Майже байка “Осел та Соловей”

В українському велоспорті грандіозний скандал

Напевно, такої уваги український велоспорт не мав ніколи. На жаль, справа не тільки у перемозі Ганни Соловей на Європейських іграх в Мінську, а й у конфлікті спортсменки з президентом Федерації велоспорту України Олександром Башенком, про який “Львівська Пошта” писала в попередньому номері. Суть конфлікту полягає у реакції Башенка на пост Соловей у фейсбуці. Найбільш резонансною стала фраза: “Будеш смердіти – проженемо”.
 
 Олександр Башенко,
фото: racehorizonpark.com (2)
Про історію згадали всі загальнонаціональні телеканали, а у фейсбуці – справжній бум. Користувачі змінюють свої аватарки на підтримку Соловей. Долучився навіть радник міністра молоді та спорту Павло Булгак.
Вчора під стінами Міністерства відбулася акція з гаслом “Геть Башенка”, в якій взяла участь і сама Соловей. Міністр молоді та спорту України Ігор Жданов зустрівся з переможницею Європейських ігор 2019 року і заявив про підтримку відставки Олександра Башенка.
“Я, безумовно, підтримую вимогу відставки Башенка з посади президента Федерації велосипедного спорту України... Я вважаю, що така поведінка є неприйнятною, вона є хамською”, – сказав Жданов.
Він наголосив, що не може бути й мови про розрив контракту з Соловей.
“Вона є членом національної збірної України, контракт укладений з міністерством... У мене взагалі навіть думки такої не виникало”, – заявив міністр.
Зі свого боку активісти повідомили Жданову про свої вимоги, зокрема про повне перезавантаження Федерації велоспорту та заміну її президії.
Соловей підкреслила, що вимагає скликання зборів Федерації та виключення Башенка з її лав.
Активісти також запропонували Жданову створити робочу групу для вирішення цих питань і наголосили, що продовжуватимуть свої акції. Жданов запевнив, що підтримує вимогу про публічне вибачення Башенка.
Колишній велогонщик, а сьогодні віцепрезидент ФВУ Андрій Гривко натякнув, що крісло під Башенком таки хитається: “Федерація зобов’язана розглянути скарги, тому найближчим часом буде скликано президію ФВУ. На ній буде розглянуто питання про доцільність перебування Олександра Башенка на посаді керівника федерації. Далі це питання буде висунуте на Всеукраїнську конференцію”.
Жданов повністю підтримав цю ініціативу. Щоправда, проблема в тому, що звільнити президента ФВУ не так просто, а прямих важелів впливу у міністерства нема. Хіба що позбавити цю федерацію статусу національної структури. Адже кошти на цей вид спорту виділяє з державного бюджету конкретно профільне міністерство. На 2019 рік із державного бюджету України Мінмолодьспорту виділило на велоспорт 25,7 млн грн.
“Я підтримую заяву Андрія Гривка, і в межах законодавства я буду сприяти цьому. Буде зібрана президія, де буде розглянуто питання про відставку. Я ухвалив рішення про створення робочої групи з колегами, на якій будуть обговорюватися ці питання. А питання про позбавлення федерації статусу національної і розірвання договору про співпрацю є дискусійним, тож потребує додаткового аналізу”, – зазначив  міністр.
Башенко очолює Федерацію велоспорту України з 2015 року. Минулого року на президентське крісло претендував відомий український велогонщик Ярослав Попович, але на виборах більшість делегатів обрала чинного керівника.
“Міністерство сім’ї, молоді та спорту не може звільнити президента федерації. За статутом організації [зараз] це можна зробити лише на позачерговій конференції, – пояснив у коментарі ua.tribuna.com попередник Башенка на посаді, а зараз генеральний секретар ФВУ Борис Іванов. – Для її скликання потрібні підписи десяти відсотків від кількості членів федерації. Це близько 150 осіб.
На самій конференції голосують тільки території (області). Один кандидат від території – один голос. І тоді більшість має проголосувати за відставку президента. Територій зазвичай 21-22. Тобто для відставки потрібно 12 голосів, більше половини. Це ціла процедура. Не так, що шашку вийняв та відрубав”.
У профільному міністерстві також відзначили, що звільнити Башенко – не їхня компетенція. “Пан Башенко не є ні співробітником міністерства, ані керівником напрямку. Він є керівником громадської організації, яка ніяк не підпорядковується міністерству. Ми зараз розглядаємо, що можна з цим зробити”.
Зараз найцікавіше те, чи зможе Башенко виключити Соловей з лав національної команди. За словами функціонера, він має на це право. Ніякої власної провини він не відчуває і вибачатися не збирається: “У неї є контракт. А це юридично обов’язково для виконання. У ньому написано, що вона не може публічно висловлюватися без обговорення з федерацією щодо цього питання. Вона порушила цей пункт. Тепер це причина, щоб розірвати контракт. Вона доросла людина і повинна розуміти, що робить. Вважаю, що умови контракту порушені, і її треба виключити зі складу збірної. Буде займатися фейсбучною маячнею – виженемо. До того ж найближчим часом. Я їй не хамив, я її привітав”.
Утім Ігор Жданов одразу відкинув варіант, за якого справа дійде до виключення спортсменки зі збірної: “Національна збірна команда України формується за поданням профільної федерації, але наказом міністерства. Ганна Соловей уклала контракт саме із Міністерством молоді та спорту, і розірвати його може лише цей орган виконавчої влади.
Згідно зі спортивним принципом, немає жодних підстав розривати цей контракт з успішною велогонщицею, яка має всі шанси поборотися за нагороди для України на літніх Олімпійських іграх в Токіо – 2020”.
Сам Башенко вкотре показав себе  у інтерв’ю програмі “Вікна”. Журналістка помітила, що він напідпитку і звернула на це увагу, але почула у відповідь спершу звинувачення в тому, що, на думку Башенка, від неї теж пахне алкоголем, а згодом фразу: “Може, поцілуємося?”.

