Осінь у Раді

Нардепи повільно увійшли у новий політичний сезон і відклали розгляд низки важливих питань

фото: rada.gov.ua
Нарешті, після півторамісячних канікул, цього тижня запрацював український парламент. І вже в перші дні роботи від народних обранців чекали неабияких результатів, все ж таки завдань накопичилось багато. Згадаємо, що і відпочивати депутати пішли з великими “хвостами”, за що їм дорікали як громадяни, так і наші західні партнери. Однак і з початком п’ятої сесії ВРУ VIII скликання парламентарі дали зрозуміти, що поспішати нікуди не збираються.
Нагадаємо, що в день відкриття цієї чергової сесії перед нардепами виступив Президент Петро Порошенко. “Пошта” вже писала про реакцію політиків та експертів на цей виступ. Тут тільки нагадаємо, що гарант великий наголос зробив на обороноздатності країни, здебільшого позитивних змінах, які відбуваються, але також наголосив, що і він не задоволений темпами реформ.  Серед іншого, Порошенко запевнив, що лише від парламенту залежатиме ухвалення конституційних змін щодо децентралізації і пов’язаних з цим питань самоврядування на Донбасі. Президент вкотре заявив, що не допустить позачергових парламентських виборів, закликав політиків і всіх українців до єдності. І ще, що цікаво, фактично “охрестив ширку” у Раді, заявивши, що коли голосує коаліція разом із опозиційними силами, то це позитивно. Так, це добре, коли треба ухвалювати важливі рішення, але ще це означає, що парламентська більшість і далі шукатиме допомоги в екс-“регіоналів”. Адже нині ситуація у ВРУ така, що там є дуже різношерста опозиція, а владі традиційно допомагають у депгрупах “Воля народу”, “Відродження”, інколи й фракція “Опозиційного блоку”, яка водночас вже “загострена” під дострокові вибори. 
Серед інших сил, то треба очікувати нових “тарифних випадів” проти влади і також продовження розгойдування ситуації для дострокових виборів від “Батьківщини” (ще більше натхненної останніми соціологічними опитуваннями), і від Радикальної партії. Свою опозиційність і надалі демонструватиме “Самопоміч”, але в цій силі вже неодноразово заявляли, що вони проти позачергових виборів. Зрештою, зараз для них якихось законних підстав поки і немає…

Депутатів стало більше

Зауважимо, що парламент поповнився дев’ятьма депутатами, котрі перемогли на проміжних виборах ще 17 липня. До коаліції, зокрема у фракції БПП, увійшла поки тільки відома волонтерка Тетяна Ричкова. Двоє, Руслан Богдан і Юрій Одарченко цілком прогнозовано приєднались до своїх у фракції “Батьківщини”. Ще двоє представників партії УКРОП (немає фракції, але є міжфракційне об’єднання у парламенті) Ірина Констанкевич та Віктор Шевченко почали роботу в Раді як позафракційні. Як і скандальний столичний забудовник Максим Микитась та представник партії “Наш край” (яка також не має фракції) Сергій Шахов. Раніше експерти прогнозували, що двоє останніх також зрештою можуть увійти в фракцію БПП. Як зрештою все буде – побачимо.
Також зазначимо, що нарешті нардепи припинили депутатські повноваження представника “Народного фронту” Дмитра Сторожука, який ще у травні став першим заступником Генпрокурора Луценка, але і сам признавався, що після цього продовжував навіть у серпні отримувати депутатську зарплатню. Замінити Сторожука, який обирався по списку “Народного фронту”, повинен підприємець Владислав Данілін, який у минулих скликаннях парламенту був помічником скандального соратника Яценюка Миколи Мартиненка (той вже позбувся мандату), а зараз був помічником нардепа від “НФ” Олени Ледовських. Всі ці поповнення та заміни загалом на розклад сил в парламенті не вплинуть. Але Раді треба швидше вирішувати кадрові питання, адже досі навіть низка депутатів, які отримали мандат ще кілька місяців назад (замінили у списках тих, хто весною перейшов в уряд) не можуть увійти до парламентських комітетів. Це стосується і “новеньких”.

