Американські вибори в Україні

На тлі скандалу із начебто тиском Трампа на Зеленського для нашої держави зараз украй важливо втримати двопартійну підтримку Конгресу США

Уже сьогодні, 25 вересня, президент України Володимир Зеленський вперше виступить на трибуні Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Також на цей день запланована перша особиста довгоочікувана зустріч Зеленського із президентом США Дональдом Трампом. Можна по-різному ставитися до рівня цієї зустрічі, адже йдеться про перемовини “на полях” Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, а над офіційним візитом українського президента до Білого дому ще доведеться попрацювати нашим дипломатам. Але не потрібно применшувати важливість першої зустрічі президентів як можливості закладення основи для подальшого діалогу. Напередодні було відомо, що перемовини Зеленського і Трампа повинні тривати не менше 45 хвилин.
“Зустріч із Трампом буде обов’язково, в нас є час для цього, і це не буде зустріч “на полях”, потискання рук. Обидва президенти знайшли час. Для президента Зеленського це взагалі перший виїзд в ООН, він уперше братиме участь у Генасамблеї. Водночас годинна зустріч, під час якої передовсім ми ставимо перед собою задачу налагодити зв’язок. Президент Зеленський двічі розмовляв телефоном з Трампом, але ми свідомі, наскільки важливо мати безпосередній контакт двох лідерів. На жаль або на щастя, так побудовані системи, що лідери грають дуже високу роль в дипломатії і взагалі відносинах між країнами. Якщо встановиться нормальне порозуміння і нам вдасться один одному пояснити, чого ми очікуємо, яким бачимо і розвиток двосторонніх відносин, і взагалі виживання України у війні, – це і є основні задачі. Всі задачі я не можу вам відкрити, але повірте, є цілий список проблем, який ми пройдемо зі США. Іноді це проблеми, іноді – просто бізнес-ідеї. Наприклад, нам потрібна енергетична безпека. Це одна з ключових задач нашої з вами національної безпеки. Це одне з питань, які обов’язково обговорять президенти”, – зазначив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко в інтерв’ю Громадському, опублікованому 23 вересня.
Та цей заокеанський вояж Зеленського стає для нього поки найбільшим політико-дипломатичним випробуванням не лише через перший виступ на Генасамблеї ООН та першу зустріч із Трампом. Справа у тому, що візит відбувається на тлі великого скандалу, розкрученого американськими ЗМІ про начебто тиск Трампа на Зеленського щодо необхідності кримінального переслідування в Україні Гантера Байдена, сина ексвіцепрезидента США і потенційного головного конкурента Дональда Трампа на президентських виборах у 2020-ому Джо Байдена. Цей скандал навіть знову “оживив” тему можливого імпічмента Трампа.
Впродовж останнього часу американські ЗМІ щодня згадують нашу державу та Володимира Зеленського. І якщо Зеленський в Україні звик бути “зіркою” ще задовго до свого президентства, то зараз величезна увага заокеанських медіа до його персони справді є великим випробуванням і для нього самого, і для нашої держави. У цій ситуації важливо “зайвими словами” не нашкодити американо-українським взаємовідносинам та зберегти американську двопартійну підтримку для України.

