Перервати сумну традицію

Сьогодні збірна України спробує вперше перемогти збірну Італії

Сьогодні збірна України спробує вперше перемогти збірну Італії

Футбольне протистояння України та Італії традиційно відбувається для наших команд вкрай невдало. Як на клубному рівні, так і на рівні збірних підсумковий результат зазвичай негативний. Лише в останні роки ця неприємна традиція почала набувати більш позитивних форм. На клубному рівні українські команди нарешті почали перемагати (хоча це стосується лише матчів проти “Сампдорії” і “Роми”). Ось настала черга і на рівні збірних зрушити з мертвої точки. Тим паче, що й нагода якраз випала найкраща. Італійці після важкого матчу відбірного турніру Євро-2012 проти Словенії, в якому здобули мінімальну перемогу, навряд чи будуть гризти землю, аби здолати нашу команду. У той же час Юрій Калитвинцев хоче позбутися статусу в.о., і перемога над скуадрою адзурою додасть чимало вістів у підвищення його авторитету. Адже приємно бути першим українським тренером, який здолає Італію. До цього в активі нашої команди була лише одна нічия в шести матчах. Що символічно, свій черговий матч із італійцями українська команда проведе через шістнадцять років після дебютної зустрічі в Києві.

Перший глевкий млинець
Матч №1 (№ 21 в реєстрі національної збірної України)
Україна – Італія – 0:2 (0:1 Ломбардо (11), 0:2 Дзола (38)
29.03.1995. Відбір до ЧЄ. Київ. Республіканський стадiон. 10 000 глядачiв (за іншими даними, 22 000). Суддя: Ш. Пул (Угорщина).
Перший матч у протистоянні України та Італії в рамках відбору до Євро-1996 тримав у напрузі лише перший тайм. Італійці відкрили рахунок вже на 11-й хвилині, коли Мальдіні вивіреним діагональним пасом знайшов на правому фланзі залишеного без уваги Ломбарді, який і поцілив у ворота  Тяпушкіна. Українці спробували відігратися, проте Орбу не скористався найзручнішим у матчі моментом і не зумів переграти Перуцці. А згодом помилка нинішнього наставника збірної України Юрія Калитвинцева дозволила Дзолі вийти на ударну позицію і подвоїти перевагу своєї команди. В другому таймі італійці берегли сили, а наші футболісти просто не могли пробитися крізь захист суперника.
А за ним і другий

Матч №2 (№ 26)
Італія – Україна – 3:1
(0:1 Полунін (16), 1:1 Раванеллі (21), 2:1 Раванеллі (49), Мальдіні (53).
11.11.1995. Відбір до ЧЄ. Барі. Стадiон “Сан Нікола”. 44 000 глядачів. Суддя: С. Мументалер (Швейцарія).
Останній матч відбірного циклу для збірної України фактично нічого не означав. Проте бажання підсолодити гірку пілюлю невдалого турніру було. Вже в дебюті зустрічі ледь не відзначився Нагорняк, а згодом зухвалі гості відкрили рахунок. Полунін за допомогою невеликого рикошету замкнув флангову передачу Орбу. Після цього італійці завелися по-справжньому. До того ж після травми Горилого й заміни його Євтушком не було злагодженості у захисті. Спочатку вони проґавили вихід Бенарріво до воріт Суслова й удар Раванеллі фактично у порожні ворота – Євтушок у цій ситуації не зумів перервати гольову передачу. Потім тому ж Раванеллі “асистував” Скрипник, від чиєї ноги м’яч відскочив до італійця після прострілу з лівого флангу – так відразу після перерви господарі вийшли вперед. Крапку в грі поставив Мальдіні.
Перша нічия

Матч №3 (№ 119)
Італія – Україна – 0:0
02.06.2006. ТМ. Лозанна. Стадiон “Олімпійський”.
10 000 глядачів.
Суддя: Маркус Нобс
(Швейцарія).
Третє побачення збірних відбулося трохи більше як через десять років, і воно виявилося єдиним в історії протистоянь, що не мало офіційного статусу. Перед німецьким мундіалем Україна й Італія зустрілися у спарингу, а відбувся він у швейцарській Лозанні. Тоді мало хто вірив, що суперники ще зійдуться під час чемпіонату світу в 1/4 фіналу. Що стосується матчу, то він цілком відповідав підсумковому результату – обережна гра від захисту й мінімум гольових моментів. Італійці упевненіше тримали м’яч і були ближчими до перемоги, але бездоганно діяв Олександр Шовковський і навряд чи тоді результат мав велике значення.
Розгромна поразка

