Серед кращих у Європі

На І Європейських іграх y Баку українська команда продовжує збирати нагороди

фото: noc-ukr.org
На жаль, “золото” падає в нашу скарбничку не так вже і часто. Лише одну нагороду вищого ґатунку здобули українці в ці вихідні. Натомість срібних і бронзових нагород предостатньо.

Втома чемпіона

Четверте “золото” Україні знову приніс Олег Верняєв. В останній день гімнастичної програми у лідера української і європейської спортивної гімнастики було п’ять шансів на медаль, і один він використaв, перемігши  в опорному стрибку i ставши дворазовим чемпіоном Європейських ігор, повідомляє sport-express.ua.
Для українського гімнаста день фіналів на окремих снарядах став третім за тиждень багатоборством – після командної першості і особистої, де він відпрацював, що називається, від дзвінка до дзвінка. Верняєв відібрався в п’ять фіналів. Міг і в усі шість, якби не ліміт на одного учасника від країни.

Спершу він змагався у вільних вправах. За коефіцієнтом складності  з Верняєвим серед шести фіналістів міг конкурувати тільки Райдерлей Мігель Запата Сантана. Але якщо іспанцеві, який і виграв, все-таки вдалося підкріпити складність хорошим виконанням, то наш гімнаст помилок уникнути не зумів. Тут варто згадати, що саме на килим на олімпійській базі в Конча-Заспі жалілися гімнасти напередодні Європейських ігор, тож потрапляння у фінал українця вже можна було вважати успіхом. 
А ось під час виступу на коні стало вже тривожно. Кінь помилок не пробачає, а помарок Верняєв зробив багато. І 13,833 бали стало найгіршим його виступом у Баку. Адже в кваліфікації у Олега було 14,700, а у фіналі багатоборства – 15,900.
Далі у Верняєва було близько півгодини перед наступним виходом на поміст. А поки він відпочивав, на кільцях свою драму пережив інший українець Ігор Радівілов. Далеко не бездоганно виконав усі силові елементи підопічний В’ячеслава Лаврухіна і готувався зробити зіскок. Але він не вдався – Ігор практично сів на мат. Для такого снаряда, як кільця – це було рівнозначно вироку. Шкода, враховуючи, що за складністю програми українець був чи не головним претендентом на “золото”. І це до того ж був єдиний фінал для нього.

Далі був опорний стрибок, де Верняєв отримав шостий стартовий номер. Підходячи до снаряда, він вже знав про високі результати суперників і це означало, що у Верняєва не було права на помилку. На щастя, з цим снарядом  українець упорався майже ідеально. Виконавши два стрибки, він отримав у сумі 15,266 і став переможцем. Це була друга після багатоборства перемога Верняєва на Європейських іграх у Баку. І третя медаль з урахуванням “срібла” в командній першості, де він виступав разом iз Радiвiловим і Микитою Єрмаком.
На жаль, більше того дня українець на п’єдестал не піднімався. І якщо на турніку йому об’єктивно складно було змагатися з чемпіонами світу різних років, то на брусах Верняєв знову припустився помилки, яку, без сумніву, можна було вже списати на величезну втому. 
“В невдачі у вільних вправах на коні винен лише я – ніхто інший. Мабуть, не допрацював на тренуваннях. З моїм наставником проведемо ретельний аналіз, щоб у майбутньому не повторювати помилок”, – відзначив після змагань наш чемпіон.
“Коли виходив на опорний стрибок, то про невдачу на коні намагався не думати. Знав, що йду виконувати свою роботу, яку повинен зробити якомога краще. Опорний стрибок належить до тих трьох видів, в яких я найбільше розраховував на медаль найвищого ґатунку, тому моя золота медаль у цьому виді програми невипадкова”, – додав гімнаст.

