно допомагав Луческу в «Шахтарі» і «Зеніті». Судячи з усього, тренерський штаб «біло-синіх» повністю сформується найближчими днями, коли і з’явиться офіційна інформація.

Іміджевий провал

Хай там що, але призначення Луческу може бути величезною помилкою. Столичні вболівальники дуже негативно висловлюються з приводу ставки на людину, яка віддала дванадцять років «Шахтарю». Із табору донеччан, як не дивно, гучних заяв немає. Але генеральний директор «Шахтаря» Сергій Палкін досить різко висловився, зазначивши, що у 2016 році співпраця з Луческу була припинена з ініціативи клубу, а не фахівця. Румунський тренер, якщо вірити Палкіну, двічі хотів повернутися до «гірників», але отримав відмову. Правда це чи ні – не принципово.
Загалом про Луческу можна згадати багато. І те, як він колись зауважив, що «не стежить за чемпіонатом України, оскільки там залишилася тільки одна команда». І те, що «Валерій Лобановський несправедливо посів шосте місце у рейтингу кращих тренерів в історії за версією France Football». Хоча заради справедливості варто зазначити, що Мірча вибачився за слова про Лобановського: «Шкодую, що так сталось. Прошу вибачення у вболівальників «Динамо», тому що знаю багатьох із них, і тих футболістів, які грали під керівництвом Лобановського. Не уявляв, що буде такий резонанс. Мене запитали про рейтинг тренерів, а я сказав, що здивований високим місцем Валерія Васильовича у рейтингу France Football, тому що він не тренував за межами СРСР. Але я прекрасно розумію, що цінність Лобановського була в тому, що він створив цілу тренерську систему та ідеологію. Мої слова були помилкою».
Звичайно, не можна не згадати і репліку Луческу часів «Зеніту» про те, що «Росія та Україна – це одна країна. Радянський Союз». І деякі вболівальники вже хочуть сказати йому, що «Румунія і Угорщина – це одна країна. Австро-Угорщина».
Хай там що, але Мірча таки не витримав і ледь не подав у відставку. Принаймні румунські ЗМІ розповсюдили лист Луческу керівництву «Динамо», в якому він просив про це. У ньому він нарікав насамперед на неприйняття його столичними ультрас.
«На жаль, я вирішив відмовитися від співпраці з командою «Динамо» Київ. Хочу подякувати родині Суркісів за довіру та за пропозицію, але відчуваю, що не зможу працювати в атмосфері неприйняття частиною вболівальників, підтримки яких команда найбільше потребує в моменти спортивних баталій.
Я ніколи не був боягузом, завжди приймав спортивні виклики. Про це свідчать переходи з «Галатасарая» у «Бешикташ», із «Динамо» Бухарест у «Рапід» Бухарест. У цих командах вболівальники завжди були противниками, але справедливими, готовими прийняти з відкритими обіймами, і саме з їхньою допомогою я зміг виграти чемпіонати в зазначених країнах.
Я не можу допустити, щоб фанати клубу діяли проти інтересів клубу. Вважаю, що настав момент для змін, які можуть принести наснагу, ентузіазм, мотивацію та зможуть повернути команду на той високий рівень, на який вона має право завдяки своїм традиціям та історії.
Мій прихід у «Динамо» Київ головним тренером не має нічого спільного з вартістю контракту, оскільки гроші – це останнє, що мене цікавило в цій ситуації. Тим паче, що ширилися чутки про нечуваний контракт, а це абсурд, враховуючи фінансові можливості клубу на цьому етапі.
Я хотів повернутися в український футбол, оскільки саме тут я був задоволений своєю роботою. Я хотів знову ввійти у цю неперевершену атмосферу під назвою «футбол». Я робив це з ентузіазмом, із абсолютною впевненістю у потенціалі молодих українських футболістів, багато з яких є членами національних збірних.
Я хотів змагань, таких, які були в Україні кілька років тому, змагань, які би порадували трибуни. Україна на це заслуговує».
Але протягом кількох годин після публікації цього листа Ігор Суркіс запевнив, що Мірча Луческу таки погодився працювати з командою. Мовляв, команда має величезний потенціал, а з вболівальниками він розбереться сам.

