В очікуванні децентралізації

Конституційна комісія при Президентові нарешті запрацювала. Порошенко визначив три пріоритетні напрями для зміни Основного Закону

фото: golos.ua
Конституційна комісія при Президентові вчора, 6 квітня, провела своє перше засідання. Його відвідали глава держави Петро Порошенко та прем’єр Арсеній Яценюк, які розповіли про своє бачення процесу змін Основного Закону. 
Справжню роботу комісія, вочевидь, розпочне з другого засідання, що заплановане на 15 квітня. Тоді експерти, нардепи та екс-президенти, які увійшли до її складу, поділяться на три групи, що працюватимуть у своїх напрямах. 
За словами Порошенка, є три пріоритети: децентралізація, вдосконалення конституційних засад правосуддя та конституційного регулювання прав, свобод і обов’язків людини та громадянина. Голова комісії, спікер Володимир Гройсман пообіцяв поетапну підготовку змін і запевнив, що кожен блок обговорюватимуть із громадськістю. Що ж, побачимо…

Часу обмаль

Насправді в Конституційної комісії залишається не так багато часу. Якщо говорити про децентралізацію, то її потрібно встигнути провести до жовтня цього року – до чергових місцевих виборів
Хоча в політичних колах голосно говорять про те, що їх можуть перенести на наступний рік, цими вихідними міністр юстиції Павло Петренко в інтерв’ю “5 каналу” заявив, що волевиявлення відбудеться 25 жовтня 2015-го вже за новим виборчим законом із відкритими партійними списками та двома турами для обрання голів великих міст. Міністр пообіцяв, що нову редакцію закону про місцеві вибори парламент ухвалить вже на поточній сесії ВРУ.
Щодо Конституції, то член згаданої комісії, перший президент України Леонід Кравчук також наголошує, що зміни потрібно внести до жовтня цього року. “Необхідно ухвалити цього року. Бо якщо не ухвалять Конституції, то як проводити вибори? Якщо проводити їх за старою Конституцією, а потім змінювати Основний Закон, вони будуть нелегітимними або повноваження виборів не визначатиме Конституція”, – зазначає Кравчук, повідомляє “Лівий берег”.

Велика комісія. Чекаємо результатів

фото: ukrliter.com
Наразі залишимо виборчі плани на совісті основних політичних гравців і зосередимося на перспективах нинішньої Конституційної комісії. Нагадаємо, що вона налічує 59 членів і ще 13 консультантів від міжнародних організацій. 
Як бачимо, склад немалий, тому поділ на окремі робочі групи був цілком прогнозованим. При цьому не можна не звернути уваги на те, що до складу комісії не увійшла низка провідних експертів із конституційного реформування, зокрема, нема там голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка. Він, до речі, неодноразово заявляв, що Президент ще як мінімум чотири місяці тому, після обрання нового парламенту, мав зібрати Конституційну комісію. 
Ігор Коліушко разом із експертами та науковцями ще з березня минулого року напрацьовував зміни до Основного Закону. Деякі з його колег потрапили до Конституційної комісії при Президентові, тож вони мали б відстоювати спільні напрацювання (принаймні такі сподівання експерт висловив у коментарі “Пош­ті”). Але чи братимуть їх до уваги?..
Критики зазнали і президентські пропозиції щодо децентралізації. Зокрема, йшлося про те, що запровадження замість ОДА і РДА інституту представників Президента на місцях є не надто ефективним
Про свої ініціативи не забуває і Президент Порошенко, зокрема, на першому засіданні комісії він згадав про проект змін до Основного Закону, який улітку 2014-го вносив до ВРУ. “Буду радий, якщо ці напрацювання стануть у нагоді Конституційній комісії, що дозволило б прискорити процес. Але водночас це не закриває можливості для професійної і ефективної дискусії”, – зазначив гарант.
Нагадаємо, що торік парламент не прийняв ініціатив Порошенка. Схвальні висновки Венеціанської комісії також були із зауваженнями. Тоді йшлося, зокрема, про критику щодо збільшення повноважень Президента в питаннях звільнення ним керівників силових відомств без згоди парламенту. Як повідомляв експерт Юрій Ганущак (якого, до речі, тепер також нема у складі Конституційної комісії) з посиланням на неофіційну інформацію від фахівців, близьких до робочої групи Венеціанської комісії, критики зазнали і президентські пропозиції щодо децентралізації. Зокрема, йшлося про те, що запровадження замість ОДА і РДА інституту представників Президента на місцях є не надто ефективним. 
Тож тепер на Конституційну комісію чекають нелегкі місяці розроблення тексту змін до Основного Закону, збирання всіх пропозицій і зауважень. Кінцевий результат продемонструє, чи працювала вона виключно під Президента, чи справді дослухалася до всіх найкращих пропозицій.

