Амбітність проти арифметики

“Міжвоєнний період” виборів з’ясує вагу слова тих, хто не потрапив до другого туру, а також далекоглядність перспективних політиків

“Міжвоєнний період” виборів з’ясує вагу слова тих, хто не потрапив до другого туру, а також далекоглядність перспективних політиків

Уже з моменту оголошення перших результатів екзит­полів на цьогорічних президентських виборах лідери перегонів почали зондувати ситуацію в інших штабах, намагаючись здобути нових прихильників. У ніч підрахунку голосів Віктор Янукович звернувся до виборців, які голосували за інших кандидатів: "Я шукатиму шляхів об'єднання усієї України, щоб кожен знайшов своє місце у побудові сильної держави... І Сергій Тігіпко, й інші кандидати у своїх програмах стверджували, що потрібно міняти владу. Тому в нас багато спільного", - сказав лідер опозиції.

Цікаво, що Тимошенко теж акцентує на зміні влади, однак апелює до об'єднання демократів. Яку владу мають намір міняти обидва кандидати, не зовсім зрозуміло, адже у Януковича найбільша фракція у парламенті, а Ти­мошенко очолює уряд. Поза тим, прем'єр наголошує, що головне завдання у другому турі для демократичних сил (недемократичними, мабуть, слід вважати тих, хто її не підтримує) - унеможливити зростання голосів за Януковича. Збільшити цей відсоток, зауважують прихильники Тимошенко, можна хіба за рахунок голосів Симоненка (менше 4%).

Однак якщо прихильники прем'єра переконані у реальності такого сценарію, то навіщо переживати за другий тур? Чи із перестороги, чи за інерцією, однак сама Тимошенко вабить виборців з інших таборів: "Я розумію тих, хто голосував за Тігіпка і Яценюка, - вони хочуть змін. Я зможу їм забезпечити ті зміни, які вони очікують в країні. Я розумію тих, хто голосував за Ющенка, - вони хочуть, щоб Україна як незалежна суверенна держава, як європейська держава була і відбулася саме таким чином, щоб уже ніякого зворотного процесу історії не відбулося. Всім, хто голосував за Ющенка, я хочу сказати, я забезпечу саме такий розвиток України".

Цікаво, що і Тігіпко, і Яценюк (на голоси яких головно сподіваються в обох таборах­конкурентах) заявили, що не агітуватимуть своїх виборців голосувати за когось із лідерів першого туру. Яценюк вважає, що "продавати голоси своїх виборців" - це зрадити людей, а зраджувати тих, хто проголосував за нього, він не має намірів. Було б не менш дивним, якби він погодився на урядове крісло за президентства Януковича чи Тимошенко. Із його виступів можемо виснувати, що найголовніше для Яценюка - усунення від політичних справ країни обох політиків. "Моє завдання одне: замінити Тимошенко і Януковича ", - заявив Яценюк у поствиборчу ніч. Що ж до свого майбутнього, то, вочевидь, Арсеній Петрович буде в опозиції до будького із новообраних на посаду глави держави. "Я вам можу чітко спрогнозувати, що буде в 2015 році - переможе Яценюк. А до 2015 року будемо воювати з тими, хто переможе на цих виборах", - заявив він днями.

Із Тігіпком ситуація схожа. Позицію щодо Януковича та Тимошенко він неодноразово висловлював. "Я не маю наміру підтримувати жодного з них, оскільки чую від них лише пусті звинувачення і захмарні обіцянки. Обливати один одного брудом - справа нескладна. Покажіть, що ви вмієте робити, поясніть, чому ви, працюючи прем'єр­міністрами уже по два рази, маючи за спиною більшість в парламенті, нічого не зробили корисного для країни? За їх розмовами справ не видно", - заявив Тігіпко в інтерв'ю "Пошті" напередодні виборів.

Однак боротьба за голоси містить важливий момент, який, схоже, не беруть до уваги головні персонажі перегонів. Якщо хтось голосував, припустимо, за Тігіпка, то агітація Сергія Леонідовича за когось із кандидатів не є вирішальною спонукою у наступному турі. Адже ніхто не змусить підтримувати й поділяти всі думки свого кандидата завжди. Тому навіть якщо екс­кандидати на пост глави держави й закликатимуть своїх прихильників віддати голос у другому турі за одного із лідерів, це ще не означає, що відсотки "перетікатимуть" за такими ж принципами, як і заяви учасників першого туру.

Крім цього, є ще два важливі аспекти заяв на підтримку лідерів. Перший - більшість того, що заявляли одразу після виборів, навіяне підрахунком голосів. Тому цілком імовірно, що "похмілля" вивітриться. Другий аспект полягає в тому, що мотивацією голосувати за кандидата є його позиція, його прагнення реформ. Якщо ж після програшу "кумир" йде на службу до переможця, то це свідчить про обман виборця. Тому тим, хто не потрапив до другого туру, але знайшов свого виборця у цій кампанії, краще й вигідніше тримати хребет прямо, терпляче чекаючи наступних виборів. Тим паче, що уже наприкінці травня відбудуться місцеві вибори, та ще й можливість розпуску парламенту. Оскільки у Тігіпка, Яценюка та Ющенка відсотковий бар'єр, необхідний для проходження у Верховну Раду, подолано, то цілком ймовірно, що за такої підтримки їм вдасться потрапити до наступного складу законодавчого органу.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.7883 / 4.4MB / SQL:{query_count}