Провал фаховий

Попри оптимізм Суркіса, вірити у те, що Луческу спроможний реанімувати «Динамо» може хіба що великий мрійник. Роботу Мірчі після «Шахтаря» можна охарактеризувати прізвиськом, яке Луческу дали у російському «Зеніті» – «Зенытик».
Адже коли у травні 2016-го Луческу оголосили тренером «Зеніта», то вже через рік із ним попрощались. У Росії він взяв лише один трофей – Суперкубок Росії, одразу після приходу. Чемпіонат Мірча програв «Спартаку», у Кубку дійшов до 1/8, а з Ліги Європи вилетів у 1/16.
Традиційно пояснював слабкі результати упередженим суддівством. «Наші ігри часто судять московські судді. У них є певні симпатії», – говорив він. Окрім того, звинувачував у невдачах команду. «У «Зеніта» відсутня впевненість у собі», «Не зміг передати команді жорсткіший настрій, потрібні нові гравці», «Коли приходив – була одна команда, потім всіх лідерів продали» – зазначав Мірча. І водночас міг дозволити собі не прийти на пресконференцію або не дати флеш-інтерв’ю, за що отримував штраф. А після звільнення заявив: «Напевно, у мене вперше рік такий. Таке враження, що хтось зурочив». І зберіг у серці образу на клуб.
Потім була збірна Туреччини, в якій Луческу пропрацював півтора року. На посаду Мірча заступав зі словами, що ніде не почував себе краще, ніж у Туреччині, а йшов без будь-яких успіхів та зі шлейфом скандалів. Зокрема, в зустрічах зі збірною України, з якою за цей час команда Мірчі зіграла двічі.
За цей період Луческу запам’ятався тим, що програв кваліфікацію на ЧС-2018, посівши четверте місце в групі з Україною, Ісландією та Хорватією. Щоправда, це не цілком його провина, бо прийняв Мірча турецьку збірну посеред відбору після Фатіха Теріма. Не впорались обидва тренери.
А ось виліт Туреччини в третій дивізіон Ліги націй – це лише його «здобуток». У дебютному розіграші турніру його команді випало грати в групі з Росією та Швецією, однак турки тричі програли й фінішували останніми. Лише зміна формату в ЛН врятувала Туреччину від виступів у Лізі С.
Луческу традиційно скаржився на суддів. «В України – два іспанці в штабі, а арбітри – теж іспанці. Вони навмисно помилились», – говорив Мірча, коли у дебютній грі на чолі Туреччини програв команді Андрія Шевченка 0:2. Після матчу Луческу навіть підходив до бригади суддів із планшетом, щоб показати їм відео їхніх помилок і отримав за це дискваліфікацію. Водночас він неодноразово провокував українську сторону. «Кашшаї – один із найкращих арбітрів у світі. Хочу, щоб він судив матч із Україною». «Бачу в збірній України фундамент, який заклав я». «Дорогою до роздягальні Ріанчо обійняв іспанських арбітрів». Це все в стилі Луческу.
Також він традиційно конфліктував із турецькими журналістами. Через слабкі результати збірної місцева преса не витерпіла і бойкотувала одну з його пресконференцій – їх дратувало, що у Луческу на все є виправдання. Мірча відповів: «Журналісти вміють тільки критикувати та ні на чому не розуміються». Він навіть відмовлявся йти у відставку на тлі чуток про звільнення, але зрештою визнав: «Невихід Туреччини на ЧС-2018 – моя провина. Футболісти не винні». Не дивно, що з лютого 2019 року і донині Мірчі було важко працевлаштуватись.
І ось саме такий фахівець прийшов в київське «Динамо».
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
9.8925 / 4.19MB / SQL:{query_count}