“Миротворчий” гамбіт

Порошенко хоче запросити в Україну миротворців для підтримання миру. Але такий варіант має безліч нюансів…

фото: radiosvoboda.org
Президент Петро Порошенко, який не­одноразово говорив про те, що в Україну не треба вводити ніяких миротворчих контингентів, раптово змінив свою думку. От тільки чи справді раптово і чи саме поява “блакитних шоломів” є справжньою ціллю дипломатичної гри нашого гаранта, яку той почав цього тижня.
Поглянемо на хронологію цього питання. Про можливість покликати міжнародних миротворців y Донбас в українському суспільстві говорять вже не один місяць. Наприкінці вересня торік Петро Порошенко на прес-конференції у Києві заявляє, що цьому не бути, бо це означатиме замороження конфлікту. 
Майже те саме він повторює вже на початку лютого 2015-го на Мюнхенській конференції і додає, що для цього потрібно багато часу, якого в нас немає. “Я дипломат і маю чималий досвід в організації таких проектів. Для організації цих миро­творчих сил буде потрібно щонайменше півроку. Чи можете ви уявити, що ці півроку люди будуть гинути?” – сказав тоді Порошенко, що цікаво, відповідаючи на питання російської журналістки.
Саме тоді, напередодні Мінська-2, у Кремлі вчергове дуже “голосно” почали заявляти про необхідність миротворчої місії у Донбасі. Позицію Путіна можна було зрозуміти: таким чином він хотів легалізувати свою армію, яка і так присутня у Донбасі. Зрозуміло, що на таке Україна не може піти.
На цьому тижні, 18 лютого Порошенко вже сам висловлює ініціативу закликати миротворців, при цьому наголошуючи, що росіян, як представників держави-агресора, у цій місії не повинно бути. Ініціативу Президента одразу ж схвалює РНБО. Натомість оптимальним варіантом він бачить поліцейську місію ЄС. Тобто вже ніхто не говорить про те, що для втілення цього плану у життя потрібно багато часу. Заступник глави АП Валерій Чалий вже каже, що цей план можна прискорити і “сині берети” мають шанс опинитись в Україні вже через місяць-півтора.
Для того, щоб запросити європейських поліцейських на Донбас, спершу ЄС треба показати, що там більш-менш безпечно. Окрім того, на залучення чи поліцейської місії ЄС, чи миротворців ООН, потрібен мандат Ради безпеки ООН, де Росія має право вето
В експертному середовищі нині дуже багато думок щодо такого розвитку подій. “Плюс від подібного рішення – надія на “фіксацію” лінії зіткнення сторін і таки припинення вогню. Мінус від можливої миротворчої місії – гарантоване “заморожування” конфлікту. Тобто, для України – прощавай, Донбасе, на невизначений термін”, – написав на своїй сторінці у Facebook нардеп, координатор групи “Інформаційний опір” Дмитро Тимчук.
Нині насамперед потрібно звернути увагу, що Україна хоче звернутись до ООН та ЄС щодо розгортання у  Донбасі місії з підтримання миру та безпеки. Це не будуть військові, які стрілятимуть у російських найманців та солдатів. А миру поки що немає. Навіть після виходу української армії з Дебальцевого, російсько-терористичні сили не припинили обстрілювати позиції АТО. Учора з’явилась інформація, що бойовиками “ЛНР” начебто вдалось узгодити карту відведення важкої техніки, але, щоб бути у цьому впевненим, потрібно чекати. Одного дня путінські “шавки” можуть не стріляти, а наступного знову почати, совість їх не гризтиме. 
Тож навіть для того, щоб запросити європейських поліцейських на Донбас, спершу ЄС треба показати, що там більш-менш безпечно. Окрім того, на залучення чи поліцейської місії ЄС, чи миротворців ООН, потрібен мандат Ради безпеки ООН, де Росія має право вето. Зрозуміло, що Кремль наполягатиме на участі і своїх сил, але це вже не влаштовує ні Україну, ні, надіємось, Захід.
“Отже, Президент пропонує залучити у Донбас поліцейську місію ЄС. За мандатом Радбезу ООН. Тонкий тролінґ. І ЄС, і РФ.  Першим про це говорив наш посол в ЄС Костянтин Єлісєєв. Зондування пройшло успішно? Але я дуже сумніваюся, що ЄС наважиться підставляти свої “блакитні каски” під російські “Гради”... Хіба що у надії на те, що Росія заблокує це на Радбезі ООН. А вона обов’язково заблокує... Тож, на мою думку, йдеться про: 1) Вимушений вихід України з мінських домовленостей. 2) Перехід України і Заходу до сценарію замороження конфлікту у Донбасі. 3) Прискорення рішення США про надання Україні зброї. Ризик цього сценарію полягає у тому, що на Радбезі нас можуть прокинути, залучивши до місії росіян (в обмін на ненакладання вето). Після того, як Чуркін там неодноразово забрехався, такий ризик є малоймовірним. США або Великобританія накладуть вето на російську участь”, – пише на своїй сторінці у Facebook політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.
Плюс від подібного рішення – надія на “фіксацію” лінії зіткнення сторін і таки припинення вогню. Мінус від можливої миротворчої місії – гарантоване “заморожування” конфлікту
