Попереду – нелегка боротьба за олімпійські ліцензії

Андрій Пістун, заслужений тренер України, про перспективи борчинь

 Андрій Пістун, заслужений тренер України, про перспективи борчинь


Чемпіонат світу з боротьби, який щойно закінчився у Стамбулі, не приніс очікуваних нагород українським спортсменам – і медалей, і олімпійських ліцензій (дві – по одній для жінок і чоловіків) як кіт наплакав. Щодо путівок на Олімпійські ігри-2012, то невдахи Стамбула матимуть ще три спроби здобути омріяні ліцензії для поїздки в Лондон – наступного року відбудуться три турніри (у Болгарії, Китаї, Фінляндії), де розігруватимуться останні місця на олімпійський килим. Сподіватимемося, що наші борці не звикли програвати двічі поспіль і таки здобудуть лізенції на олімпійський старт.
Серед них маємо Андрія Стадника та цілу групу борчинь у різних вагових категоріях. Про перспективи наших борчинь noc.lviv.ua розповів заслужений тренер України, провідний тренер Львівської школи вищої спортивної майстерності Андрій Пістун. Зустріч відбулася після церемонії нагородження найкращих спортсменів Львова останніх місяців, яке проводить відділення НОК України у Львівській області. Серед лауреатів липня була названа Олександра Когут, а нагороду “Український сокіл” замість Лесі (вона відпочиває за кордоном) отримав її тренер Андрій Пістун.

– Пане Андрію, Ваші вихованки Юлія Остапчук та Оксана Ващук брали участь в Олімпійських іграх у Пекіні, нині на чемпіонаті світу виступали аж три Ваші учениці – Олександра Когут, Ольга Нарепеха та Юлія Остапчук. Як думаєте, в чому відносний неуспіх української жіночої боротьби у Стамбулі – тільки дві медалі й одна ліцензія?

– Можна було б поскаржитися на невдале жеребкування, десь на упередженість суддів, неповну бойову готовність через попередні травми. Однак для сильних спортсменів – це не виправдання, вони повинні перемагати… По-перше, у всіх спортивних державах на чемпіонат світу їдуть чемпіони своїх країн, цей принцип у нас не був дотриманий. По-друге, на завершальному етапі підготовки до відповідальних змагань тренування повинні відбуватися у закритому режимі – тільки за участі кандидатів на поїздку. У нас же був прохідний двір: запросили багато різних борців, які крутилися під ногами, навіть представників інших держав, що абсолютно недопустимо. Не було відповідного настрою на те, що це – не тільки чемпіонат світу, але й завоювання ліцензій.

– Може, дійсно, ще є шанс на здобуття тих так потрібних ліцензій?

– Звичайно, що є. І ліцензії, сподіваюся, ми здобудемо. Але скільки і в якій ситуації, важко передбачити. Треба, щоб тактична зрілість, фізична готовність і психологія переможця (для жінок – психологічна стійкість – дуже важливий елемент) були в гармонії. Є ще три турніри, на яких розігруватимуть путівки на Олімпіаду. Треба продумати стратегію – на які турніри кого посилати. Адже це ліцензії не для персон, а для країни.

– Хто, на Вашу думку, міг би за них поборотися?

– Олімпійських категорій є чотири. В кожній з них є по дві-три  борчині, які здатні на спортивний подвиг. У категорії 48 кг – Леся Когут і Людмила Балушка, до 55 кг – Тетяна Лазарєва, Ірина Харів та Наталя Синишин, до 63 кг – Юлія Остапчук і Мар’яна Квятковська, до 72 кг – Катерина Бурмістрова та Оксана Ващук. Поки що тільки категорія 55 кг має ліцензію. Дуже хочу, щоб спортсменки й інших категорій їх теж здобули. Від 2004 року, коли жіноча вільна боротьба з’явилася у програмі Олімпійських ігор, Львів завжди мав своїх представників на олімпійському килимі.

– Сподіватимемося, що мрії Ваших учениць і наші надії будуть реалізовані – львів’янки боротимуться-таки в Лондоні!

– Перед нами важка дорога на Олімпійські ігри, і впевнений, що дівчата докладуть усіх зусиль на тренуваннях, щоб перемагати на змаганнях.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4153 / 4MB / SQL:{query_count}