Життя у скандалах

Велосипедистка Ганна Соловей народилася в Хмельницькому, однак в ранньому віці переїхала до Луганська. Там жив і працював її тренер Сергій Базін. Її біографія цікава не лише конфліктом із президентом Федерації велоспорту України Олександром Башенком, а й кількома серйозними медалями на чемпіонатах Європи та світу, а також “сріблом” (у Баку) та “золотом” (у Мінську) на Європейських іграх. Крім спортивних досягнень, Ганна дуже часто потрапляла в епіцентр скандалів, які ніколи не оминали її кар’єру, повідомляє ua.tribuna.com.

Дискваліфікація за вживання допінгу

У 2011-ому Соловей була маловідомою спортсменкою, здала позитивний тест на вживання стероїдів і отримала дворічну дискваліфікацію. Повернулася у спорт в 2013-ому.
“Це було три роки тому, в чому проблема? Минуло три роки. Що я можу сказати. Я живу сьогоднішнім днем і роком”, – говорила Соловей перед Олімпіадою в Ріо.

Розрив контракту з “Астаною”, зміна громадянства

Наприкінці 2014-го Соловей підписала річну угоду з командою “Астана”. Однак через пів року покинула команду. “Рішення було ухвалено у відповідь на кілька організаційних труднощів, які створила спортсменка своєю непрофесійною поведінкою для команди та її спонсорів у перші місяці 2015 року. Ситуацію неможливо було більше терпіти – це питання поваги до нас, до партнерів з команди, наших спонсорів та організаторів гонок”, – так аргументували рішення казахстанці.
Як не дивно, але тоді президент ФВУ Олександр Башенко заступився за спортсменку. Проте з іншим поясненням, мовляв, до нього неодноразово зверталися представники “Астани”, щоб отримати дозвіл на зміну громадянства Соловей. Це і є причиною розриву відносин.
Сама Соловей називала “Астану” “непрофесійним клубом”, хоч і не заперечувала, що розмірковувала над зміною громадянства: “Так, мені пропонували громадянство. У нас змінився президент федерації, можливо, будуть якісь зміни. Я шукаю там, де мені буде краще, шукаю хорошого майбутнього для мене як для спортсменки. Я не хочу змінювати українське громадянство, але якщо у мене не буде майбутнього в Україні, я шукатиму його”.

