Трамплін Особливого

Перший цьогорічний футбольний єврокубок знайшов свого володаря в Стокгольмі, де в протистоянні досвіду та молодості, стриманості та азарту, оборони й атаки, “Манчестер Юнайтед” зломив опір “Аякса”

фото: АР
Чи справедливий такий результат фіналу? Мабуть, так. Було б нерозумно не визнати, що голландці цього вечора грали в футбол, а англійці лише здобували результат, але тактика останніх у результаті принесла свої плоди. Мета, як відомо, виправдовує засоби, та й переможців судити не прийнято, якщо тільки вони не застосовують для досягнення успіху заборонених прийомів. А таких не було.
“МЮ” просто дуже грамотно засушив гру, покрив тьмяністю яскраві фарби атаки “Аякса” і забив із двох не найочевидніших моментів. Погбі на 18-ій хвилині відверто пощастило потрапити в Санчеса, від якого м’яч відскочив у ворота, а Мхітарян виявився спритнішим за опонента при розіграші кутового. Вдачі та вміння випередити більш досвідченій команді вистачило для перемоги, тоді як стрімкого, атакуючого футболу молодому “Аяксу” виявилося недостатньо для ураження ворожої мети. Атак було багато, ударів – мало, та й вони припадали в захисників і в Ромеро. Якийсь психологічний бар’єр укупі з насиченістю оборони противника не дозволив амстердамцям зробити більше.
Саме португалець і є головним героєм фіналу. Робота Жозе Моурінью в “Манчестер Юнайтед” – явище в багатьох сенсах спірне. Розбещені вболівальники “червоних дияволів” перед початком сезону чекали від легендарного наставника та придбаних за величезні гроші зіркових футболістів нескінченних перемог і гарної гри.
Але цього не сталося, в тому вигляді, про який мріяли фанати англійців. На ділі все вийшло більш прагматично, однак підсумковий результат дозволяє говорити про успішну роботу Моурінью – три трофеї за сезон. Жоден англійський клуб у поточний футбольний рік похвалитися великим не зможе.
Так, один з трофеїв – це Кубок Англійської футбольної ліги, де у “червоних дияволів” був, по суті, один серйозний суперник. Тут, в четвертому колі, Моурінью обіграв “Манчестер Сіті” Хосепа Гвардіоли. В інших матчах були “Нортгемптон Таун”, “Вест Хем Юнайтед”, “Халл Сіті” і “Саутгемптон”.
Інший трофей, Суперкубок Англії, і зовсім здобутий за результатом однієї зустрічі. З рахунком 2:1 був переможений на той момент діючий чемпіон країни “Лестер Сіті”.
І тепер Ліга Європи. Тут “Юнайтед” двічі програли на груповому етапі – “Феєноорду” і “Фенербахче”, помучилися з луганською “Зорею” – і пробилися в плей-оф тільки з другого місця, де після досить легкого успіху в протистоянні з “Сент-Етьєном” в 1/16 фіналу аж до фіналу проходили своїх суперників з різницею всього лише в один м’яч, хоча “Ростов”, “Андерлехт” і “Сельта” були аутсайдерами.
У фіналі всі побачили типовий футбол Моурінью – менше третини ігрового часу володіння м’ячем за підсумками матчу і невисока точність передач, які були явним наслідком відсутності непотрібного перекочування снаряда близько своїх воріт, блискавичними атаками і умінням карати суперника за найменші помилки.
Кубок і чемпіонат Англії “МЮ” в цьому сезоні провалив без боротьби. У чвертьфіналі Кубка був виліт від “Челсі”, а в АПЛ, починаючи з п’ятого туру, “Юнайтед” жодного разу не піднімався вище п’ятого місця. Тобто майже весь сезон Моурінью провів поза лігочемпіонською зоною. Про золоті медалі не було сенсу навіть і мріяти.
Так, неоднозначний сезон. Але після трьох завойованих титулів назвати його провальним або навіть недостатньо успішним язик повернеться навряд чи. “Манчестер Юнайтед” зусиллями португальського тренера продовжує кувати свою історію. Тепер в колекції “дияволів” 43 титули.
Така солідна надбавка до клубного музею, комусь може здатися просто везінням, а комусь – трампліном до майбутньої величі. На це питання вичерпну відповідь дасть наступний сезон, де “МЮ” все-таки зіграє в Лізі чемпіонів.