Гімнастична злива

Чималі сподівання на нагороди були в українців на змаганнях з художньої гімнастики, які в Баку за своїм представництвом і напруженням боротьби фактично нічим не поступалися будь-якому іншому великого турніру.
На це безпосередньо вказала і лідер української збірної Анна Різатдінова: “Ці змагання складно з чимось порівняти, можливо, якщо тільки з Олімпійськими іграми в Лондоні. Я не маю на увазі мої внутрішні емоції. Просто тут дуже великий зал. Коли виходиш на поміст, то відчуваєш себе крихітною в цьому просторі, який своїм виступом ти повинна наповнити. Ці враження складно описати словами”.

Взагалі, до столиці Азербайджану прибули всі світові лідери на чолі з російськими зірками Яною Кудрявцевою і Маргаритою Мамун. Тому можна було не сумніватися, що майже все “золото” дістанеться саме їм. У підсумку так воно і сталося. Тому глядачів куди більше цікавило питання: в якому порядку розподіляться інші місця на п’єдесталі? І дуже приємно, що представниці України у вирішенні цього питання взяли безпосередню участь.
Втім, у багатоборстві не пощастило ані Різатдіновiй, ані нашим гімнасткам, які виступали у групових вправах. Анна в напруженому протистоянні поступилася 0,350 балами білорусці Мелітіні Станюті і пропустила останню на третє місце, а в колективних вправах українські спортсменки посіли тільки шосте місце, відставши від бронзової медалі білорусок рівно на 0,7 бала.

Однак, що не вдалося в багатоборстві – то вийшло в окремих видах! При чому Різатдіновій двічі вдалося взяти у Станюти своєрідний реванш. Адже її композиції з м’ячем і булавами були оцінені “срібними” балами, тоді як Мелітіна в обох випадках фінішувала слідом за Анною. І це дуже приємно, оскільки в нинішньому сезоні талановита білоруска здорово додала, постійно складаючи гідну конкуренцію навіть зоряним росіянкам. Цікаво, що в обох вищезгаданих випадках перемогу святкувала Кудрявцева, яку за останній час, схоже, змістити з першої сходинки п’єдесталу здатні будуть лише виключно грубі помилки в її виступах.
“Дуже рада, що вдало виступила у вправах з м’ячем та булавами, завдяки чому здобула дві медалі. На жаль, у вправах з обручем допустила безглузду помилку. Навіть зараз не можу зрозуміти, як це трапилося, тому що до виходу на майданчик готувалася дуже добре. Коли сталася втрата предмета просто на передачі, усі були у шоці. Обруч якось зісковзнув з руки. Не розумію як...”, – відзначила наша грація.
“Після вправ із обручем було непросто привести себе в норму. Але все ж таки я змогла це зробити. Після Євроігор нам усім необхідно відпочити, але тривалої паузи не буде. Попереду Універсіада, а далі – ліцензійний чемпіонат світу. Розслаблятися часу немає. Однак курортний відпочинок потрібен, тому що в Баку був справжній марафон!”, – додає спортсменка.

Анна зізналася, через те, що змагання відбувалися протягом декількох днів, то нелегко було як змагатися, так і тренуватися. “Останній день змагань з художньої гімнастики тривав близько п’яти годин. Чесно кажучи, це вперше в моїй кар’єрі. Зазвичай фінали проходять за 1,5-2 години. Але головне, що здобула медалі. Я дуже задоволена”, – додала наша дворазова призерка Євроігор у Баку.
Втім, одними лише срібними досягненнями Різатдінової наші гімнастки на цей раз не обмежилися. Збірна у складі Олени Дмитраш, Анастасії Возняк, Олександри Гридасової, Валерії Гудим та Євгенії Гомон прекрасно попрацювали в окремих видах. Відповідно за композицію з п’ятьма стрічками вони отримали друге місце, а за “приборкання” м’ячів і булав – третє.

Приємні несподіванки

Однак окрім “традиційних” нагород на гімнастичних змаганнях українська команда зуміла потішити своїх уболівальників і доволі несподіваними медалями. 
Насамперед це стосується “бронзи” у настільному тенісі. З того часу, як в 2009-2011 роках на чемпіонатах Європи з настільного тенісу киянка Маргарита Песоцька ставала срібним та бронзовим призером в одиночному розряді, а її земляк Євген Прищепа і донеччанин Коу Лей – бронзовими в парному, представники нашої країни на континентальній арені не здобували нагород.