Конфлікт через призові

Згодом Соловей не сподобалося, що за медаль на чемпіонаті світу її тренер Сергій Базін не отримав нічого: “Нас не люблять в Україні. Напевно, тому що ми сильні і швидко їздимо! Чесно кажучи, у мене таке відчуття, що у нас в спорткомітеті або дійсно не розуміють, що таке професійний велоспорт, або просто не хочуть розуміти. Мовляв, ось тобі гроші на збори, але тільки тобі. А як же моя команда, яка теж працювала на мою медаль на чемпіонаті світу і зараз працює, щоб я могла продовжувати добре виступати? Ні, я можу, звичайно, і сама по сто кілометрів намотувати, але це ж буде цирк. Коли ти їдеш один, то борешся сам з собою. Але коли бачиш перед собою іншу людину, яка щосили впирається, ніколи не даси собі слабинку”.
Через рік на Європейських іграх була схожа ситуація– Соловей знову взяла “срібло”. I отримала 10 тисяч доларів. “Мені федерація виділила призові, і я ними поділилася з тренером. Він заслуговує на високу зарплату, призові, стипендію. На жаль, у нього цього немає. Не розумію чому. Тому я поділюся”, – пояснювала вона.

Конфлікт із тренером

У 2015-ому після чемпіонату світу Соловей зізнавалася, що Сергій Базін фактично не займався з нею.
“Я пів року просто не тренувалася. Базін відмовився зі мною працювати, сказавши, що у нього є люди, кращі і сильніші, ніж я. Але коли на змаганнях у тих, хто сильніший за мене, не було близько навіть п’ятого місця, він дуже швидко змінив свою думку про мене. Прибіг зі словами, що все буде нормально, ми встигнемо до чемпіонату світу. А у мене вже не було бажання працювати зі зрадником. На жаль, мій тренер – найгірша людина, яку я знаю: він постійно бреше, користується мною і принижує. Всі ці роки мені доводилося його хвалити. Бо якщо хоч в одному інтерв’ю не згадати про нього, то була жахлива злість і образа. Міг і обізвати або не звертати уваги на тренуваннях”, – розповідала Соловей.
У 2016-ому вона сказала більше, мовляв, конфлікти з Базіним тривали давно й постійно. У неї навіть виникало бажання завершити кар’єру.
“Цей тренер мені більше не потрібен. Шкодую, що не зробила цього раніше. Треба було піти раніше на три-чотири роки. Він може мені дати все, але не може дати змагань. Він емоційний – з ним щораз важче було працювати. Не так подивилася, не так сказала. Виникав скандал. Щороку я чула: “Це твій останній чемпіонат світу”. І нічого, буває, погарячкував, бла-бла-бла.
Тренування у нас відбувалися дивно. “Сергію Миколайовичу, що мені робити?” – “Не знаю, Соловей, зараз придумаю. Поки мені нічого не приснилося. Але придумай собi що-небудь”. І я сама вигадувала, що мені робити. Іноді дзвонила тренеру, і він говорив: “Тренування повинно тривати чотири години”. Розуміла, що неважливо, що я зроблю – пропливу, проповзу, проїду – головне потренуватися чотири години.
Були моменти, коли ми сварилися, і він тижнями не працював зі мною. Таке було навіть перед чемпіонатом світу на треку. А відколи не працюю з ним, він забрав всі трекові велосипеди. Абсолютно всі, які йому дав спонсор. Зрозуміло, що він ці велосипеди кудись продасть. Це знають всі.
Перед Євроіграми в Баку я два тижні взагалі не сиділа на велосипеді – завершила кар’єру. Набридла ця ситуація з тренером. Мене примусили повернутися, є обов’язки і контракт. Тренер говорив, що я нічого не зроблю – максимум восьме місце. Але щоб він не говорив і не робив, він розумів – йому невигідно мене вигнати після дев’яти років тренувань”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2465 / 4.47MB / SQL:{query_count}