Цифри Ліги Європи

Вперше в історії Кубок УЄФА виграв “Манчестер Юнайтед”. “МЮ” став 28-им клубом, що зумів завоювати цей трофей. У попередній раз список переможців Кубка УЄФА/Ліги Європи розширювався чотири роки тому, коли інший англійський клуб – “Челсі”, став 27-им переможцем турніру. Після цього, протягом трьох років вигравала “Севілья”.
Тільки один футболіст зі складу переможця турніру включений до складу символічної збірної сезону Ліги Європи за оцінками порталу whoscored.com – це Поль Погба. Проте в ній знайшлося місце і для гравця донецького “Шахтаря”. Склад повністю виглядає наступним чином: Лопеш (“Ліон”) – Срна ( “Шахтар”), ван Дейк (“Саутгемптон”), Вітор (“Хапоель”), Крішіто (“Зеніт”) – Бейлі (“Генк”), Ндіді (“Генк”), Погба (“МЮ”), Юнес (“Аякс”), Жуліано (“Зеніт”) – Джеко (“Рома”).
2 вилучення по ходу турніру заробив Ерік Баї. Через червону картку, в поєдинку проти “Сельти” на “Олд Траффорд”, івуарійський захисник “МЮ” змушений був пропустити фінал. Нікого, крім Еріка, не виганяли з поля в цій Лізі Європи більше одного разу.
“МЮ” – лише п’ятий клуб, який зумів завоювати “Велику Корону” УЄФА, тобто виграти Кубок чемпіонів, Кубок УЄФА і Суперкубок УЄФА. “Аякс”, “Баварія”, “Ювентус” і “Челсі” змогли зібрати таку колекцію раніше.
6 результативних передач – показник кращого асистента турніру. Стільки разів допомагав партнерам відзначитися Боржек Дочкал з празької “Спарти”, яку на стадії 1/16 фіналу вибив російський “Ростов”.
7 “гірчичників” встиг зібрати Йоел Вельтман. Захисник “Аякса” – найбільш “жовтий” гравець нинішньої Ліги Європи.
По 8 голів забили найкращі бомбардири турніру – Едін Джеко з “Роми” і Жуліано з “Зениту”. У розрахунок беруться тільки матчі основної стадії, починаючи з групового етапу.
По 8 м’ячів забивалися в найрезультативніших матчах цього розіграшу Ліги Європи. Таких поєдинків було три: “Атлетик” – “Генк” (5:3), “Гент” – “Шахтар” (3:5) і “Ліон” – АЗ (7:1).
11 жовтих карток і 3 червоних пред’явив порушникам арбітр у найжорсткішому матчі розіграшу між “Аяксом” та “Панатінаїкосом”. Амстердамці здобули вольову перемогу з рахунком 2:1 на виїзді, а суддя Ендрю Маринер зафіксував 28 фолів і 14 разів діставав із кишені картку.
По 15 матчів провели на полі Поль Погба і Амін Юнес. Півзахисники “Манчестер Юнайтеда” і “Аякса” – єдині, хто пройшов Лігу Європи від початку до кінця.
18 разів пробивав площину воріт Бертран Траоре з “Аякса”, на рахунку Погби 23 неточних постріли, а найчастіше суперники блокували удари Якима Зієча – 14 спроб. Кожен з названих футболістів – лідер у своїй номінації.
По 25 голів забили дві найрезультативніші команди турніру – “Манчестер Юнайтед” і “Генк”. “Червоні дияволи” дійшли до фіналу і виграли трофей, а бельгійський клуб зійшов із дистанції на чвертьфінальній стадії, тобто провів на три матчі менше.
34 порушення правил зробив представник АПОЕЛа П’єрос Сотіріу, а найчастіше фолили на Пабло Ернандесі з “Сельти” – 45 разів.
40 попереджень і 4 вилучення отримали футболісти “Аякса” під час турніру. Молоді голландці – найжорсткіша команда Ліги Європи. 
48 сейвів зробив головний воротар-рятівник Ліги Європи 2016/2017,  голкіпер “Ліона” Антоні Лопеш.
91% точних передач – показник “Ніцци”. Дивно, що настільки акуратна гра в пас не допомогла французькому клубу навіть подолати груповий етап: “Ніцца” посіла останнє місце в групі після “Шальке”, “Краснодара” та “Зальцбурга”.
242 удари завдали по воротах противників футболісти “Аякса”. “Манчестер Юнайтед” з 183-ма пострілами займає друге місце.
565 голів забито в підсумку розіграшу Ліги Європи. Середня результативність – 2.76 голи за гру, на одне взяття воріт командам потрібно в середньому 34 хвилини. Ліга чемпіонів у цьому сезоні результативніша: 3.02 голи за матч і 31 хвилина на забитий м’яч.
863 точні передачі виконав Поль Погба. Півзахисник “МЮ” випереджає найближчого переслідувача майже на три сотні пасів.

