Переписування Конституції

Президент розпочав створення Конституційної комісії. Змінити Основний закон треба встигнути до місцевих виборів, які заплановані на жовтень 2015-го

фото: pravda.com.ua
Цього тижня Президент Порошенко дав черговий старт багатостраждальній конституційній реформі в Україні. Зокрема гарант вирішив створити Конституційну комісію, яка розроблятиме системні поправки до Основного закону. 
Ідея не нова, подібні допоміжні органи створювали Янукович та Ющенко. Нині основним питанням є те, чи Порошенко створює комісію на дійсно розробки конституційних змін експертами, а чи просто хоче таким чином просунути свої пропозиції.
“Рішення щодо зміцнення судової гілки влади, її незалежності, рішення про антикорупційні кроки влади мають бути доповнені дуже важливою складовою – реформою місцевого самоврядування, реформою про децентралізацію влади”, – пояснює Петро Порошенко.
Він запропонував парламенту, уряду, Верховному Суду, вищим спеціалізованим судам, Раді суддів України, асоціаціям органів місцевого самоврядування, Національній академії наук України, Національній академії правових наук України, юридичним вищим навчальним закладам та науковим установам, правничим громадським об’єднанням, відповідним міжнародним організаціям подавати свої пропозиції щодо кандидатур у комісію.
Скільки членів налічуватиме комісія і хто це буде нині невідомо. Чекаємо до 12 березня. Персональний склад затверджуватиме Порошенко. 
Нині відомо те, що головою комісії буде спікер Володимир Гройсман (був віце-прем’єром – міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства). Йому ще оберуть двох заступників та секретаря комісії. Зазначимо, що комісія повинна збиратись не рідше, ніж раз на два місяці. Її засідання вважатимуться повноважними, якщо на них приходитиме щонайменше половина складу, а рішення ухвалюватимуть більшістю голосів від тих, хто прийшов.

Конституція за півроку?

Загалом децентралізація влади – це те, чого чекають українці, і що власне обіцяв нинішній Президент упродовж не одного місяця. Зокрема йдеться про те, щоб спустити більше повноважень на місця, дозволити місцевій владі розпоряджатись фінансами. Для цього потрібно провести адміністративно-територіальну реформу.
І тут розуміємо, що нині час грає проти нас. У жовтні цього року мають відбутись чергові місцеві вибори і проводити їх потрібно вже до органів місцевого самоврядування з новими повноваженнями. Інакше немає сенсу.
Коаліція розрізнена і не завжди може зібрати навіть 226 голосів. Тому із змінами до Основного закону Президентові прийдеться йти на поступки своїм політичним союзникам
А ухвалювати зміни до Конституції потрібно впродовж двох сесій. Тобто, якщо президентська комісія дуже швидко напрацює свої пропозиції, то у першому читанні парламент має ухвалити зміни до кінця нинішньої сесії, тобто до липня. А вже на осінній сесії з вересня знадобиться підтримка конституційної більшості, тобто 300 і більше голосів. Як бачимо, усі зміни, необхідні для децентралізації, можуть бути завершені впритул до місцевих виборів. Це за найпозитивнішого сценарію. 
Питання і в тому, чи в необхідний момент нинішня коаліція матиме 300 голосів. Як показують останні голосування в парламенті за важливі рішення, коаліція розрізнена і не завжди може зібрати навіть 226 голосів. Тому із змінами до Основного закону Президентові прийдеться йти на поступки своїм політичним союзникам. В іншому випадку повториться ситуація літа 2014-го. Тоді ВРУ навіть не направила ініціативи Порошенка на експертизу до Конституційного Суду. 

Що робити з держадміністраціями?

Пізніше у жовтні з’явилися схвальні відгуки Венеціанської комісії щодо пропозицій нашого гаранта, але також із зауваженнями. Тоді йшлося, зокрема, про критику щодо збільшення повноважень Президента в питаннях звільнення ним керівників силових відомств без згоди парламенту. Але не тільки. 
Експерт із питань управління територіями Юрій Ганущак у листопаді 2014-го, посилаючись на неофіційну інформацію від фахівців, близьких до робочої групи Венеціанської комісії, повідомляв, що критики зазнали і президентські ініціативи, які стосувались децентралізації влади. 
“Насамперед, це стосується спроб перетягнути підпорядкування Президентові представників держави на місцях. Незважаючи на всю привабливість для чиновників президентської канцелярії “руління” без політичної відповідальності, такий “подарунок” Президенту виявиться троянським конем. Відсутність в уряду ефективного зворотного зв’язку для проведення державної політики через територіальний орган виконавчої влади загальної юрисдикції – місцеву державну адміністрацію – стане постійним джерелом напруги між урядом і Президентом… 
Нині не потрібно забувати і про те, що в мінських мирних домовленостях також є пункт про необхідність проведення в Україні конституційної реформи
Також помилковою була спроба об’єднати посади голови представницького органу і виконавчого на районному та обласному рівнях. Безглуздість такої норми стає очевидною, якщо згадати, що представницький орган виконує також контрольні функції щодо свого виконавчого органу”, – писав Юрій Ганущак на сторінках “Дзеркала тижня”.
В офіційному тексті висновків Венеціанська комісія похвалила шлях до децентралізації, але зауважила, що проект відповідних змін потрібно доопрацювати. Тож саме цим і мала б тепер зайнятись Конституційна комісія при Президентові. Час покаже, чи Порошенко надалі наполягатиме на скасуванні посад голів ОДА та РДА і появу на їх місці представників Президента. 

Конституція для України

Нині не потрібно забувати і про те, що в мінських мирних домовленостях також є пункт про необхідність проведення в Україні конституційної реформи. Щодо цього Порошенко одразу спробував пояснити свою позицію. 
“Україна не залишить шансів тим, хто прагнув “так званої федералізації, а насправді – розколу України. Владу буде віддано на місця територіальним громадам”, – заявив гарант.
Заяви Президента радують, але як буде насправді – побачимо. Зрештою,  парламент так і не скасував скандального закону про особливе самоврядування в окремих районах Донбасу. Тому з цим питанням потрібно бути дуже обережним. 
Україні потрібні такі зміни Конституції і децентралізація, які сприйме український народ, а не ті, які продиктовані ззовні. Навіть, якщо на цьому наполягали Меркель і Олланд, а тим паче Путін.
Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ
Вважаю, що ми безнадійно втрачаємо час. Але все рівно, краще це робити пізно, ніж не робити взагалі.

Тому створення Конституційної комісії – це рух у правильному напрямі, тільки дуже повільний. Це все, що поки можна сказати. Оцінити перспективи роботи цієї комісії можна буде тільки тоді, коли буде відомий її склад.

Ризики є. По-перше, склад комісії може бути надто великий і робота може затягнутись на місяці. По-друге, туди можуть включити тенденційно підібраних людей. Так як вже було із судовою реформою, з тією радою по правосуддю при Президентові, де просто для проформи відбулось кілька обговорень, а потім вони сказали, як має бути і продублювали те, що заздалегідь було підготовлено в Адміністрації Президента.

Чи можна встигнути провести адміністративно-територіальну реформу до жовтня? Насправді законопроекти лежать готові. Кілька різних варіантів таких документів є ще з квітня минулого року. Питання тільки в політичній волі. Не знаю, чи ці законопроекти Президентові не подобаються, чи він хоче щось інше, чи він їх не читав…

Не зрозуміло, чому це питання не вирішується, адже воно є одним із найактуальніших для наведення порядку в країні та старту реформ у дуже багатьох сферах.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8408 / 4.43MB / SQL:{query_count}