Три проблеми за вікном

Українську Прем’єр-лігу поповнили три новачки, з якими доведеться страждати всім

Поки вся футбольна спільнота спостерігала за фіналом Ліги чемпіонів, якось непомітно відбулися перехідні матчі за право грати в Прем’єр-лізі. За їх результатами елітний дивізіон отримав три команди (столичний “Арсенал” пробився в еліту як переможець Першої ліги) з другого за рангом футбольного дивізіону України. І усі вони мають величезні проблеми зовсім нефутбольного характеру. Тож наразі невідомо, чи всі три колективи будуть грати наступного сезону в Прем’єр-лізі, оскільки остаточне рішення щодо учасників наступного чемпіонату приймуть найближчими днями. А поки спробуємо оцінити майбутні проблеми еліти.

“Арсенал-Київ” 

Історія. Історію цього “Арсеналу” треба відлічувати від грудня 2013 року. Саме тоді ініціативною групою усіх небайдужих було вирішено відродити клуб, який в 2013-ому був ліквідований Олександром Онищенком.
У січні 2014 року український бізнесмен і автогонщик Олексій Кікірешко відгукнувся на заклик відродити київський клуб і став його власником. Вже у квітні команда провела перший матч у чемпіонаті Києва, а після завершення сезону, який у столиці триває за схемою весна-осінь, команда виграла чемпіонат і Кубок. У клубному заліку Києва, де враховуються команди різних вікових категорій, першу сходинку також посів “Арсенал”.
Вже восени 2015 року клуб стартував у другій лізі і відразу вийшов у першу, посівши шосте місце, яке в тому сезоні було останнім прохідним. Перша спроба підкорити першу лігу була посередньою – “Арсенал” посів 10 місце. Перед цим сезоном питання про подальшу участь клубу в турнірі було відкритим, але “Арсенал” вирішив продовжити виступи. І після потужного старту з 19 матчів без поразок (15 перемог і 4 нічиїх) риторика стала односторонньою – прагнення вийти до УПЛ.
Після зимової паузи каноніри втратили свою перевагу над переслідувачами і долю виходу в УПЛ вирішували вже в останньому турі, де вони перемогли “Кремінь” (2:0), а їхній головний конкурент за місце в елітному дивізіоні – “Полтава” – програла “Руху” (0:1).

Інфраструктура. Поки “Арсенал” грав у другій лізі, домашні матчі проводили на стадіоні “Колос” у Борисполі та на полях клубу у смт Щасливому – “Княжа-Арені” та СТБ “Арсенал”. У першому сезоні в першій лізі арени в Щасливому не задіювали і грали навіть на “Оболонь-Арені”, поєднуючи з виступами на “Колосі”.
Цей сезон каноніри повністю провели на “Княжа-Арені”. Він вміщує 1000 глядачів, там є освітлення, але відсутній такий важливий для весняного футболу підігрів поля. Регламенту УПЛ ця арена не відповідає – стаття 10, пункти 7.1.4, 7.2 та 7.4.6 вказують, що стадіон має вміщати мінімум 5000 глядачів, а поле повинно бути з підігрівом. Пункт з освітленням арена виконала.
У кінці квітня Піріч заявив, що підписано меморандум про співпрацю канонірів з Міністерством оборони України. Клуб змінить назву на “Арсенал ЦСКА”, і за словами Кікірешка, отримає стадіон “ЦСКА” , а також фінансування від Міноборони.
Стадіон “ЦСКА” вміщує 12 000 глядачів, але він знаходиться зараз в аварійному стані. У жовтні минулого року анонсували реконструкцію стадіону з розширенням до 20 000 місць, створенням навісу, заміною дренажної системи, облаштуванням системи підігріву тощо. На ремонт Міноборони вже виділило 37 млн гривень, та на якому етапі реконструкції арена зараз – невідомо. Були обіцянки, що до кінця цього року стадіон буде готовий до експлуатації.

Проблеми. Є у клубу й інші проблеми. Його засновником і власником є Олексій Кікірешко. У нефутбольному світі про нього пишуть, що він був соратником екс-міністра доходів і зборів України Олександра Клименка. Але сьогодні його ім’я навіть немає на офіційному сайті клубу. Нещодавно Кікірешко дав інтерв’ю, в якому заявив, що команду привласнив директор клубу Олександр Москаленко. За словами Кікірешка, у 2016 році він переоформив 70% корпоративних прав на Москаленка, але при цьому продовжував залишатись бенефіціарним власником і фінансував команду.
У січні цього року Кікірешко вирішив повернути свою долю акцій команди і переоформити її на себе як на юридичну особу нерезидента, щоб була змога залучити до клубу іноземні інвестиції. Проте Москаленко вирішив піти іншим шляхом, і в клубі офіційно оголосили, що власником 50% прав і його новим президентом став екс-гравець “Арсеналу” хорват Івіца Піріч.
Гравці не отримують зарплатню останніх 2 місяці, а всю власність клубу арештовано рішенням суду після звернення туди самого Кікірешка. Цікаво, що “Шахтар” орендує поля і базу в “Арсеналу”, хоч вони є під арештом. Кікірешко має великі сподівання, що рішенням цієї інстанції йому повернуть клуб, у який він вклав 3,5 млн доларів за 4 роки.
Є проблема і з договірними матчами. В одному з останніх турів минулого сезону каноніри програли “Десні” (1:5). Після тої поразки керівництво клубу відсторонило 6 гравців у підозрі здачі матчу. Вже через кілька місяців канонірів знову помітили в участі у матчі з фіксованим рахунком – товариський матч з “Маріуполем” (1:2), в якому близько 45 тисяч доларів було поставлено на тотал голів. Ту підозру навіть підтвердив Франческо Баранка, та на цьому про матч більше нічого чутно не було.

