“Картковий будинок” на українському фундаменті

Скандал із можливим тиском Трампа на Зеленського вже “вдарив” по нашій державі. У відставку подав спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер

Масштабний скандал із ймовірним тиском глави Білого дому Дональда Трампа на українського президента Володимира Зеленського не міг не “вдарити” по нашій державі. Демократи в Палаті представників Конгресу США розпочали процедуру імпічменту Трампа, в американських медіа Зеленського вже почали порівнювати із Монікою Левінські, котра ледь не довела до усунення з посади 42-го американського президента Білла Клінтона.
Щодо того, чи стане Трамп першим із президентів США, щодо котрого процедура імпічменту таки завершиться результативно – це питання залишається відкритим. Ця історія тільки розпочинається. Для кращого розуміння процедури імпічменту президента у США подаємо інфографіку, підготовлену Голосом Америки.
Та нас мають цікавити українські інтереси, що аж ніяк не пов’язані з будь-яким розвитком процедури імпічменту Трампу. Для держави Україна найважливіше в цій історії – це збереження підтримки і республіканців і демократів у Конгресі США. А нині йдеться не лише про “іміджеві втрати”, яких уже зазнали і президент Зеленський, а з ним і наша держава. Потрібно бути готовими до того, що внаслідок розвитку цієї передвиборчої боротьби американських політиків впливатиме дедалі більше фактів, що можуть змінити їхнє ставлення до України. Команда Трампа знову реанімує тему ймовірного втручання української влади в американські президентські вибори 2016-го на боці демократки Гілларі Клінтон. І хоч йдеться про попередню українську владу, і хоч потрібні ще неспростовні докази, але якось “пом’якшувати” ситуацію, можливо, доведеться нинішній нашій владі в особі Зеленського і Ко. Владі, що явно не готова до політичної гри такого рівня. Ба більше, у липневій телефонній розмові Трампа із Зеленським, що формально дала початок нинішньому скандалу, український президент, відповідно до оприлюдненої Білим домом стенограми (без згоди на оприлюднення з боку України), навіть не пообіцявши прямо чогось на кшталт компромату на потенційного основного кандидата від демократів на президентських виборах у США 2020-го Джо Байдена, так намагався “підлизатися” до Трампа, що американські демократи можуть сприймати це спробою “підіграти” їхнім конкурентам.
Зеленський зараз заявляє, що Україна не проводить розслідування на вимогу інших держав. Заява правильна, але вже на тлі скандалу. Тішить хіба те, що до публічного розкручування цього скандалу розслідування щодо сім’ї Байденів в Україні не розпочиналися. Та нашій нинішній владі потрібно добре подумати над тим, як надалі зуміти зберегти нейтралітет.

Україна в американських політрозбірках

Коротко нагадаємо: американські ЗМІ, напередодні візиту Зеленського на Генасамблею ООН у Нью-Йорк, повідомили, що Дональд Трамп під час телефонної розмови з Володимиром Зеленським 25 липня вимагав від українського президента, щоб в Україні розпочалося кримінальне розслідування проти Гантера Байдена, сина ексвіцепрезидента США і потенційного головного конкурента Дональда Трампа на президентських виборах у 2020-ому Джо Байдена. Через кілька тижнів після цієї розмови співробітник однієї з американських спецслужб подав на ім’я генерального інспектора директорату національної розвідки США скаргу щодо якоїсь серйозної “обіцянки”, яку Трамп дав під час спілкування з іноземним лідером. Також американські ЗМІ повідомляли про те, що за тиждень до телефонної розмови зі Зеленським у липні Дональд Трамп наказав призупинити мільйонні виплати військової допомоги Україні. Урешті кошти вирішили переказати у зв’язку із закінченням фінансового року в США.