Мультиклубні, мультикубкові 

Вигравши Лігу Європи, Жозе Моурінью встановив рекорд і домігся досягнення, яке до цього підкорилося лише двом наставникам

Жозе Моурінью (Португалія)

Всього єврокубків: 4 (2 – Ліга чемпіонів; 2 Кубка УЄФА/Ліга Європи) з 3-ма клубами (“Порту”, “Інтер”, “Манчестер Юнайтед”).
Моурінью став першим тренером, якому вдалося двічі завоювати і Кубок чемпіонів, і Кубок УЄФА. У цьому сенсі португалець по-справжньому Особливий. Крім того, Жозе став лише третім тренером, після Удо Латтека і Рафаеля Бенітеса, якому вдалося виграти єврокубкові трофеї з трьома різними клубами. Португалець перемагав із “Порту” та “Інтером”, а тепер ось – із клубом “Манчестер Юнайтед”. Цікаво, що Моурінью і Бенітес надавали один одному шанси на перемогу з четвертим клубом, але подарунком ніхто не скористався. Рафаель у 2010-ому році вивів “Інтер”, який виграв ЛЧ із Жозе, на матч за Суперкубок УЄФА, де поступився “Атлетіко”. Моурінью в 2013-ому бився за той же трофей із “Челсі”, завдяки перемозі лондонців у Лізі Європи під керівництвом Бенітеса, проте програв “Баварії” Гвардіоли в серії пенальті.

Рафаель Бенітес (Іспанія)

Всього єврокубків: 4 (Ліга чемпіонів; 2 Кубка УЄФА/Ліги Європи; Суперкубок УЄФА) з 3-ма клубами (“Валенсія”, “Ліверпуль”, “Челсі”).
У сезоні, що завершується Бенітес виграв Чемпіоншип з “Ньюкаслом”, а тим часом у кар’єрі іспанця є перемоги в єврокубках із “Валенсією”, “Ліверпулем” і “Челсі”. Якби “червоні” під керівництвом Рафи через два роки після знаменитого стамбульського фіналу зуміли б знову переграти “Мілан”, то саме Бенітес, а не Моурінью, міг би виявитися першим тренером, що двічі завоював головні єврокубкові трофеї. Зате в колекції Рафаеля є Суперкубок УЄФА, яким не може похвалитися Жозе. У португальця буде шанс цього року заповнити цю прогалину.

Удо Латтек (Німеччина)

Всього єврокубків: 3 (Кубок чемпіонів; Кубок володарів кубків; Кубок УЄФА) з 3-ма клубами (“Баварія”, “Боруссія” Дортмунд і “Барселона”).
На рахунку цього німецького фахівця тільки три єврокубкових трофеї, але він є співавтором відразу двох видатних досягнень. По-перше, Латтек першим здобув перемоги в турнірах під егідою УЄФА з трьома різними командами. Бенітес і Моурінью тільки через тридцять років змогли встати в один ряд з Удо. По-друге, Латтек є одним з двох тренерів, які зібрали “Великий шолом” – Кубок чемпіонів, Кубок УЄФА і Кубок володарів кубків. Знову ж, німець виконав цей трюк першим, а повторити це зумів тільки Джованні Трапаттоні.