Поле політичної битви

“Україна не є військовим союзником Америки. Її економічні зв’язки зі Сполученими Штатами незначні. Проблеми її відносин із Росією практично зникли із заголовків американських ЗМІ. І все ж, вже вдруге із 2016 року, ця країна виявилася залученою у великий вашингтонський скандал… Київ вже зіграв визначальну роль у скандалі, який знищив Пола Манафорта… Тиск президента Трампа на українських лідерів з метою провести розслідування навколо сім’ї Джо Байдена, кандидата в президенти США від Демократичної партії, втягнув понівечену війною країну під перехресний приціл протистояння американських партій. Учергове те, що відбувається в Києві, може визначити майбутнє політичних доль у США. І вчергове українці ставлять собі питання, чому їх втягують на випалене поле битви між Трампом і його опонентами. Події в цій країні, яка затиснута між Європейським Союзом і Росією та яку тягнуть урізнобіч просхідні та прозахідні сили, мають надзвичайний вплив для Вашингтона епохи Трампа”, – пише The Washington Post (переклад “Нового времени”).
Звучить парадоксально, але Україна справді вчергове впливає на політичне життя США. Та радості для нас від цього мало. Йдеться про те, що Україна вже вдруге опинилася втягнутою в американські президентські вибори. І поки чубляться тамтешні республіканці з демократами, нам важливо не спалювати мостів ні з одними, ні з другими.
У чому суть нинішнього скандалу? Американські ЗМІ минулого тижня з посиланням на власні джерела повідомили, що Дональд Трамп під час телефонної розмови із Володимиром Зеленським 25 липня вимагав від українського президента, щоб в Україні розпочалося кримінальне розслідування проти Гантера Байдена. Спершу були повідомлення про те, що неназваний співробітник однієї з американських спецслужб подав на ім’я генерального інспектора директорату національної розвідки США скаргу щодо якоїсь серйозної “обіцянки”, яку Трамп дав під час спілкування з іноземним лідером.
Зрештою, американські ЗМІ почали стверджувати, що скарга була подана 12 серпня і стосувалася саме телефонної розмови Трампа із Зеленським. Пікантності ситуації додає те, що генеральний інспектор директорату національної розвідки США Майкл Аткінсон визнав згадану скаргу невідкладною для розгляду і повідомив про неї профільні комітети Конгресу США. Однак виконуючий обов’язки директора національної розвідки Джозеф Магуайр відмовився розкривати суть скарги. Попередній директор національної розвідки Ден Коутс, який досить давно перебував на цій посаді і досить часто розходився з президентом Трампом в оцінках, подав у відставку за кілька днів після отримання згаданої скарги.
The Wall Street Journal повідомляє про те, що під час липневої телефонної розмови Трамп принаймні вісім разів згадував прізвище Джо Байдена в контексті необхідності ініціювати в Україні розслідування проти його сина, і закликав Зеленського співпрацювати із своїм особистим адвокатом Руді Джуліані в цьому розслідуванні. “Він [Трамп] сказав йому [Зеленському], щоб той співпрацював [із Джуліані] щодо Байдена”, і що у Вашингтоні “хочуть знати”, чи були правдивими обвинувачення [сина Байдена в конфлікті інтересів], повідомило одне з джерел. Трамп не згадував про військову допомогу Україні під час цього дзвінка, заявило це джерело, висловивши сумнів, що Трамп запропонував українському президентові певний “обмін послугами” за співпрацю в розслідуванні”, – йшлося у матеріалі The Wall Street Journal.
Тут варто звернути увагу на те, що за тиждень до телефонної розмови із Зеленським у липні Дональд Трамп, як повідомляє The Washington Post з посиланням на трьох високопоставлених чиновників американської адміністрації, попросив керівника адміністративно-бюджетного управління Міка Малвейні призупинити мільйонні виплати військової допомоги Україні. Водночас, за словами одного із співрозмовників видання, Трамп притримав кошти, побоюючись корупції в Україні. Врешті, кошти вирішили переказати у зв’язку із закінченням фінансового року 30 вересня. Чиновник також заперечив, що між затримкою допомоги і ймовірним тиском на Зеленського почати розслідування проти колишнього віцепрезидента Джо Байдена і його сина Гантера є зв’язок.
“Ці кошти були виплачені. Вони були повністю оплачені, але моя претензія завжди полягала в наступному – і я знову буду призупиняти і призупиняти доти, доки Європа та інші країни не зроблять свій вклад в Україну, тому що вони цього не роблять. Тільки Сполучені Штати. Ми вкладаємо більшу частину грошей. І я запитую, чому так? Я наполягаю на цьому, щоб Європа також вкладала гроші в Україну. Я хочу, щоб Німеччина, я хочу, щоб Франція, я хочу, щоб Європейський Союз вкладав гроші”, – таку заяву зробив сам Дональд Трамп 24 вересня, повідомляє Європейська правда із посиланням на CNS News. Якось не дуже обнадійливо напередодні зустрічі із Зеленським…
Джо Байден і сенатори-республіканці вимагають від Білого дому оприлюднити стенограму телефонної розмови Трампа із Зеленським. “Якщо повідомлення ЗМІ правдиві, то дійсно немає межі в бажанні Трампа зловживати владою та принижувати нашу країну. Така поведінка особливо огидна, оскільки вона використовує зовнішню політику нашої країни і підриває нашу національну безпеку з політичною метою... Щонайменше Дональд Трамп повинен негайно опублікувати розшифровку згадуваної телефонної розмови, щоб американський народ міг дати свою оцінку, а також уповноважити офіс директора національної розвідки припинити засекречування та оприлюднити повідомлення інформатора Конгресу”, – йдеться у заяві на сторінці Джо Байдена у Twitter.
Сам Дональд Трамп відкидає всі звинувачення про тиск на президента іншої країни і називає оприлюднену низкою американських ЗМІ інформацію про вимогу до Зеленського надати компромат на Байдена “фейковими новинами”. Глава Білого дому заявив про “абсолютно нормальну і рутинну розмову з новим президентом України”, і що “не було сказано нічого неправильного в будь-якому сенсі”. Трамп навіть припускав можливість оприлюднення стенограми цієї телефонної розмови, однак 23 вересня заявив, що Білий дім цього не робитиме.