Як уже зазначалося, Білий дім оприлюднив стенограму згаданої телефонної розмови – не дослівну, розшифровка запису розмови – а її виклад, який зробили працівники апарату Білого дому за своїми записами. Про зміст цієї стенограми ми писали у минулому номері “Львівської Пошти”. Відповідно до цієї стенограми, Трамп нічого не говорив про затримку військової допомоги Україні, однак перейшов до теми про російське втручання в американські вибори 2016-ого, розслідування американського спецпрокурора Роберта Мюллера, а після цього нагадав Зеленському і про розслідування щодо сина Байдена в Україні після того, як Володимир Зеленський сказав, що наша держава “майже готова закупити у США більше “Джавелінів” для потреб оборони”.
Водночас зауважимо, що за повідомленнями американських ЗМІ, у Мін’юсті США вивчили цю надану Білим домом стенограму і не знайшли порушень з боку Трампа. Генеральний інспектор директорату національної розвідки США Майкл Аткінсон вирішив, що деякі висловлювання, зроблені під час дзвінка, є ймовірним порушенням закону про фінансування виборчої кампанії. Ще наприкінці серпня співробітники розвідки передали справу в міністерство юстиції США, але прокуратура дійшла висновку, що в діях чиновників не було ознак злочинів. Такий висновок 25 вересня оголосила представниця мін’юсту Керрі К’юпек, повідомило видання The Washington Post. Та ще до оприлюднення стенограми спікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі оголосила про ініціювання формальної процедури імпічменту президенту Дональду Трампу.
Чого міг стосуватися можливий компромат на сім’ю Байденів? Гантер Байден навесні 2014-ого увійшов до ради директорів компанії Burisma, найбільшої приватної газовидобувної компанії в Україні. Кінцевим бенефіціаром цієї компанії виявився Микола Злочевський, який в часи президента Януковича був міністром охорони довкілля, також був членом РНБО. Щодо Злочевського та його бізнесу ще із 2014-го в Україні, а також у Британії, проводилися розслідування, але все зрештою завершилося нічим. І що важливо, Джо Байден свого часу публічно хизувався тим, що домігся відставки генпрокурора Віктора Шокіна, за якого велися розслідування щодо компанії Burisma. Про ці справи надалі говорив ще один вже ексгенпрокурор Юрій Луценко і навіть обіцяв їх реанімувати. Та відомо, що Злочевський доплатив до бюджету 180 млн грн податків, тож про якісь кримінальні справи проти нього більше не йшлося.
У США вже була розсекречена та оприлюднена згадана скарга співробітника однієї з американських спецслужб. Зрозуміло, що прізвище інформатора залишалося в таємниці. Видання The New York Times із посиланням на власні джерела, повідомило лише, що інформатор – один зі співробітників ЦРУ. 30 вересня голова комітету в справах розвідки Палати представників Конгресу, демократ Адам Шифф в інтерв’ю телеканалу ABC зазначив, що в найближчому майбутньому інформатор виступить на засіданні цього комітету. “Ми вживаємо всіх запобіжних заходів, яких можемо, щоб уможливити ці слухання таким чином, щоб захистити особу інформатора”, – розповів Адам Шифф.
У своїй скарзі інформатор звертав увагу не лише на зміст липневої телефонної розмови Трампа із Зеленським, а й загалом на контекст цієї розмови і кількамісячне розгортання начебто тиску оточення Трампа на нову українську владу. Від того, що 14 травня Дональд Трамп наказав віцепрезиденту Майклу Пенсу скасувати візит до України на інавгурацію Зеленського (американську делегацію тоді очолив міністр енергетики Рік Перрі) до наказу про призупинення допомоги Україні, що від самого початку надходив “безпосередньо від президента”, а деякі чиновники “не знали про обґрунтування такої політики”. Також інформатор вказав не те, що Білий дім робив все, аби засекретити стенограму телефонної розмови Трампа із Зеленським. Записи дзвінка були розміщені високопосадовцями Білого дому в комп’ютерній системі, яка зазвичай використовується лише для конфіденційної інформації про національну безпеку.