Джованні Трапаттоні (Італія)

Всього єврокубків: 6 (Кубок чемпіонів; Кубок володарів кубків; 3 Кубки УЄФА; Суперкубок УЄФА) з 2-ма клубами (“Ювентус” і “Інтер”).
Один з трьох найтитулованіших тренерів у турнірах під егідою УЄФА: у Джованні Трапаттоні, Карло Анчелотті та сера Алекса Фергюсона по шість трофеїв. Італієць – унікальний фахівець, адже йому вдалося виграти з “Ювентусом” всі доступні трофеї, включаючи Суперкубок УЄФА, якого немає в колекції Удо Латтека. Свій шостий і останній єврокубок Трап завоював у 1991 році з “Інтером”, вигравши Кубок УЄФА. Всі інші великі перемоги припали на десятиліття його першого приходу на тренерський місток “Старої Синьйори” (1976 – 1986).

Сер Алекс Фергюсон (Шотландія)

Всього єврокубків: 6 (2 Кубка чемпіонів; 2 Кубка володарів кубків; 2 Суперкубка УЄФА) з 2-ма клубами (“Абердін” і “Манчестер Юнайтед”).
Ім’я сера Алекса міцно пов’язано з клубом “Манчестер Юнайтед”, але до переїзду на “Олд Траффорд” Фергюсон дюжину років працював у шотландських клубах, причому “Абердіну” віддав вісім років і з ним завоював свої перші міжнародні трофеї. У фіналі Кубка володарів кубків 1983 року “Абердін”, під керівництвом Фергюсона, переграв мадридський “Реал”, а потім шотландці виявилися сильнішими за володаря Кубка чемпіонів “Гамбурга” в сутичці за Суперкубок УЄФА. Через п’ять років роботи в “МЮ” сер Алекс виграв аналогічну зв’язку трофеїв, а вже потім були дві перемоги в Лізі чемпіонів, які супроводжувалися поразками в матчах за Суперкубок (від “Лаціо” в 1999-ому і від “Зеніта” в 2008-ому).

Карло Анчелотті (Італія)

Всього єврокубків: 6 (3 Кубки чемпіонів; 2 Суперкубка УЄФА і Кубок Інтертото) з 3-ма клубами (“Ювентус”, “Мілан” і “Реал”).
Якщо вважати Кубок Інтертото за реальний трофей, то Анчелотті теж перемагав із трьома різними командами, але ж ми розуміємо, що цей скасований нині турнір, виграний Карло з “Ювентусом” в 1999-ому році, був всього-на-всього пропуском до сітки Кубка УЄФА . Ставитися до нього повністю серйозно не варто, але до досягнень Анчелотті слід проявити максимальну повагу, адже італієць – один із двох тренерів, кому вдалося взяти Кубок чемпіонів тричі. Причому якщо Боб Пейслі всі перемоги здобув зі “Ліверпулем”, то Карлетто приводив до успіху два клуби. І в найближчі сезони, напевно, замахнеться на ще один успіх.

Боб Пейслі (Англія)

Всього єврокубків: 5 (3 Кубки чемпіонів, Кубок УЄФА і Суперкубок УЄФА) з 1-ю командою (“Ліверпуль”).
Єдиний в цьому списку фахівець, який всі свої перемоги здобув біля керма однієї команди. Пейслі віддав “Ліверпулю” більше половини життя – близько сорока років. Спочатку півтора десятка років в якості гравця, потім на такий же термін став асистентом і, нарешті, в 55 років Боб очолив “червоних”, і дев’ять років його правління стали найбагатшими на трофеї в історії клубу.

Хосеп Гвардіола (Іспанія)

Всього єврокубків: 5 (2 Кубка чемпіонів, 3 Суперкубки УЄФА) з 2-ма командами (“Баварія” і “Барселона”).
Замикає ряд Гвардіола – рекордсмен за кількістю завойованих Суперкубків. Більше нікому не вдавалося виграти цей трофей тричі, а Хосеп має стовідсотковий показник: виграв усі три фінали. За третю перемогу повинен сказати дякую Юппу Хайнкесу, після якого очолив “Баварію” і отримав можливість розпочати сезон з сутички за Суперкубок УЄФА з Моурінью і завоювання улюбленого трофея.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8889 / 4.52MB / SQL:{query_count}