Розслідування Конгресу

Тож цей скандал набирає обертів і очевидно, що може вплинути на президентські вибори у США наступного року. Триває і розслідування, комітет з питань розвідки Палати представників Конгресу США провів закрите слухання за участю Майкла Аткінсона. А 26 вересня, тобто наступного дня після особистої зустрічі Трампа із Зеленським, у Конгресі має свідчити Джозеф Магуайр, який є розпорядником інформації від викривача. Треба також зазначити, що ще на початку вересня, тобто до нинішнього розкручування інформації про тиск Трампа на Зеленського, три комітети Палати представників Конгресу США ініціювали розслідування щодо можливих спроб президента Дональда Трампа та його адвоката Руді Джуліані чинити тиск на українську владу для сприяння переобранню Трампа на президентських виборах у 2020 році. Щодо Джуліані, то той лише більше усіх заплутує. Під час інтерв’ю телеканалу CNN 19 вересня, відповідаючи на питання, чи просив він українську владу розглянути справу щодо Джо Байдена, спочатку назвав таке припущення безглуздим, заявивши, що просив Україну лише розслідувати звинувачення щодо втручання України у вибори 2016 року на користь Гілларі Клінтон, і майже одразу після цього заявив: “Звісно, я це робив”.

Тривала історія

Зауважимо, що Трамп не лише захищається, він також нагадує Джо Байдену, як той ще на посаді віцепрезидента США тиснув на попередню українську владу щодо звільнення з посади генпрокурора Віктора Шокіна, за котрого проводилося розслідування щодо компанії, з якою був пов’язаний Гантер Байден в Україні.
Син Джо Байдена навесні 2014-го увійшов до Ради директорів компанії Burisma. До речі, так само, як і експрезидент Польщі Александр Квасневський. Burisma Group – це найбільша приватна газовидобувна компанія України. На неї припадає 30% обсягу приватного газовидобутку. Та що найцікавіше, кінцевим бенефіціаром цієї компанії виявився Микола Злочевський, який в часи президента Януковича був міністром охорони довкілля, і також був членом РНБО.
У 2014-ому проти Злочевського і його бізнесу велося розслідування у Британії. “Починаючи з літа 2013 року, йдеться у документах Центрального кримінального суду в Лондоні, на рахунки фірм Злочевського у Великобританії було переказано 35 мільйонів доларів. Зокрема 20 мільйонів були отримані від латвійської фірми одіозного “младоолігарха” Сергія Курченка, якого українські ЗМІ називають “гаманцем Януковича”. Як випливає з українських судових документів, оприлюднених в реєстрі судових рішень, гроші на рахунках компаній Курченка, які опинилися згодом на рахунках Злочевського в Англії, були, вочевидь, отримані від шахрайських операцій зі зрідженим газом державних компаній. Сергій Курченко досі залишається єдиною людиною з близького оточення Віктора Януковича, з якої рішенням судів до українського бюджету були повернуті мільярди гривень коштів, що їх було визнано вкраденими у держави. Утім, мільйони на британських рахунках Миколи Злочевського були розморожені після того, як 2 грудня 2014 року генеральний прокурор Віталій Ярема написав колегам у Лондоні, що Злочевський не є підозрюваним у жодному кримінальному провадженні. При цьому, як випливає із судових документів, лише трьома тижнями пізніше щодо Злочевського таки було складено повідомлення про підозру в незаконному збагаченні. Однак його так і не було вручено, оскільки підозрюваний перебував у розшуку. Адвокати Злочевського відкидали звинувачення на його адресу, заявляючи, що кошти, переказані до Великобританії, не мали злочинного походження”, – пише Німецька хвиля.
В Україні відкриття проваджень проти Злочевського також зрештою завершилися нічим. Тепер вже також експрокурор Юрій Луценко свого часу згадував, що розслідування велися ще із 2014-го і що за всім цим “досить пильно слідкував” його попередник Віктор Шокін. Провадження були закриті ще до звільнення Шокіна навесні 2016-го.
І усі пам’ятають, як Джо Байден зрештою хвалився цією відставкою.
“Я пішов на пресконференцію і сказав: ми вам не даємо мільярда доларів. Вони мені кажуть: ви не маєте таких повноважень, ви – не президент, президент казав, що дасть. Я такий: дзвоніть йому! Я сказав, що ви не отримуєте мільярда доларів. Я сказав: я їду через шість годин, якщо ваш генпрокурор не буде звільнений до того часу, ви не отримуєте грошей. І той сучий син був звільнений!” – це фрагмент виступу Джо Байдена у Раді з міжнародних відносин США 23 січня 2018-го. Захищав він сина чи ні, знав про махінації компанії пов’язаної із сином чи ні, але він публічно підтвердив, що тиснув на українську владу за допомогою питання виділення коштів нашій державі.
Далі вже Луценко робив якісь заяви про можливу реанімацію справ проти Злочевського, були і публічні виступи тоді ще нардепа Сергія Лещенка на цю тему. Все це виглядало, знову ж таки, як незрозумілі спроби деяких українських політиків (а генпрокурора Луценка важко було назвати інакше), втягнути Україну в американські вибори. Щодо Злочевського відомо, що він зрештою доплатив до бюджету 180 млн грн податків, і про якісь кримінальні справи проти нього більше не йшлося.
Як бачимо зараз, вже із новою владою Україні не вдалося уникнути втягнення в політичне життя США. Але також розуміємо, що навіть якщо буде доведений тиск Трампа на Зеленського і шантаж із затримкою виділення військової допомоги, не варто забувати, що Джо Байден свого часу поводився нічим не краще і сам це публічно підтвердив.