Матч №4 (№126)
Італія – Україна – 3:0  (1:0 Дзамбротта (6), 2:0 Тоні (59), 3:0 Тоні, (69).
30.06.2006. ЧС 1/4. Гамбург. АОЛ Арена. 50 000 глядачів.
Суддя: Франк де Блекере (Бельгія)
А ось коли результат насправді мав значення, італійці продемонстрували, на що вони здатні. Чвертьфінальний матч першості світу наша команда програла ще до стартового свистка. Більшість уже вважала, що потрапляння у вісімку найкращих могло бути межею мрій. Плюс у двобої проти майбутнього чемпіона українцям фатально не щастило. Вже на 6-й хвилині сольний прохід Дзамбротти завершився чудовим ударом у нижній кут. На початку другого тайму українці цілком могли зрівняти рахунок. Спочатку після удару Андрія Гусіна м’яч від рук Буфона влучив у штангу. Згодом  голкіпер італійської команди парирував удар Олега Гусєва, а Дзамбротта виніс м’яч із порожніх воріт після пострілу Калиниченка. А через хвилину спрацювало відоме футбольне правило... Після розіграшу кутового автором другого гола у ворота Олександра Шовковського став Тоні. Незабаром Україні знову не пощастило, коли після удару Гусіна м’яч влучив у поперечину. У підсумку замість 2:1 рахунок став 3:0 на користь італійців. Після блискучого проходу Дзамбротти дубль оформив Тоні.
Старі граблі-1

Матч №5 (№129)
Італія – Україна – 2:0
(1:0 Оддо (70, пен.), 2:0 Тоні (79).
07.10.2006. Відбір до ЧЄ. Рим. “Стадіо Олімпіко”. 49 149 глядачів.
Суддя: К. Вассарас (Греція).
2006 рік узагалі був унікальним, оскільки з італійцями наша збірна зустрічалася тричі. Третій матч у рамках відбору до ЧЄ-2008 вкотре продемонстрував невміння українців триматися до останньої хвилини. Команда Роберто Донадоні, який після успішного ЧС-2006 замінив на посаді головного тренера Марчелло Ліппі, продемонструвала далеко не найкращий футбол, але зуміла досягти потрібного результату. У першому таймі гості двічі могли повести в рахунку, проте Буффон блискуче парирував удари Тимощука та Гусєва. Після перерви італійський воротар не дозволив забити Калиниченкові й Вороніну. А згодом Лука Тоні ледь не забезпечив збірній Італії перемогу. На 69-й хвилині Тоні в боротьбі з Русолом заробив пенальті, яке чітко реалізував Оддо. Через вісім хвилин Тоні забив другий гол після передачі Антоніо Ді Натале.
Старі граблі-2

Матч №6 (№137)
Україна – Італія – 1:2 (0:1 Ді Натале (40), 1:1 Шевченко (72), 1:2 Ді Натале (77)).
12.09.2007. Відбір до ЧЄ. Київ.
НСК “Олімпійський”. 40 000 глядачів.
Суддя: Говард Вебб (Англія).
Майже через рік Україна зазнала ще однієї поразки від італійців. Лише перемога у тому матчі зберігала шанси “синьо-жовтих” на продовження боротьби в турнірі. І з перших хвилин українці намагалися перервати сумну традицію програвати італійцям. Проте вкотре удача відвернулася від наших хлопців. Особливо не таланило Шевченкові, який мав не одну нагоду відкрити рахунок. Натомість наприкінці першого тайму м’яч опинився у воротах Шовковського. Ді Натале після передачі Пірло головою вдало підрізав м’яч у дальній кут.
У другій половині гри підопічні Олега Блохіна продовжували тиснути, хоча вже й не так, як на початку матчу. Знову двічі на вістрі атаки опинявся Андрій Шевченко, але двічі ж на шляху м’яча опинявся Буффон. І все ж таки капітан збірної України домігся свого – добив круглого після удару Тимощука. Проте українські граблі спрацювали і цього разу. Сконцентрувавши основні зусилля на атаці, наша збірна  знову проґавила контрвипад чемпіонів світу. І на 77-й хвилині Антоніо ді Натале поставив крапку у матчі.
 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
13.2806 / 4.15MB / SQL:{query_count}