Санкції: далі буде…

В ЄС попередньо погодили рішення продовжити обмежувальні заходи проти Росії ще на півроку

фото: kvedomosti.com
Посли ЄС у вівторок, 21 червня, вже попередньо погодили продов­ження економічних санкцій проти Росії ще на півроку, тобто до 31 січня 2017-го. Цю інформацію поширив брюссельський кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк. Тож сумнівів у тому, що об’єднана Європа піде на такий крок вже не мало б бути бути. Офіційне затвердження рішення очікується вже завтра, 24 червня, під час засідання глав МЗС країн ЄС.
Насправді, це не є новиною, різні представники ЄС і західні ЗМІ вже неодноразово повідомляли, що, незважаючи на позицію низки країн, які є “друзями Кремля” або просто хочуть відновити масштаби торгівлі з Росією, на цей раз європейці економічні санкції продовжать. Але з великою вірогідністю це буде востаннє у повній мірі, а вже через півроку питання поетапного згортання таких обмежувальних заходів постане ще гостріше.
Офіційне затвердження продовження санкцій проти Росії очікується вже завтра, 24 червня
Тут треба нагадати, що не так давно нижня і верхня палати французького парламенту вже ухвалювали резолюції з закликом санкції з Росії знімати. Тамтешній президент такі заклики начебто, принаймні поки, не ставить на перший план.
“Ми будемо готові продовжувати механізм моніторингу. Якщо повністю буде виконаний Мінськ, можна передбачати поетапне зняття санкцій, але поки це не виконано, санкції залишаються чітко прив’язані до мінських угод”, – заявив французький президент Франсуа Олланд після зустрічі з українським колегою Петром Порошенком 21 червня в Парижі.
А напередодні міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро теж заявив про продовження санкцій, але також захотів обговорити, “що робити, якщо будуть зрушення” у виконанні мінських домовленостей.

За і проти

Як повідомляють західні ЗМІ, за пом’якшення антиросійських санкцій виступають Італія, Угорщина, Болгарія, Греція. Також сумніви є у Словаччини, яка з 1 липня почне головувати в ЄС. “Я не закликаю до скасування санкцій. Але я не хочу бачити, що ми формально підтримуємо санкції, але поза ними підписуємо великі угоди з Росією, відвідуємо цю країну, проводимо зустрічі з людьми, які знаходяться у чорному списку. Така є нинішня реальність і було б справедливо це обговорити”, – заявляв глава МЗС Словаччини Мирослав Лайчак, інформує Reuters.
Заперечує правильність такої позиції міністр закордонних справ Великої Британії Філіп Хеммонд, який наголошує на тому, що жодних половинчастих рішень щодо Росії не може бути. “Ми повинні сказати Росії: “Якщо хочеш ослаблення санкцій, виконуй свої зобов’язання за “Мінськом”. Росіяни грають в гру “Розділяй і володарюй” і тиснуть прицільно на тих, хто через темперамент схильний говорити про ослаблення санкцій. Це велика помилка. Путін розуміє ясні, рішучі кроки і твердість нашого підходу. Будь-які натяки на перегляд нашого рішення буде розцінено як ознаку слабкості”, – зазначив британський міністр в інтерв’ю The Times.

фото: svoboda.org
Як бачимо, ситуація всередині європейського співтовариства є непростою. Надалі відстоювати продовжувати санкції до повного виконання мінських домовленостей можуть ще Польща і країни Прибалтики. Але ми вже давно розуміємо, що повне виконання “Мінська-2” має багато підводних каменів і небезпек власне для нашої країни. Це і вибори на окупованих територіях, до яких нас змушує Росія і веде Захід, і “особливий статус” Донбасу… Тому збереження західних санкцій проти Росії для нас є важливим фактором у боротьбі з агресором, але ці санкції не можуть ще довго залишатися чи не найважливішою метою української влади. Більшість європейців думають у рамках своїх меркантильних інтересів і оцінюють економічні втрати від заблокованої співпраці з Росією, звідси і такі резолюції парламентів, що вже були згадані. Якщо сюди додати ще й зростання євроскептичних настроїв всередині самого ЄС і зростання російського лобі в Європі, то вже через півроку знову очікувати на повне продовження економічних санкцій справді буде важко. 

Євроатлантичний тиск

“Пошта” вже писала про те, що нинішнє продовження санкцій насамперед стало можливим завдяки зусиллям США для збереження єдиного євроатлантичного формату тиску на Росію. Ще на початку цього тижня, перед попереднім рішенням послів ЄС, американські сенатори в офіційному листі закликали європейців продовжити тиск на Росію. “За доповідями СММ ОБСЄ, щонайменше 122 українських військовослужбовців було вбито та понад 700 отримали поранення з моменту оголошення 1 вересня 2015 року угоди про припинення вогню… Вкрай важливо, щоб США і ЄС підтримували євроатлантичну солідарність на тлі кричущого нехтування Росією своїх зобов’язань за мінськими угодами, а також триваючої незаконної окупації Криму… Росія повинна звільнити всіх, кого утримує в порушення мінських домовленостей. Полегшення санкцій може бути пов’язано лише з прогресом з боку РФ у реалізації мирних домовленостей. З огляду на серйозність триваючих порушень Росії та агресії проти України, в тому числі окупації Криму, в повне порушення норм міжнародного права, ми закликаємо Європейську Раду продовжити санкції проти Росії, поки вона повністю не виконає свої міжнародні зобов’язання”, – йшлося у цьому листі.
Якщо повністю буде виконаний “Мінськ”, можна передбачати поетапне зняття санкцій, - Олланд
А в Кремлі робитимуть все можливе, щоб такий єдиний формат санкцій зруйнувати. Вже й у Німеччині, яка є одним із лідерів ЄС, і яка також бере участь у перемовинах “нормандського формату”, глава МЗС  Франк-Вальтер Штайнмаєр заявляв, що якщо буде поступове виконання мінських домовленостей, то потрібно поступово знімати санкції. Тобто, начебто і є підтримка України, але з Росією також усі хочуть дружити. І що означає поступове виконання мінських угод? Зменшення обстрілів без виведення російських військ? Чи вибори на догоду Росії?  

