Футбол понад усе

Вимучений і вистражданий матч-відкриття сезону 2014/15 відбувся. У вівторок фактично була дана ”відмашка” новому сезону, який якоюсь мірою є експериментальним

фото: football.ua
На щастя, напередодні матчу за Суперкубок Виконком ФФУ прийняв єдине правильне рішення – проводити чемпіонат у два кола. Всього відбудеться 26 турів. Як зазначив віце-президент ФФУ Анатолій Попов, обрали традиційний варіант. 
“Було багато думок стосовно цього, але праві ми чи ні – зрозуміємо наприкінці сезону. Варіанти були різні. Перший – традиційний – із Кубком з 1/8 фіналу в два матчі. Таким чином збільшиться кількість двобоїв. Другий – варіант “Шахтаря”. Третій – варіант, запропонований “Карпатами”. І четвертий – спільний від “Волині”, “Динамо” та “Дніпра”. Однак, гарненько поміркувавши, ми вирішили залишити колишній формат турніру. У Кубку України ж із 1/8 фіналу буде по два поєдинки аж до фіналу”, – розповів віце-президент ФФУ.
Що стосується переходу між лігами, то Попов зазначив: “Вилітає одна команда – і стільки ж піднімається. Наразі ми прогнозуємо, що в наступному сезоні в Прем’єр-лізі теж зіграє 14 клубів, проте зараз обставини змінюються дуже швидко, тому може статися будь-що”.
Але все ж у вівторок головним був матч за Суперкубок. Львів жив футболом! Найприємніше було спостерігати за єдністю фанатів ”Динамо” і ”Шахтаря” – ще рік тому це здавалося фантастикою. Але за стільки часу багато чого змінилося в країні. Найпопулярніша в Україні фанатська пісня виконувалася хором дорогою на ”Арену Львів”, а в самий розпал Маршу єднання вболівальники почали обмінюватися атрибутикою. Спостерігаючи за хвилею, яка наближалася до стадіону, не відразу можна було зрозуміти, хто тут за кого вболіває: “шахтарська” футболка з прізвищем ”утікача” Кости органічно виглядала з “динамівським” шарфом, а помаранчево-чорна ”роза” красувалася поверх біло-синього реглана з ”десяткою” Андрія Ярмоленка. І це насправді був Марш єднання – приклад того, що в складні часи футбольні фани забули про старі негаразди.
Щодо самої гри, то зазвичай матч за Суперкубок вважається більше товариською грою. Ставлення до цього турніру здебільшого зневажливе, і вже неодноразово команди виставляли на гру напіврезервні склади. Але цього разу було трішки інакше. По-перше, матчі ”Шахтаря” з ”Динамо” прохідними не можуть бути за визначенням, тим паче для учасників: Мірча Луческу при нагоді згадує, як одного разу Анатолій Дем’яненко привіз до Одеси ”розбавлений” кількома досвідченими гравцями молодіжний склад і відібрав Суперкубок у “гірників”, які виставили майже всіх найсильніших. По-друге, нещодавня перемога киян у кубковому фіналі змусила Містера й усіх донеччан жадати реваншу. По-третє, для самоствердження молодому тренеру Сергію Реброву було важливо виграти другий за два місяці національний трофей. 