Чауса проґавили

Якщо ж говорити про початок роботи, то першим рішеннями парламентарів на цій сесії була згода на затримання та арешт одіозного столичного судді Чауса, який попався на хабарі (у скляній банці) ще 9 серпня. Але без згоди Ради антикорупційні органи нічого не могли з ним вдіяти. І до 6 вересня, коли парламент вже сказав своє слово, Чаус вже втік. І це нікого навіть не здивувало. Нині відомо, що спочатку суддя-хабарник виїхав до Білорусі, а потім опинився в окупованому Росією Криму. Дістати його звідти зараз неможливо.  
Спікер Андрій Парубій цього тижня на погоджувальній раді розповідав, що правоохоронці мали б знати розклад парламенту. Але щодо цього керівники антикорупційних органів, НАБУ та САП, вже не раз логічно заявляли, що вони не можуть викривати хабарників до якоїсь визначеної наперед дати, а роблять це тоді, коли здійснюється злочин. Позачергово депутати так і не зібрались на засідання, щоб вирішити питання по Чаусу.
В Раді вже зазначають, що Чаус буде останнім суддею-хабарником, який втік від наших правоохоронців. Великі надії покладаються на те, що з 30 вересня набудуть чинності конституційні зміни щодо правосуддя, а також нова редакція закону про судоустрій та статус суддів. Цими документами дуже хвалилась українська влада. Серед іншого, вони повинні суттєво обмежити недоторканність суддів, залишився їм імунітет тільки щодо прямих професійних обов’язків. Затримувати підозрюваних суддів під час злочину або одразу після вчинення тяжкого злочину можна буде без рішення парламенту. В інших випадках, а також для арешту, рішення замість ВРУ має ухвалювати новий орган Вища рада правосуддя, яка також займатиметься питаннями призначення та звільнення суддів. Має відбуватись оновлення суддівського корпусу. Але нового органу ще немає, Рада з питань судової реформи, яка працює при Президентові 9 вересня лише схвалила проект закону Про Вищу раду правосуддя. Ухвалення цього законопроекту дозволить імплементувати раніше ухвалені зміни до Конституції. Тож депутатам ще доведеться голосувати за згаданий законопроект і це має стати одним із першочергових завдань на найближчий час, щоб не відкладати судової реформи. Тут тільки зазначимо, що в експертів було багато питань і до президентського проекту щодо Вищої ради правосуддя, зокрема йшлось про те, що було передбачено, що новий орган буде змушений кожного разу повідомляти судів про розгляд подання щодо їх затримання. В такому випадку система не надто зміниться. Тож треба буде уважно слідкувати за тим, в якому вигляді голосуватимуть нардепи, і які ще правки до нього вноситимуть.

А що з депутатською недоторканністю

Парламентарі також вже не один рік обіцяють відмовитись від своєї недоторканності, але не спішать ухвалювати відповідне рішення. Не надто налаштовані вони навіть частково обмежити свій імунітет.
“Дуже хочеться, щоб такі речі, як щодо судді Чауса,  більше не повторювалися. Нас звинувачують в тому, що ми дали Онищенку втекти, що ми дали Чаусу втекти, але насправді депутатам страшно дати 300 голосів за зняття депутатської недоторканності. В кожного зараз своя мотивація. Є законопроект №5038, який обмежує депутатів у виїзді за кордон, щоб, якщо проти них порушували кримінальне провадження, вони могли відповісти на всі питання слідства”, – цитувала слова нардепа Володимира Ар’єва прес-служба БПП. 
Ар’єв, зокрема, пропонував проголосувати за згаданий законопроект у четвер, 8 вересня. Але в цей день щодо цього питання нічого не відбулось.

