Скасований політ реформи

Під завісу минулого тижня Конституційний Суд повернув чинність першій редакції Конс­титуції. Легітимність такого кроку необхідно ще оформити належним чином

Під завісу минулого тижня Конституційний Суд повернув чинність першій редакції Конс­титуції. Легітимність такого кроку необхідно ще оформити належним чином – унормувати законодавство згідно з новими реаліями та провести роз’яснювальну роботу серед населення щодо потреби такого кроку. Останнє необхідне передусім ініціаторам повернення до президентської форми правління, аби не втратити на електоральних симпатіях і обґрунтувати власну легітимність. Однак ще кілька наступних місяців країна обговорюватиме наслідки перетворення повноважень Януковича на можливості Кучми. У перші ж дні “не здивована вердиктом” КСУ опозиція озвучувала низку риторичних запитань. Чи витікає із повернення “старого” Основ­ного закону необхідність переобрання Президента та народних депутатів? На який термін обиратимуться 31 жовтня посадовці місцевих рад? Чи припиняться на цьому зміни до Конституції?

Очевидно, що сьогодні і для опозиції, і для чинної влади важливим є розуміння позиції населення. Чи поділяють громадяни скасування політреформи 2004 року і надання саме Януковичу розширених повноважень? Учора у Львівському прес-клубі реформ обговорювали майбутнє місцевих влад, з огляду на повернення до конституційних норм зразка 1996 року. На початку розмови керівник соціологічної групи “Рейтинг” Олексій Антипович презентував результати дослідження, що проводилося ще до вироку Конституційної Феміди. Згідно з даними опитування, близько 50% респондентів не поділяють скасування реформи Основного закону. За видалення з Конституції норм закону №2222 – 30% (цілком підтримують такий крок лише 10% громадян). При цьому, як зазначив соціолог, найбільше противників існування Конституції-2004 спостерігаємо у тих областях, де правляча партія має найбільше прихильників, передусім – на Донбасі. Однак ставлення до скасування політреформи не є наслідком партійних уподобань, зауважує Антипович, адже навіть у протилежних політичних таборах є як прихильники, так і противники рихтування Конституції.

З’ясування поінформованості громадян щодо наслідків повернення Конституції у попередній редакції важливе не тільки, аби зрозуміти рівень правової обізнаності населення, а ще й тому, що можливі подальші зміни Основного закону, один із яких може реалізовуватись через проведення всеукраїнського референдуму. Однак це більш витончений спосіб, на який “регіонали” можуть і не піти, якщо зберуть 300 карток для голосування (тобто 2/3 парламенту, що необхідні для зміни КУ). Якщо подальші зміни Основного закону будуть схвалені на партійно-кулуарному рівні, то далі визначатимуться із формою їхньої реалізації. А сумнівів щодо того, що “удосконалення” Основного закону й далі проводитиметься, залишається все менше. У суботу під час зустрічі з прем’єр-міністром, спікером парламенту та очільником мін’юсту Віктор Федорович “підкреслив, що у процесі вдосконалення Конституції України не слід зупинятися”. “Хоч Конституція набрала чинності з першого жовтня, але я не збираюся робити ніякої революції. Навпаки, я хочу заспокоїти всіх і суспільство. Влада працюватиме у законодавчому полі. Ми фактично повернули Конституцію і країну також у законодавче поле. І це – головне. Що ми ще додамо, так це рівень відповідальності”, – передає слова Януковича прес-служба Адміністрації. Президент уточнив, що подальші зміни Конституції стосуватимуться реформування місцевого самоврядування. Як повідомив через два дні Олександр Лавринович, невдовзі можливе продовження термінів повноважень депутатів (зокрема, місцевих) до 5 років.

Наразі ж короткострокові пріоритети влади обмежуються унормуванням законодавства згідно з наново чинними конституційними нормами. Передусім йдеться про переписування парламентського регламенту, коаліційної угоди та створення нового закону про Кабмін. Щодо Закону про уряд, то оперативність його підготовки межує із профетизмом очільників мін’юсту, які вже в п’ятницю мали намір вносити до парламенту розроблений законопроект. Тобто ще до рішення Конституційного Суду міністерство взялось за його виконання. Щоправда, новостворений законопроект учора проходив ще обговорення у стінах уряду. Після цього урядовці ратуватимуть за якнайшвидше проходження проекту парламентськими стінами. Дивує також завзяття, з яким депутати прагнуть переписати коаліційну угоду, адже це більшою мірою декларативний документ. Однак його невідповідність (зокрема, оперування поняттям “коаліція”, якого немає у Конституції-1996) турбує навіть урядовців: про переписування коаліційної угоди у понеділок вранці на відкритті засідання уряду говорив прем’єр Азаров.

Попри все, узгодження законодавства з новими ключовими нормами не прикриває ключових намірів партії влади – бажання отримати більше можливостей. Зрештою, у чергових поправках до законів теж можуть міститися розширені можливості. Однак, коли йдеться про внесення змін до виборчого законодавства, а до Конституції – і поготів, такі кроки мають передбачати або переобрання влади, або набуття чинності змін після такого обрання. Про це сьогодні пам’ятає опозиція, метою якої є повернення у структури влади, однак вигідно забуває той, хто визначає тенденції цієї самої влади.

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
13.4017 / 4.12MB / SQL:{query_count}