Позиції Президента і прем’єра

На першому засіданні Кон­ституційної комісії 6 квіт­ня Президент Порошенко про децентралізацію говорив багато і звертав увагу на те, що потрібно перейняти досвід Польщі в цьому питанні (зрештою, як і прем’єр Яценюк). 
“Наше бачення децентралізації базується на європейському досвіді місцевого самоврядування. Базовим рівнем децентралізації буде не область, а місто, село, селище, територіальна громада. Саме там нам треба сконцентрувати левову частину прав для того, щоб скоротити відстань між громадянином і владою. 
Левову частину своїх проблем український громадянин має право (а ми зобов’язані забезпечити йому цю можливість!) вирішити на цьому рівні. Це надасть не лише додаткові фінансові ресурси, а й вражаючі можливості врахувати місцеву специфіку в питаннях мови, віри, історичної пам’яті, етнічних традицій, інших виражень своєї інакшості, яка має лише об’єднати і тримати об’єднаною Україну”, – зауважив він.
Базовим рівнем децентралізації буде не область, а місто, село, селище, територіальна громада. Саме там нам треба сконцентрувати левову частину прав для того, щоб скоротити відстань між громадянином і владою
Також він наголосив на тому, що децентралізація не має нічого спільного з федералізацією і жодним чином не торкнеться питань оборони, національної безпеки та зовнішньої політики, а відповідальність за сепаратистські заяви потрібно тільки посилювати. “Для тих, хто дуже бажає провести тезу федералізації і “вкинути” її як дискусію, в нас є кінцевий інструмент – референдум. Я готовий до того, щоб ми провели референдум стосовно державного устрою України, якщо Конституційна комісія буде вбачати в цьому необхідність”, – зауважив Порошенко.
Підкреслив він і те, що в процесі проведення децентралізації потрібно перерозподіляти і повноваження між президентом, парламентом та урядом. “Щоб ніхто, обпікшись на молоці, не дув і на воду, зазначу, що суть самої моделі залишиться незмінною”, – заявив Порошенко. 
Прем’єр Яценюк також зауважив, що ключовим питанням змін до Конституції має бути баланс і відповідальність усіх гілок влади й незалежність судової системи. Вочевидь, у контексті того, що конституційна реформа в Україні згадується і в мінських домовленостях, прем’єр наголосив на тому, що “ані Москва, ані будь-хто інший не матиме права розповідати нам, якою в нас повинна бути Конституція”. 
“Якщо ми кажемо про наш діалог зі сходом, то це діалог виключно з законно обраними представниками сходу країни, а не російськими бандитами і терористами”, – зауважив Яценюк.
Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ
Рано давати оцінку цій комісії, адже вона має базуватися на діях. Щодо складу, то в ній є багато хороших фахівців, які можуть бути дуже корисними та ефективними в підготовці законопроекту про внесення змін до Конституції. Це позитив.

При цьому негативом вважаю те, що комісія надто велика – в ній близько 60 членів і 13 іноземних консультантів. Їй буде важко працювати цілим складом, тож доведеться створювати певні робочі групи й узгоджувати позиції між ними. Це все може затягнути роботу. А законопроект про внесення змін до Конституції щодо децентралізації мав би вже давним-давно бути внесеним у парламент.

Справа не в тому, що мене не включили до складу комісії. Я бачу певну проблему в тому, що не включили всіх експертів, які в останні роки працювали над проблематикою децентралізації. Окрім мене, до складу комісії не увійшов Ткачук (Анатолій Ткачук – директор із науки та розвитку Інституту громадянського суспільства. – “Пошта”), Ганущак (Юрій Ганущак – експерт із питань місцевого самоврядування та адміністративної реформи. – “Пошта”).

Згадані кандидатури фігурували в проекті указу про склад Конституційної комісії (про це мені розповіли в секретаріаті ВРУ), але наші імена зникли з його тексту. Спочатку я сприймав це як якийсь суб’єктивний фактор (можливо, мене хтось персонально не сприймає), але коли нас усіх викинули, то виникло питання: а чи не означає це, що керівництво держави вирішило проводити зовсім іншу реформу під назвою “Децентралізація”, а не ту, яку ми разом із ним готували багато місяців, яка базується на концепції, затвердженій урядом? Ця загроза мені зараз видається найбільш тривожною. Не хочеться, щоб це підтвердилося.

Щодо ініціативи Президента залучити в комісію нардепів від опозиції, то це може бути додатковим фактором затягування роботи. Але водночас було би правильно, щоб усі парламентські фракції були представлені принаймні одним своїм членом у Конституційній комісії. В цьому я проблеми не бачу. Але для чого там багато інших людей, які ніколи не відзначались активністю у сфері конституційного реформування?..

Цього я не розумію. Або вони затягуватимуть роботу, або насправді Президент чи його оточення не чекає, що саме ця комісія писатиме текст законопроекту, а його вже хтось написав, і від неї вимагатимуть лише схвалити кимось підготовлений варіант законопроекту. Це, до речі, може пояснювати чому її так довго формували.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.4087 / 4.45MB / SQL:{query_count}