Як передає Голос Америки, інформатор у скарзі пояснює, що під час виконання своїх обов’язків йому стало відомо від багатьох урядових працівників, що президент США використовує свої повноваження для того, аби домогтися від іноземного лідера втручання у вибори 2020-го року, включно із тиском з метою розслідування щодо одного з його основних опонентів. І що ключовою фігурою у цих зусиллях є  особистий юрист Трампа Рудольф Джуліані. Також повідомляється про те, що з багатьох джерел викривачу стало відомо, що 2 серпня Джуліані нібито відвідав Мадрид, де зустрівся із радником президента Зеленського Андрієм Єрмаком, які охарактеризували це як продовження розмови щодо справ, що обговорювалися під час телефонної розмови. Окремо кілька високопосадовців сказали йому, що Джуліані нібито приватно намагався сконтактувати із керівником Офісу президента Андрієм Богданом та керівником СБУ Іваном Бакановим, але він не знає, чи вони зустрілися особисто. У скарзі згадується і спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер. Але інформатор зазначає, що Волкер намагався мінімізувати негативний вплив спроб президента Трампа на відносини між Вашингтоном та Києвом, зокрема допомагав Києву розібратись з конфліктними меседжами, які надходили зі Вашингтону. Але в інформаційну атаку пішов уже Джуліані: він заявив, що Курт Волкер допомагав йому організувати спілкування із помічником Зеленського з питань міжнародної політики Андрієм Єрмаком. Джуліані також оприлюднив частину відповідної sms-переписки із Волкером. Загалом Джуліані зводить все до того, що діяв від імені Держдепу. Зауважимо, що, як повідомляє телеканал CNN, під час липневої телефонної розмови Трампа із Зеленським був присутній держсекретар США Майкл Помпео. Зауважимо, що у Держдепі підтвердили, що Волкер дійсно налагодив контакт між Джуліані та помічником Зеленського.


Перша “велика жертва”

28 вересня американські ЗМІ повідомили про те, що Курт Волкер подав у відставку з посади спецпредставника Держдепу США з питань України. Відомо, що Волкер 3 жовтня свідчитиме у Конгресі у справі щодо можливого імпічменту Трампа.
“Яка б із двох версій не виявилась правдивою (а можливо, що є і якась третя або змішана), очевидно, що пан Волкер відчув: йому час залишити посаду. Якщо виявиться, що він допомагав торпедувати тиск Трампа на Київ, то йому не можна залишатись. Якщо виявиться, що він навпаки мав відношення до неофіційної місії Джуліані, в обхід каналів Держдепу, то також час іти. Можливо, що ми ще почуємо про все це безпосередньо від Курта Волкера на слуханнях з цих питань… Не залишає сумнівів одне: з відставкою Курта Волкера з посади спеціального представника Державного департаменту США, Україна втратила важливого, послідовного та, певною мірою, впливового союзника. Курт Волкер, звісно, дбав про інтереси США насамперед, але водночас постійно опинявся на боці України. Оскільки війна Росії проти України триває, то це для нас втрата. Чи збережеться ця посада, і, якщо так, то хто її обійме? Це наразі відкрите питання. Відставка Курта Волкера, як і скандал навколо тиску Дональда Трампа на Київ, що лише набирає обертів, певною мірою підривають потенціал США щодо подальшої допомоги Україні. Принципово допомога зберігається, але клімат не дуже добрий”, – пише директор Центру міжнародних досліджень і доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету ім. І. Мечникова Володимир Дубовик у статті для Європейської правди.
Зрозуміло, що відставка Волкера вплине і на ймовірні перемовини у “нормандському форматі”. Хоч США і не були офіційним його учасником, Волкер мав значну роль у всіх мирних перемовинах, що стосувалися нашої держави.
