Настав час змінюватись

Відставкою Коломойського Порошенко показав свою силу. Тепер він повинен боротись і з іншими олігархами

фото: AP
Після звільнення Ігоря Коломойського з посади голови Дніпропетровської ОДА Президент Петро Порошенко зіштовхується з масштабним викликом – йому потрібно продовжувати деолігархізацію країни.
В протилежному випадку нинішній конфлікт залишиться лише з’ясуванням стосунків між олігархом Порошенком (а цього “шлейфу” він не спішить позбуватись), який зумів стати президентом, та олігархом-губернатором Коломойським, який рік тому в потрібний момент почав допомагати зберігати спокій у державі.
Нині багато хто говорить про те, що Коломойський є не найгіршим олігархом, якщо такі якісні критерії взагалі можна застосовувати до “бізнесменів”, котрі збагатились нашим коштом. Вже навіть відверто проколомойські настрої частини суспільства змушують Президента взятись за те, аби вчити жити за законами Ахметова, Пінчука, Фірташа, Єремєєва, Григоришина та інших. 
Незважаючи на те, чи пов’язані вони з Президентом або його оточенням, чи ні. От візьмемо, до прикладу, того ж Дмитра Фірташа, який і далі перебуває під домашнім арештом у Австрії, а суд про його екстрадицію до США відбудеться 30 квітня. Він може повернутись і в Україну… А тут нові правоохоронні органи за нової влади не порушили жодної кримінальної справи проти одіозного олігарха.

Іншого виходу не було

Щодо скандалу із Коломойським, то він сам подав у відставку з посади голови Дніпропетровської ОДА. Все відбулось нібито цивілізовано. Але, знову ж таки, в ніч з 24 на 25 березня. Звісно, вони з Президентом на Банковій домовлялись про майбутнє державних нафтових підприємств, у яких дніпропетровський олігарх має свої інтереси, а в одному й активи. Про що домовились? 
ЗМІ, посилаючись на певні джерела, стверджують, що ситуацію навколо “Укрнафти” заморозили. Станом на середу там уже не було озброєних людей. А майже одночасно з повідомленням про відставку Коломойського на президентському сайті з’явилась новина про те, що гарант підписав закон, який зменшує кворум для акціонерних товариств. Тож нас чекає зміна менеджменту “Укрнафти”, і люди Коломойського братимуть участь в майбутньому конкурсі. Група “Приват” володіє 42% акцій підприємств. Надалі конфлікт ще може загострюватись. Зрештою, навряд чи Коломойський так просто відмовиться від своїх інтересів у стовідсотково державній “Укртранснафті”, де повинен відбутись незалежний моніторинг діяльності попереднього керівництва. Ці два підприємства є важливими для бізнесу Коломойського.
“Рішення Порошенка задовольнити відставку Коломойського може стати поворотним у кар’єрі самого Президента… Ситуація в “Укртранснафті” і “Укрнафті” не залишила гарантові вибору. Якби тут він проявив компромісність, його чекало б ослаблення всередині країни і нерозуміння зовнішніх партнерів... Відправивши Ігоря Коломойського у відставку за взаємною згодою, Порошенко зміцнив себе як сильного гравця, уникнув війни із сильним противником і капіталізував свою легітимність в очах Заходу. Поставивши на місце Коломойського, Порошенко не залишив собі вибору. Тепер він повинен буде довести лінію “закон один для всіх” відносно всіх інших олігархів”, – пише політтехнолог Тарас Березовець на своїй сторінці у Facebook.
Відправивши Ігоря Коломойського у відставку за взаємною згодою, Порошенко зміцнив себе як сильного гравця, уникнув війни із сильним противником і капіталізував свою легітимність в очах Заходу
Виглядає так, що Захід, зокрема США, направду змушує українську владу боротись із впливом олігархів на державу. Не забуваймо, що американський посол Джеффрі Пайєтт минулого тижня зустрічався з Коломойським, після чого заявив, що в Україні не може бути “закону джунглів”. Нині деякі експерти звертають увагу на те, що якщо влада і справді взялась за деолігархізацію, то віднеслась до цього не надто серйозно, бо, знову ж таки, Коломойський не мав бути першим, є купа інших олігархів з активами, які вони здобули нечесним шляхом.
Виправданням людей із президентської фракції є те, що Коломойський єдиний з олігархів залишався ще й держчиновником. А конфлікт підігрів саме Коломойський своєю агресивною поведінкою на держпідприємстві та лайкою на адресу журналіста. З одного боку – логічно, з другого – одразу після Євромайдану нова тимчасова влада підписала “договірняк” із олігархами, і тоді політики ледь не молились на Коломойського. Не забуваймо, що ще один олігарх Сергій Тарута в березні 2014-го очолив Донецьку ОДА, але це не допомогло втримати регіон. Ахметов також міг очолити Донецьку ОДА, але на відміну від Коломойського не допоміг державі. 
Тут маємо розуміти, що загалом олігархи як клас є небезпечними для будь-якої держави. “Президент продемонстрував, що “ігри” олігархів з владою завершились, надіюсь, це добрий сигнал для суспільства і перший крок до відповідного ставлення влади до всіх олігархів без винятку”, – пише у Facebook директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
І тепер постає дуже цікаве питання, з якого ми, власне, й починали: наша влада справді проводить деолігархізацію чи послаблює Коломойського, щоб якось збалансувати всі олігархічні групи (а отже, грає на руку олігархам, які нині менш впливові від Коломойського!)? Щоби відповісти на це питання, потрібно бачити, що буде з “Укрнафтою” і “Укртранснафтою”, чий там буде менеджмент, чи будуть нові “жертви” серед олігархів, а якщо будуть, то скільки. Бо поки що чіткої політики в цьому напрямку не видно – лише натяки. Все відбувається закрито, по ночах, із підкилимними домовленостями, про які громадськість не знатиме.