“Десна” (Чернігів)

Історія. Чернігівську “Десну” можна вважати ветераном українського футболу. Офіційно клуб створено у 1960 році. Найвищим досягненням клубу в радянський період історії є вихід до 1/8 фіналу Кубка СРСР – 1965. У 1982 році команда завоювала срібні медалі чемпіонату Української РСР. 
В українському футболі чернігівці особливої слави не мали. Довгий час ті, що грали в першій лізі, потім опускалися до другої ліги, щоб знову підвищитися у класі. Так тривало до 2010 року, поки клуб не перестав існувати. Команда не змогла виїхати на останній тур чемпіонату сезону 2009/2010 рр. і попри те, що за підсумками сезону посіла восьме місце, 15 червня 2010 року Апеляційний комітет ФФУ відмовив “Десні” у наданні професіональної ліцензії на сезон 2010/11. Таким чином, клуб було виключено з ПФЛ. Проте майже одразу, завдяки міській владі та новим власникам, була створена юридично нова організація СФК “Десна Чернігів” і 9 липня 2010 року Професіональна футбольна ліга включила клуб до складу учасників другої ліги. При цьому склад команди формувався з нуля за лічені дні до початку чемпіонату. У першому офіційному матчі сезону за “Десну” було заявлено всього 14 осіб. 
Чернігівці знову повернулися в першу лігу і минулого сезону посіли найвище для себе 2-ге місце. Команда мала грати в еліті, однак втрутилися інші фактори, які вирішили, що інфраструктура “Десни” не відповідає вимогам УПЛ, тому замість неї в еліті буде грати “Верес” (реконструкція його стадіону триває і досі).
Однак чернігівці не засмутилися, знову поборолися за вихід в еліту і в стикових матчах обіграли “Зірку” (1:1, 4:0).

Інфраструктура. Після торішнього фіаско в кабінетах ФФУ “Десна” серйозно зайнялася інфраструктурою. Стадіон імені Гагаріна станом на минулий рік перебував на стадії реконструкції, яка вже завершена, але лише в частині поля і центральної трибуни.
Арена вміщує 12 060 глядачів, має освітлення 1200 люкс, але трибуни все ще не мають навісу. Причому, якщо на одній із них вже встановлені нові пластикові сидіння, то східна поки залишається у не найкращому стані – там до сих пір стоять старі розтрощені дерев’яні лавочки, а на деяких місцях взагалі немає ніяких сидінь.
Є проблема і з підігрівом поля – на матчі чвертьфіналу Кубка проти “Динамо” газон стадіону був схожий більше на трасу для біатлону.
У “Десни” є своя СДЮСШОР, в якій займається близько 400 дітей віком від 7 до 17 років. Навчання у школі безкоштовне, а займаються діти на стадіоні імені Гагаріна та на навчально-тренувальній базі.

Проблеми. У клубі намагаються боротися з проблемами. Фінансова прозорість – один із головних критеріїв поряд з інфраструктурою, стосовно якого виникли питання щодо атестації “Десни” на минулий сезон УПЛ. За словами голови підрозділу щодо атестації клубів ФФУ Сергія Задираки, “Десна” не виконала низку найважливіших пунктів регламенту, які стосуються структури управління власності, річної фінансової звітності, відсутності боргів перед іншими футбольними клубами і перед власними працівниками.
За словами виконавчого директора “Десни” Ігоря Ушарука, звітність вивели з тіні і тепер у клубі з фінансами повний порядок.
Крім торішнього скандалу з недопуском “Десни” в УПЛ, вже в сезоні, що завершився, чернігівський клуб потрапив у неприємну історію. Мова про матч 26-го туру першої ліги проти “Арсеналу”. На думку гостей, арбітр навмисно впливав на результат і навмисне видалив нападника столичного клубу Максима Фещука нібито за неспортивну поведінку.
Тоді у ЗМІ з’являлася інформація, що арбітр матчу Володимир Миланич отримав 300 тисяч гривень за арбітраж проти гостей. Інформація так і залишилася непідтвердженою, але “Десна” також потрапила у список фігурантів справи про договірні матчі. Емблема клубу засвітилася на відео, яке в рамках брифінгу демонстрували в Міністерстві внутрішніх справ.
Однак за інформацією “ПроФутбол”, “Десна” відноситься до клубів, які або не беруть участь у договірних матчах, або відразу ж почали боротися з ними, як тільки отримали тривожні сигнали.