фото: president.gov.ua

Краще мовчати

Вся ця історія вчергове підтверджує, що поки в Україні процвітатиме корупція, наші західні начебто партнери завжди знайдуть “гачок” для української влади, щоб отримати можливість натиснути і отримати потрібні їм рішення. І так само треба розуміти, що Захід може вимагати пришвидшення реформ, а може і використовувати у своїй політичній боротьбі.
Як українській владі вийти із нинішньої ситуації без втрат для української держави? Насамперед, за жодних обставин не можна ставати на сторону чи то американських республіканців із Трампом, чи то демократів із Байденом. Зараз можна похвалити міністра закордонних справ Вадима Пристайка. “Люди, які займаються українсько-американськими відносинами, розуміють, що ми завжди намагалися цінували допомогу від обох партій. Це гарантувало нам, що зі зміною адміністрації в нас не зміняться пріоритети у відносинах з США. Справді американські президенти підтримували нас, і ми цінуємо підтримку Конгресу… Але це не означає, що хотіли би допомогти, і навіть могли би в теорії допомогти одній з партій. Якщо хтось вважає, що на нашого президента здійснювався тиск, вони повинні це визначити. Я знаю, про що була розмова, і я думаю, що ніякого тиску не було. Розмови бувають різні, лідери мають право обговорити всі існуючі проблеми. Ця розмова була довгою, дружньою, і стосувалася багатьох питань”, – заявив Пристайко у вже згаданому інтерв’ю Громадському.
“Україна у жодному разі не має втручатися у це протистояння, щоби навіть ненавмисне не підіграти ані Трампу, ані Байдену. Або, якщо точніше, жодній з двох партій – ані демократам, ані республіканцям, бо це може зруйнувати наявну двопартійну підтримку нашої держави у США. На щастя, в МЗС це розуміють. І на Банковій, за нашими даними, також. А тому мовчання України у цій історії є свідомою та єдиною правильною тактикою… Згадайте, найжорсткіші американські санкції проти Росії, а також найпотужніші програми допомоги нашій державі затверджуються лише завдяки тому, що в Конгресі за них голосують і демократи, і республіканці. Саме двопартійна підтримка гарантує те, що США лишаються на нашому боці. І навіть тоді, коли президент не бажав би зайвого загострення відносин із Путіним, одноголосний тиск з Конгресу не лишає йому іншого вибору. Звідси випливає і друга порада: жодних розслідувань “на прохання Вашингтона”. За даними ЄвроПравди, цю тактику Київ також підтримує, а Зеленський, подейкують, у тій самій телефонній розмові чітко пояснив, що він не має права і можливості впливати на суд чи на прокуратуру.
А якщо США мають підстави для підозри на адресу Байдена, американська юстиція може сама розпочати розслідування. І якщо генпрокурор США Вільям Барр (до речі, соратник Трампа, призначений ним на посаду на початку 2019 року) офіційно звернеться до Києва за правовою допомогою, попросить про певні слідчі дії чи допити в межах американського розслідування, то невже йому хтось відмовить? Адже ми віримо у чесність американського правосуддя, і американських виборів – так само, може пояснювати офіційний Київ на кожній зустрічі. Чи є загрози для України за цієї тактики? Швидше за все, ні. Бо протиставити їй Трампу немає чого.
Ба більше, у нинішній ситуації для Білого дому невигідно “карати” Україну. Навіть якщо Трамп з інших причин, не пов’язаних із “Байденгейтом”, захоче зменшити рівень співпраці з Києвом – то напевно не ризикне це зробити. Бо американські ЗМІ напевно сприймуть це як “помсту”. А кому потрібен ще один скандал дорогою до президентських виборів?” – зазначає у своїй статті редактор Європейської правди Сергій Сидоренко.
Що ж, тепер залишається спостерігати за тим, чи впорається Зеленський з місією втримати двопартійну підтримку України в американському Конгресі незалежно від того, чого хоче Трамп. Звичайно, окрім зустрічі із главою Білого дому, Володимиру Зеленському ще потрібно гідно представити Україну з трибуни Генасамблеї ООН і не забути про російську агресію…

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9734 / 4.56MB / SQL:{query_count}