А що далі?..

Нині не можна зациклюватись виключно на боротьбі влади і Коломойського за контроль над державними нафтовими підприємствами. Ситуація виходить на зовсім інший рівень. Одразу ж почались розмови про ймовірність дестабілізації на Дніпропетровщині, щоправда, це не дасть переваг жодному учаснику протистояння. 
Коломойський і Ко вирішили зачекати кілька днів і не педалювати політичний “наступ” на Київ. “Народне віче”, яке мало відбутись у середу на центральній площі Дніпропетровська, перенесли на суботу, і тепер його називають зборами громадян і мітингом-концертом “За Єдину Україну”. На цьому заході команда Коломойського з ОДА планує звітувати про свою роботу за рік. Тут зауважимо, що заступник Коломойського Геннадій Корбан також пішов у відставку. Але на відміну від свого шефа вже встиг розкритикувати центральну владу в Києві.
Ні в Дніпропетровську, ні в Одесі, ні в Харкові позиція лиш однієї людини, навіть впливового олігарха, не є критичною для розвернення всього регіону на 180 градусів
Навряд чи варто очікувати якихось сепаратистських заворушень на Дніпропетровщині. По-перше, це не вигідно й самому Коломойському, який тепер у підконтрольних йому ЗМІ гратиме роль недооціненого патріота. А от продовження олігархом боротьби із сепаратистами та підтримка добровольчих батальйонів дозволить продовжити політичну капіталізацію його зусиль. По-друге, сепаратистські шабаші в Дніпропетровську зупинила не виключно сила Коломойського (не забуваймо про настрої і позицію тамтешніх жителів). Ні в Дніпропетровську, ні в Одесі, ні в Харкові позиція лиш однієї людини, навіть впливового олігарха, не є критичною для розвернення всього регіону на 180 градусів. 
Питання в іншому: до кого лояльні керівники місцевих силових структур? Чи працюватимуть вони на всі сто без Коломойського, чи їх також потрібно міняти? Порошенко нині має зробити все, щоби контролювати прифронтові території. А кадрів йому не вистачає… Чого варте лиш те, що новим головою Дніпропетровської ОДА терміново був призначений медійник із оточення голови АП Бориса Ложкіна Валентин Резниченко, який до цього тільки місяць очолював Запорізьку ОДА. 
Нині загалом виглядає так, що в ситуації з якоюсь гіпотетичною непокорою Дніпропетровщини команда Коломойського після скандальної прес-конференції та заяв таки взялася за голову. “Якщо Коломойський відіграє назад і знижує градус протистояння, це раціонально. Не в його інтересах протистояти всій державі з ризиком усе втратити”, – пише у Facebook політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.
Питання в іншому: до кого лояльні керівники місцевих силових структур? Чи працюватимуть вони на всі сто без Коломойського, чи їх також потрібно міняти? Порошенко нині має зробити все, щоби контролювати прифронтові території. А кадрів йому не вистачає…
Що може втратити Коломойський? Публічну підтримку свого політичного капіталу, який він успішно зібрав і в новому парламенті. Четверо прихильних до олігарха депутатів уже вийшли з фракції “Блоку Петра Порошенка”. А таких може бути набагато більше, в різних фракціях, навіть серед позафракційних. Правилом Коломойського експерти завжди називали розкладання яєць у різні кошики. Тепер підконтрольні йому нардепи можуть об’єднатись в окрему групу під куполом ВРУ (принаймні такі наміри вже були оголошені). 
До розпаду нинішньої коаліції це автоматично не призведе, але спричинить її переформатування в дуже несприятливий для Порошенка час. Адже гарантові потрібна конституційна більшість для ухвалення змін до Основного Закону. До осені, коли політики обіцяли завершити зміни Конституції, парламентська більшість ризикує вже не налічувати 300 голосів. Звичайно, в цьому винні Порошенко і керівники його партії, які складали виборчі списки. Інші партії не краще складали свої списки… 
Коломойський вже заявив, що не створюватиме нового політичного проекту, але це не означає, що олігарх не підтримуватиме вже створені політсили, котрі в майбутньому можуть відкусити “шматок” рейтингу Президента і його партії, яка й без того втрачає прихильність. 
А поки що залишається констатувати, що політикам і всім бізнесменам, які хочуть насправді працювати на благо держави, настав час змінюватись. Настав він ще після Майдану, але донині ніхто не зробив жодних висновків… 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
17.8357 / 4.16MB / SQL:{query_count}