“Можна погодитися з тим, що зустрічі Волкера та його російського візаві Владислава Суркова не були ефективними, проте у цьому немає нічого дивного: перед автором концепції російської “суверенної демократії” ніхто не ставив завдання добитися врегулювання конфлікту на Донбасі. Волкер, зі свого боку, продемонстрував еволюцію поглядів на ситуацію на Донбасі, швидко зрозумівши, що ініціатором найпотужнішого конфлікту в Європі протягом останніх 20 років був ніхто інший як Володимир Путін. Не помилюся, якщо назву Курта Волкера найбільш компетентним публічним фахівцем у США та ЄС з питання конфлікту на Донбасі, адже його знання спираються не лише на інформацію посольства США, але і власні спостереження та результати розмов із акторами, які представляють різні політичні сили в Україні. Ця інформація надходила до державного секретаря Помпео та президента Трампа, а Волкера можна назвати, можливо, одним з останніх щиро зацікавлених в Україні представників адміністрації Трампа. На жаль, не можна виключати, що політична кон’юнктура спричинить ліквідацію посади спецпредставника Держдепу з питань України. Курт Волкер перейде до категорії друзів України без реальних важелів впливу на ситуацію, і це повинно змусити офіційний Київ активізуватися у відносинах з США. Мовиться не про ще один візит за океан Володимира Зеленського (навряд чи це реально), а от призначення посла та реанімація Комісії з питань стратегічного партнерства – цілком реальні заходи, втілення яких в життя залежить від офіційного Києва”, – зазначає у матеріалі на порталі Власна думка директор Інституту світової політики Євген Магда.

Кейс Луценка

Ще одним епізодом нинішнього скандалу щодо телефонної розмови Трампа із Зеленським із можливими негативними наслідками для України є згадки про тепер вже колишнього українського генпрокурора Юрія Луценка (на момент розмови Луценко ще був генпрокурором) у скарзі співробітника американських спецслужб. У скарзі йдеться про те, що Трамп пропонував Зеленському залишити Луценка на посаді. І що Джуліані щонайменше двічі зустрівся із Луценком у Нью-Йорку та у Варшаві та спілкувався за допомогою Skype із Шокіним.
У такому контексті стає зрозумілішим, чому Юрій Луценко, проти якого відкрито виступав Зеленський, на відміну від інших високопосадовців, призначених на посади за Порошенка, тримався за своє крісло до останнього, а не написав заяву про відставку одразу після перемоги Зеленського на президентських виборах.
Цікаво, що ще у березні цього року Луценко в американських ЗМІ згадував і про справу щодо компанії Burisma, і про те, що директор НАБУ Артем Ситник причетний до втручання в американські президентські вибори 2016-го. І все це тоді виглядало дуже дивним.
Виконавчий директор Центру протидії корупції Дарія Каленюк в ефірі “24 каналу” цього тижня зазначила, що власне сам Луценко свого часу і поставив крапку в справі Burisma. Вона розповіла, що у 2016 році в ГПУ була справа, в якій Злочевському оголосили підозру в незаконному збагаченні і відмиванні грошей. Через це ексміністр певний час навіть перебував у міжнародному розшуку. Луценко цю справу перекваліфікував у справу з відмивання брудних грошей у несплату податків. Це дозволило йому взагалі закрити це кримінальне провадження. І представити його закриття як величезну перемогу, бо компанія “Еско-Північ”, яка є однією з компаній в структурі Burisma, заплатила якийсь штраф. Він був менший ніж втрачених 23,5 млн USD у Великій Британії. “Але тут просто як грім серед ясного неба Луценко у березні 2019 року дає скандальне інтерв’ю американському виданню The Hill. Каже, що там є що розслідувати і натякає, що там є можливість розслідувати про сина Джо Байдена Гантера. Він шукав спосіб, як знайти собі друзів у Вашингтоні, які б мали іншу думку, ніж тут посольство в Україні, і які могли б йому гарантувати посаду генпрокурора вже з новим президентом Він зрозумів, що може брехати скільки завгодно в Україні, і ще вирішив набрехати в США. Він, можна сказати, збудував факти з нічого, яким підкріпив конспірологічну теорію Трампа і Джуліані, тому що Джо Байден вимагав звільнити Шокіна, а Шокін дуже був активний у справі Burisma”, – заявила Дарія Каленюк.