“Полтава”

Історія. У Прем’єр-лізі з наступного сезону з’явиться і наймолодша команда – “Полтава”, яку заснували у 2007 році. Спочатку клуб створювався, щоб готувати гравців для старшого брата – “Ворскли”, але тепер команди будуть конкурувати один з одним в УПЛ.
“Полтава” від початку існування грала у другій лізі, тільки в сезоні 11/12 вдалося вийти в першу, посівши перше місце в другій. А зараз вона зуміла пробитися до еліти, обігравши  в перехідних матчах “Чорноморець“. Однак усі проблеми “Арсеналу” і “Десни” можуть видатися дрібницями в порівнянні з тим, що відбувається у цьому полтавському клубі.

Інфраструктура. У “Полтави” величезні проблеми з ареною. Стадіон “Локомотив” з традиційною історією – був побудований ще в середині ХХ століття, потім зруйнований і відбудований, а в наш час – реконструйований. У 2015-ому місткість арени розширили до 3700 місць (що, за регламентом УПЛ, все одно мало для еліти), з’явилася VIP-ложа і більш дрібні атрибути. 
Через відсутність підігріву пізньою осінню (коли наступають морози) і ранньою весною, газон стадіону не витримує погодних умов, через що під навантаженням стає непридатним для професійного футболу.
У “Полтави” досить непогана спортивна база, яка служить не тільки основою для роботи команди, а й майданчиком для проведення великої кількості короткострокових турнірів у міжсезонні. Однак своєї дитячо-юнацької школи у ФК немає, як і окремої команди U-19 (або молодше). Полтава лише співпрацює (укладено договір на певний час) з міською ДЮСШ ім. І. Горпинка. З виходом в УПЛ це стане проблемою для полтавців – тут треба відразу мати команди U-19 і U-21.

Проблеми. Головна проблема клубу (окрім інфраструктурних питань) – це його президент Леонід Соболев. За весь час існування команди він шість (!!!) разів намагався зняти її з чемпіонату і кожного разу згодом змінював рішення. 
Влітку 2010 року він вирішив, що клуб більше не повинен грати в другій лізі через “упереджене ставлення з боку ПФЛ”. Минуло півроку, і взимку Соболєв знову оголосив про припинення існування клубу. На цей раз його вгамував губернатор Полтавської області Олександр Удовиченко. Майже 4 роки Леонід тримав себе в руках, але в 2015 році знову направив у ПФЛ лист про зняття з першої ліги. Цього разу через проблеми зі стадіоном і базою. Звичайно ж, це були порожні погрози, і, ймовірно, шантаж. Ліга зразу ж звернулася до Полтавської влади. На зустрічі президента з депутатами міської ради були отримані гарантії, що вони будуть сприяти у вирішенні проблем, пов’язаних із клубом. “Полтава” знову продовжила свої виступи, а головне – Соболєв домігся свого.
Через 2 роки, у квітні 2017-го, Леонід влаштував війну вже з ФФУ і УПЛ. Та сама історія з матчем проти “Шахтаря” в 1/4 фіналу Кубка України набридла всім. Спочатку гру переносили через погодні умови, потім “Шахтар” побачив газон на стадіоні “Локомотив” і почався шум.
Підключилися усі – ФФУ, Прем’єр-ліга. Після заборон проводити матч на “Локомотиві” і скасування апеляції у ФФУ, “Полтава” почала звертатися до УЄФА та CAS. Можливо, тільки на словах, так як справа далі не пішла. Президенту пропонували провести матч на стадіоні “Ворскли”, але все марно. Він повідомив, що збере вболівальників на стадіоні та оголосить про припинення існування клубу. Соболєв так і вчинив, а ще сказав, що “Шахтар”, відмовившись грати на такому газоні, вчинив кепсько. І закликав полтавців забути, що існує такий клуб – “Шахтар”. “Полтава” отримала технічну поразку і вилетіла з Кубка, а зараз заходить у двері Прем’єр-ліги. 
В історії “Полтави” є і дикіший випадок. У сезоні 2015/2016, наприкінці матчу першої ліги з “Черкаським Дніпром”, черкаські ультрас запалили фаєри і почали кидати їх на поле. Директор “Полтави” Богдан Вінницький і його помічник побігли до гостьового сектору і кинулися на фанатів. А ті вибігли на поле і почали бити функціонерів.
Всіх у результаті розняли, але найцікавіше було попереду. Вінницький пішов у роздягальню і повернувся на поле вже з пістолетом. На щастя, нікого не підстрелив. Якщо вірити офіційному сайту, в клубі він більше не працює.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2766 / 4.5MB / SQL:{query_count}