На трійку з двома мінусами

Четвер загалом мав стати надважливим днем для парламентарів. Вони мали також розглянути низку законопроектів щодо дерегуляції та децентралізації. Два важких слова, які так люблять повторювати наші політики, зокрема Президент. Але мають бути не слова, а конкретні рішення. 
Дерегуляція означає спрощення умов для ведення бізнесу. Із восьми необхідних законопроектів парламентарі проголосували лише за три, і то тільки в першому читанні. Зокрема, депутати у першому читанні підтримали заборону вилучення серверів під час обшуків (слідчі повинні будуть тільки копіювати інформацію), скасування печаток та скасування експортно-імпортних ліцензій. “Дерегуляційний наступ в Верховній Раді пройшов... як би так м’яко сказати... на 3 із двома мінусами… Важко навіть описати, як це демотивує… Ще лупати нам цю скалу і лупати. Радує, що в залі все ж багато депутатів, які готові підтримувати реформи… Все таки три законопроекти на друге читання затягли, тепер будемо їх штовхати далі!”, – писав на своїй сторінці у Facebook заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов.
Не краще нардепи попрацювали й із законопроектами щодо децентралізації. В уряді очікували на ухвалення десятка законів. В Реанімаційному пакеті реформ (РПР) виділяли шість документів. А що вийшло? В цілому парламентарі ухвалили лише закон, який дозволяє зарахувати в бюджети об’єднаних громад оплату за адмінпослуги – реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а також реєстрацію юридичних осіб та ФОП. Тільки у першому читанні проголосували за можливість об’єднуватися в громаду селам, які знаходяться на межі різних районів, а також за можливість утворення об’єднаних територіальних громад, суб`єктом утворення яких є, зокрема, територіальні громади міст обласного значення без зміни меж районів. Але не вистачало голосів для спрощення процедури приєднання до вже утворених об’єднаних територіальних громад. І навіть не виносився на розгляд законопроект щодо неможливості блокування обласними радами створення об’єднаних громад через відсутність рішень щодо Перспективного плану. Саме три останні згадані законопроекти були найбільш принциповими та очікуваними.

Очікувані спекуляції

Загалом роботи на цю осінь у парламенту ще дуже багато. І, начебто, і час ще є. Але вже помітно, що народні обранці беруться не за те, чого від них вимагає суспільство. Зокрема, як і передбачали експерти, депутати вже почали переписувати закон щодо електронного декларування. Так, раніше не надто  законодавчо активна представниця “Народного фронту” Тетяна Донець 6 вересня зареєструвала законопроект, який може звести нанівець всю систему е-декларування. Нардеп пропонує зробити Реєстр декларацій закритим і надавати більшість даних тільки за запитом Національного агентства із запобігання корупції. Також пропонується, щоб дані про майно, автомобілі, компанії надав не декларант, а ця інформація автоматично відображалась із держреєстрів. Просувається і можливість не заповнювати інформацію про статки членів сім’ї. Загалом чимало спекуляцій, які фактично можуть звільнити чиновників і політиків від відповідальності. 
Але зауважимо, що у фракції “Народного фронту” цей законопроект вже назвали особистою ініціативою Донець, та заявили, що не голосуватимуть за документ. Сама Донець назвала спекуляціями усі звинувачення на свою адресу і заявила, що її ініціатива загалом на роботу системи е-декларування не вплине.
Тут треба нагадати, що політолог Віктор Таран, голова центру “Ейдос” ще раніше прогнозував появу законопроектів, які можуть знищити систему е-декларування, а також розповідав у ЗМІ про те, що в Конституційному суді вже перебуває подання від представників “Опозиційного блоку” щодо визнання системи неконституційною.

Основні завдання

А от щодо того, які питання парламентарі мали б не гальмувати, а ухвалювати, то експерти з РПР виділили для них десять основних завдань на вересень. Зокрема, про них написала експерт-міжнародник Олена Галушка для видання The Atlantic Council. Серед завдань: надання права НАБУ на прослуховування незалежно від СБУ; створення правових основ для антикорупційних судів; затвердження нового складу ЦВК; накопичувальна система пенсійного забезпечення; реформа системи охорони здоров’я. А також ухвалення вже згаданих законів для спрощення децентралізації і створення Вищої ради правосуддя (усунувши із законопроекту усі недоліки).
Насамкінець тільки зазначимо, що наступний тиждень у Раді буде не пленарним депутати працюватимуть у комітетах і фракціях. У сесійному залі вони зберуться тільки 20 вересня. 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7489 / 4.47MB / SQL:{query_count}