Також зазначимо, що у жовтні 2017-го столичний Окружний адміністративний суд за позовом тоді ще нардепа Борислава Розенблата відкрив провадження проти Артема Ситника та тодішнього нардепа Сергія Лещенка. Все стосувалося оприлюднення так званої “чорної бухгалтерії” Партії регіонів у розпал американських президентських виборів. У документах “чорної бухгалтерії” фігурував і американський політтехнолог Пол Манафорт, який змушений був залишити виборчий штаб Трампа. А зрештою Манафорт був засуджений у США за ухиляння від сплати податків під час роботи в Україні.
Історія і з оприлюдненням Лещенком “чорної бухгалтерії”, і з маневрами Луценка насправді неоднозначна. Обоє постійно публічно виливали відра бруду один на одного, у такий спосіб дедалі більше втягуючи Україну в американські справи. Зазначимо, що навесні Джуліані відмовився від візиту в Україну і зустрічі із новообраним президентом Зеленським, заявивши, що в оточенні останнього є “вороги Трампа і США”. Зрештою, таким “ворогом” Джуліані назвав саме Сергія Лещенка. Під час виборчої кампанії Зеленського Лещенко був його радником.
21 вересня цього року Лещенко у статті для The Washington Post зазначив: “Джуліані не лише обманює американських громадян. Він не лише втручається в українську політику, розвішуючи ярлики на депутатів парламенту і чиновників адміністрації президента. Він намагається втягнути нового президента України в американські вибори”. Лещенко вважає, що заяви Джуліані коштували йому посади у команді президента Володимира Зеленського.
Достеменно невідомо, що там Луценко нарозповідав Джуліані. Останній 27 вересня на своїй сторінці у Twitter заявив: “Урок для тих, хто має доброчесність. Ніколи не пред’являйте звинувачення на основі абсолютних чуток. У мене їх не було, коли було висунуто звинувачення в незаконному впливі України на вибори 2016 року, але я отримав прямих свідків, відеокасети та звинувачувальні документи на підтвердження цього. Дивіться і очікуйте!”.
Відомо, що комітети Палати представників Конгресу США з питань розвідки, закордонних справ, нагляду та реформ офіційно затребували в Джуліані документи, які стосуються його відносин з українськими посадовцями. “Наш розгляд включає розслідування звинувачень, що ви виступали як агент президента у схемі, спрямованій на просування його політичних інтересів та зловживання повноваженнями на посаді президента. Дедалі більше даних із відкритих джерел, включно з вашими власними заявами, вказують, що президент і ви та інші, як видається, тиснули на уряд України, щоб організувати два політично мотивованих розслідування. Перше – це офіційні розслідування щодо українців, які надали докази проти визнаного винним колишнього голови виборчої кампанії Трампа Пола Манафорта. Друге – стосується колишнього віцепрезидента США Джозефа Байдена, який є суперником Трампа на виборах президента 2020-го року”, – зазначено у листі конгресменів до Джуліані.
Також зазначимо, що Юрій Луценко вирішив заявити про те, що він за необхідності також готовий давати свідчення в конгресі США у справі про імпічмент щодо президента Дональда Трампа. Про це він заявив у інтерв’ю BBC. Також він зазначив, що з Трампом ніколи не розмовляв, а от з його юристом Руді Джуліані зустрічався не раз і розслідування щодо бізнес-діяльності Гантера Байдена таки обговорював. Але, за словами Луценка, це було звичайне спілкування, ніхто нікому завдань не ставив. В останні дні Луценко неодноразово заявляв про те, що Гантер Байден і Джо Байден нічого не порушували з точки зору українського законодавства, і що вони не були причетні до несплати податків компанією Burisma.
Та усі ці метання Луценка з боку в бік навряд чи приведуть до чогось хорошого для України. Британська газета Guardian пише про те, що Луценко міг спеціально надавати адвокату Трампа Рудольфу Джуліані неправдиву інформацію про Байдена, аби заручитися його підтримкою. “Вражаючий можливий поворот у скандалі, який розвивається”, – зазначає це видання. 
Що ж, поворотів може бути ще багато. Зараз усім українським політикам потрібно добре думати перед тим, як і чи взагалі потрібно коментувати справу з можливим імпічментом Трампа.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2182 / 4.57MB / SQL:{query_count}