фото: football.ua

Як не дивно, “динамівці” йшли до матчу в статусі фаворита. Порівняно з минулим сезоном, Ребров втратив наразі лише Брауна Ідейє, який пішов у ”Вест Бромвіч”. Але необхідно розуміти, що цю втрату передбачили заздалегідь, і склад на початку сезону награвався без нігерійця, як, між іншим, і без Мігела Велозу та Джермейна Ленса. Португалець повернувся та почав тренуватись лише у минулий вікенд, а голландець пожинає з партнерами по збірній Голландії плоди бразильського бліцкригу, отримав додаткову відпустку і приєднається тепер до свого клубу під час сезону. 
Луческу недорахувався перед грою не тільки “відпускника” Бернарда, який після чемпіонату світу не в найкарнавальнішому настрої, а й шістьох “зрадників”. Формальним приводом запізнення на женевський рейс Алекс Тейшейра, Дентінью, Фред, Дуглас Коста, Ісмаїлі та Факундо Феррейра назвали неспокійну ситуацію в Україні і трагедію з малайзійським авіалайнером, тоді як тренер “гірників” грішить на ”бандитів, які одягнули тогу агентів”. Рінат Ахметов упевнений, що гравці найближчим часом усвідомлять помилку і повернуться, але, мабуть, розглядів в УЄФА та Лозаннському суді не уникнути. І якщо агент, який представляє інтереси футболістів, проґавить вигідне навіть не стільки підопічним, скільки йому самому рішення, у недалекій перспективі воно може стати небезпечним прецедентом не лише для ”Шахтаря”. Принаймні з “Металіста” вже встигли втекти аргентинські виконавці. 
Склад киян виглядав майже безальтернативним, за винятком воротарської позиції, де з рівними шансами могли з’явитись і Рибка, і Шовковський. Щодо “гірників”, то Луческу довелося ґрунтовно поламати голову над тактикою. Меншим сюрпризом став вихід у основному складі Антона Каніболоцького замість Андрія П’ятова, якому Прем’єр-ліга перед початком поєдинку вручила приз кращого голкіпера минулого сезону, більшим – рішення тренера ”Шахтаря” висунути вперед одразу двох форвардів: Олександра Гладкого та Луїса Адріану. 
Співвідношення кількості моментів у суперників виходило до пори до часу майже таким же, яким, з точки зору букмекерів, було співвідношення їхніх шансів на перемогу – два до одного на користь киян
Львівська публіка однаково емоційно зустріла вихід команд на поле, більше симпатизуючи (так вже склалося історично) номінальним гостям із Києва, віддала належне одягнутим у символічні футболки, знайомі з телереклами Суперкубку (наполовину біло-сині, наполовину помаранчево-чорні), двом капітанам – Даріо Срні та Шовковському, заспівала з футболістами і Ребровим гімн та оплесками провела команди на поле.
Майже одночасно зі стартовим свистком львів’янина Юрія Можаровського, визнаного лігою кращим арбітром минулого чемпіонату країни, стало ясно, що гра вийде жорсткою. Секундна стрілка встигла тричі обернутися навколо своєї осі, коли Гладкий грубо зіграв у центрі поля проти Сергія Рибалки – суддя вирішив обмежитися усним попередженням. Тактика дрібного та середнього фолу на дальніх підступах, взята “гірниками” на озброєння, працювала, як годинник: Ярмоленка, Мбокані і Безуса захисники підсікали, немов косою, та нещадно били по ногах. 
Рідкісні зустрічі ”Шахтаря” та ”Динамо” минають без бійок, ”стінка на стінку”, і зазвичай до такого з’ясування відносин суперники вдавались, як правило, перед самим фінальним свистком. На цей же раз безневинне, як здалося зі сторони, зіткнення Беланди з Ілсинью ледь не призвело до бійки вже в середині першого тайму. На щастя, буря припинилася так само раптово, як і почалася, варто було судді вийняти з кишені жовту картку. Різко повівся згодом і Даніло Сілва з Гладким – тут також не обійшлося без заслуженого ”гірчичника”. 
Але попри грубу гру з боку обох команд, яскравих моментів теж вистачало. Особливо запам’ятався удар Срни після передачі Тайсона і ривок у чужий штрафний майданчик Мбокані, який перервав Кучер. 

фото: football.ua

Співвідношення кількості моментів у суперників виходило до пори до часу майже таким же, яким, з точки зору букмекерів, було співвідношення їхніх шансів на перемогу – два до одного на користь киян. На випад Гладкого ”Динамо” відповіло відчайдушним ударом Безуса головою та ”пострілом” Мбокані, якого опікали відразу два захисники. Але кількість не перетворилась у якість, і на перерву команди пішли з нулями на табло.
Другий тайм розпочався жваво. Ярмоленко увірвався в штрафний майданчик і пробив у дальній кут – Каніболоцькому довелося доводити, що його недаремно визнали кращим. Через кілька хвилин уже Шовковський взяв м’яч після удару В’ячеслава Шевчука, а потім гостра та видовищна гра… знову була ”розбавлена” грубістю. Але якщо той же Ярмоленко, якого суперники неодноразово били по ногах, заробив попередження, штовхнув у спину Тайсона, а через хвилину знову був змушений звернутися по допомогу до лікарів, то Кучер, який збив Безуса, відбувся легким переляком. За партнера заступився Беланда, що говорив із суперником французькою, але так емоційно, що захисник ”Шахтаря” все зрозумів без перекладача. 
Ну а далі всю свою майстерність почав демонструвати Каніболоцький. Воротар парирував удар Віди з гострого кута, ліквідував загрозу після кількох гострих кутових, надійно грав на виходах і стримував випади Мбокані. А ось голи, пропущені “динамівцями” в завершальну чверть години гри, вони по суті забили собі самі. 
Забравши в Даніло Сілви м’яч фактично на рівному місці, екс-“карпатівець” Гладкий обійшов Шовковського і, опинившись віч-на-віч із порожніми воротами, не схибив. Цікаво, що у Львові Олександру, аби забити гол, необхідно було схибити кілька разів, а тут – майже стовідсоткова реалізація. А вже в компенсований арбітром час Лукман Аруна буквально подарував м’яч Сергію Болбату. Той видав пас на Марлоса, і новачок “гірників”, обігравши Макаренка, змусив досвідченого “динамівського” голкіпера вдруге витягнути м’яча з сітки. “Шахтар” переміг і здобув перший у сезоні трофей. 
Попереду – матчі першого туру чемпіонату, у яких нас чекає небувала інтрига та оновлені (не в кращому розумінні цього слова) лідери вітчизняного футболу, яким незабаром необхідно стартувати і в єврокубках.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6428 / 4.17MB / SQL:{query_count}