Сподівання на деокупацію

А тим часом українська влада продовжує сподіватися, що саме західні санкції, які діють вже два роки, таки допоможуть звільнити окуповані Росією  наші території. “Ми наголошуємо на тому, що Україна віддана Мінським домовленостям. Україна імплементує та виконує чітко взяті на себе зобов’язання. У цьому випадку продовження санкцій напряму пов’язане з процесом деокупації – виведення російських військ із нашої території, припинення постачання озброєння, боє­припасів, техніки, забезпечення безперешкодного доступу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на всю територію, включаючи неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону, та звільнення заручників, початок політичного процесу”, – заявив Петро Порошенко цього тижня у Парижі.

Які санкції діють?

Насамкінець нагадаємо, що загалом ЄС ввів проти Росії кілька типів санкцій. Це індивідуальні санкції із забороною на в’їзд і замороженням рахунків юридичних і фізичних осіб, винних у порушенні територіальної цілісності України, в  “чорному списку” є і російські політики, і сепаратисти з Донбасу. Загалом майже 150 осіб і 37 компаній. Ці санкції продовжено до 15 вересня цього року. Вже загадані економічні санкції, які стосуються, зокрема, обмеження доступу російських банків до європейських фінансових ринків, ембарго на торгівлю зброєю, введення експортних обмежень на товари подвійного використання, обмеження доступу Росії до технологій у нафтовому секторі. Ці санкції діяли до 31 липня, тепер будуть продовженні, як уже зазначалося, до кінця січня 2017-го. А також санкції, пов’язані з анексією Криму. Вони включають заборону на імпорт до ЄС товарів із Криму і Севастополя, інвестиції в Крим чи Севастополь, туристичні послуги в Криму та Севастополі, зокрема, європейські круїзні лайнери не можуть заходити в кримські порти, експорт товарів та технологій до Криму у сфері транспорту, телекомунікацій та енергетики. Ці санкції нещодавно продовжено до 23 червня 2017-го.

Савченко – за персоналізацію санкцій

Український нардеп Надія Савченко, яку нещодавно звільнили з російської тюрми, цього тижня в інтерв’ю Deutsche Welle розповіла, якими, на її думку, мають бути європейські санкції проти Росії. “Є два варіанти: або розмовляти мовою зброї, або діяти інструментами економіки і політики. Я не вважаю, що потрібно скочуватися в третю світову війну. Україна зараз платить за безпеку Європи і за свою свободу життям своїх людей. Європа може і повинна цивілізовано розмовляти з Росією мовою економіки і політики. Мені дуже неприємно, що від цього страждають прості люди – як в Росії, так і в Європі та Україні. Тому санкції повинні бути більш персональними, щоб карати тих людей, які цього заслуговують. А загальні економічні санкції бажано з часом зняти, але поетапно, у мірі виконання тих чи інших умов”, – сказала Надія Савченко. Така позиція, м’яко кажучи, знову багатьох здивувала. 
Цього тижня вона нарешті вперше взяла участь у сесії ПАРЄ, Савченко є членом української делегації. У своєму виступі українка заявила, що Росія має відповісти за порушення прав людини у Європейському суді. А якщо повертатися до вже згаданого інтерв’ю, то Савченко виступила категорично проти повернення повноважень російській делегації в ПАРЄ. 
Нагадаємо, ще з квітня 2014-го російські депутати були позбавлені права голосу в ПАРЄ, а також права бути представленими в її керівних органах. Такі санкції двічі продовжувались, а російська делегація своєю чергою бойкотувала сесії ПАРЄ. Але от цього тижня деякі члени української делегації повідомили, що росіяни збираються повертатися. Нардеп Леонід Ємець на своїй сторінці у Facebook писав про “сильне російське лобі” у Страсбурзі. За його словами, найбільше за повернення права голосу росіянам виступала французька делегація. Нардеп Володимир Ар’єв повідомляв, що ПАРЄ мала розглянути питання участі російської делегації в Асамлеї учора ввечері. Водночас, ще один представник нашої делегації нардеп Сергій Соболєв заявляв, що цього не відбудеться. “Ми змогли зірвати ці плани. Це буде доповідь виключно про міжпарламентську співпрацю, і ніякої резолюції не передбачається, хоча ми не виключаємо, що у виступах будуть лунати старі тези про те, що Росію треба повертати без будь-яких обмежень. Ми змогли нейтралізувати потуги так званих російських газових і нафтових грошей, які в цій залі відігравали активну роль… Якщо вони висловлять бажання повернутися, то можуть це зробити тільки в січні наступного року. І це чітке роз’яснення сьогодні надав керівний орган ПАРЄ і відповідні профільні комітети. На сесії в січні завжди відбувається затвердження повноважень всіх делегацій”, – пояснював Соболєв. 
Зрештою, вже розгляд цього питання учора мав розставити все по місцях.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7912 / 4.46MB / SQL:{query_count}