І ось, нарешті, знову крига скресла і в Баку бронзовим медалістом став Коу Лей, наша жіноча команда опинилася за крок від медалі,  зайнявши четверте місце, а її лідер Песоцька в особистому турнірі фінішувала п’ятою.
Безумовно, найкращим було повідомлення зі столиці Азербайджану про підсумок виступу 27-річного Коу Лея, який десять років тому змінив китайське громадянство на українське і, як бачимо, знову приніс своїй другій батьківщині європейську нагороду. Якщо перемога в 1/16 фіналу українця, який має 25-й європейський рейтинг, над румуном Костянтином Кіоті (84-й) з рахунком 4:1 була логічна, то на наступних стадіях турніру донеччанину довелося зустрітися з суперниками, які стоять вище в континентальному табелі. Коу Лей послідовно переграв грека Панагіотіса Гіоніса (5-й номер рейтингу) – 4:2, австрійця Стефана Фегерла (18-й) – 4:1 і у чвертьфіналі – британця Ліама Пітчфорда (19-й) – 4:1.
Дав Коу Лей в півфіналі і бій славетному 39-річному Володимиру Самсонову з Білорусії (3-й). Він майже виграв у цього аса першу партію, а потім – узяв-таки верх у другій. На більше, правда, сил не вистачило. Зате потім у поєдинку за третє місце Коу Лей, продемонструвавши бійцівський характер і неабияку майстерність, переміг британця Пола Дрінхалла (4:1) і завоював “бронзу” перших Європейських ігор.

“Поєдинок був дуже складним і нервовим. Гра йшла м’яч в м’яч, але все ж таки я зумів досягти своєї цілі і виграти. У процесі гри, коли в мене не виходило, доводилось змінювати тактику, направлення ударів, подачі, і в результаті все це мені принесло успіх. Дякую всім тим, хто мене підтримував на трибунах. У моїй перемозі велика і їх заслуга. Бажаю всім українським спортсменам перемог і завоювати якомога більше медалей для нашої країни” – заявив після матчу Коу Лей.
Цікаво відзначити, що чемпіоном став уродженець Києва, а нині німець, 26-річний Дмитро Овчаров (1-й), який узяв гору в дуже напруженому фіналі 4:3 над Самсоновим. 
23-річній Маргариті Песоцькій (20-й європейський рейтинг), спочатку довелося здолати двох натуралізованих китаянок – Юань Тіан з Хорватії і Ні Сялянь з Люксембургу. На жаль, в 1/4 фіналу подальшу дорогу на п’єдестал неабияк втомленій киянці перебігла досвідчена 35-річна словачка Єва Одорова.
Також успішно виступила в Баку наша жіноча команда у складі Песоцької, харків’янок Тетяни Біленко та Людмили Гапонової. Ця трійця, перемігши спочатку сильні збірні Білорусії (3:1) і Швеції (3:0), у півфіналі кинула гідний виклик збірній Голландії, за яку виступали обидві фіналістки Європейських ігор китаянки Лі Цзяо і Лі Цзе. Поразка від такої суперкоманди з рахунком 2:3 говорить багато про що. А ось на поєдинок за “бронзу” з бувалими чешками сил вже не залишилося і, поступившись – 1:3, довелося обмежитися четвертим місцем.

Ще одна приємна несподіванка відбулася на велошосе, де пройшли змагання зi загальним стартом. У змаганнях чоловіків українська команда була представлена одразу шістьма  спортсменами: Віталій Буц, Андрій Василюк, Андрій Грівко, Денис Костюк, Михайло Кононенко, Олександр Полівода і після п’яти годин фантастичної і неймовірної за напруженням гонки стало відомо, що Андрій Грівко зумів здобути срібну медаль. 
Європейські iгри продовжуються, і ми очікуємо ще не одну нагороду українців. Наразі в загальному заліку наша збірна, в активі якої чотири золотих, десять срібних і 13 бронзових медалей, посідає 11-те місце.
фото: noc-ukr.org, AP, Reuters.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.3624 / 4.08MB / SQL:{query_count}