Чи можливо обійти Радбез ООН? Політтехнолог Тарас Березовець зазначає, що запасним варіантом може бути звернення до ОБСЄ, організації, яка теж може видавати миротворчий мандат. Тоді йтиметься саме про європейських миротворців, яких і хоче Порошенко.
Але нині дуже показовою є позиція Росії. Там обурились рішенням РНБО звернутись в ООН для запрошення миротворців. Представник РФ при ООН Чуркін заявив, що це супере­читиме… мінським домовленостям. Саме так і сказав. Російські бойовики не виконують навіть перший пункт цих домовленостей про припинення вогню, вже встигли захопити Дебальцеве,  і навіть після цього РФ продовжила перекидувати у Донбас свою техніку,  а тепер говорить про те, що в Мінську не домовлялись про миротворців і у Донбасі має бути “своя міліція”. 
“Враховуючи заяви Порошенка і Клімкіна про те, що росіяни не можуть бути допущені в Україну у складі “блакитних касок”, стає зрозуміла вся комбінація. Якщо Росія заветує це рішення в Радбезі ООН (а вона його обов’язково заветує), тим самим вона підтвердить вже юридично), що є стороною конфлікту. Зрозуміло, що росіянам вже все одно, що їх вкотре приб’ють до стовпа ганьби. Але Порошенку все ж потрібно втягнути російську сторону в цей дипломатичний капкан. І вона, усвідомлюючи свою приреченість, все ж піде на це. Тому Україна піде за стандартною процедурою: подача заявки в РБ ООН вето РФ. До речі, розгублена реакція російського МЗС лише підтверджує, що ініціатива РНБО України по миротворцях застала їх зненацька”, – зазначає Тарас Березовець. 
Експерт додає, що таким чином наша влада дає Кремлю дипломатичний урок. Про шах Путіну каже і політолог Юрій Палійчук. Водночас він зазначає, якою може бути конфігурація миротворчого контингенту, щоб Росія не ветувала це питання в Радбезі ООН. “Можна було би шукати такий от гібридний варіант, коли у нас може бути миротворчий контингент Білорусі, Казахстану й, умовно кажучи, Іспанії та Бельгії. Для нас це була б ідеальна конструкція, якби такий варіант був можливий. Якщо такі миротворчі сили зайдуть на лінію розмежування, тоді дійсно з’явиться шанс на те, що бойові дії припиняться. І далі вже можна буде говорити про політичне й дипломатичне врегулювання”, – пише Палійчук у блозі на ТСН.ua.
Якщо Росія заветує це рішення в Радбезі ООН (а вона його обов’язково заветує), тим самим вона підтвердить вже юридично), що є стороною конфлікту
Прес-служба Порошенка вже повідомила, що він по телефону говорив із Путіним, Меркель та Олландом, закликав усіх “не робити вигляду, що те, що відбулося в Дебальцевому, відповідає мінським домовленостям” і наполіг на тому, щоб на майбутній зустрічі глав МЗС “нормандського формату” обговорювалось і питання миротворчого контингенту. Тут зазначимо, що така зустріч має відбутись 24 лютого у Парижі.
Тож хочеться надіятись на те, що нині Президент Порошенко справді розпочав свою дипломатичну гру. І що, як і затримка із виведенням наших військ з Дебальцевого, це спрямоване на доведення перед усім світом вини Росії у війні та посилення тиску на неї. А щодо замороження конфлікту на Донбасі, то вже після мінських домовленостей було зрозуміло, що окуповані території фактично втрачені.
Нині про реальність миротворчої місії на Донбасі сперечаються експерти та політики в Україні. Та важливою є реакція Заходу. Зокрема, в німецькому МЗС заявили, що розглянуть таку можливість, але потрібно бути дуже обережними в прогнозах. Тим часом зрозуміло, що європейський миротворчий контингент є чи не останнім шансом таким гравцям, як Меркель та Олланд, довести свою спроможність “розрулити” ситуацію. Подальші зволікання Європи та пустослівні заяви її політиків нарешті мали б вивести на передній план у вирішенні конфлікту США та питання постачання зброї.
І наостанок потрібно зауважити, що Україні мало лише заявити про бажання покликати миротворців. Це потрібно зробити. Тут зауважимо, що не РНБО запрошує миротворчий контингент, таке питання має ухвалити  український парламент. Тож слідкуватимемо за тим, що буде далі, і хто кого переграє. Не забуваймо також те, що Порошенко з РНБО вирішили ініціювати зміни до закону про воєнний стан відповідно до умов гібридної війни. І це також один із можливих сценаріїв розвитку ситуації.
22.02.2015 7:36
Mykhail Gdenskoy

Когда то в СССР в Родной речи в 1 классе писали и учили Володя Ульянов был хороший мальчик любил играть в казаков разбойников. И при разливе спасал с островов зайчиков несчастных. А на самом деле бил их веслом и зажаривал. Но тот Володя сбросил флаг царизма с гербом двуглавым орлом. И стал великим диктатором пролетариата. в т.ч люмпен. КПСС создала нквд кгб -вооруженный отряд партии. Устроил братоубийственную войну между славянами. В России тоже повторение. Володя второй Путин, бедный мальчик. Вырос в кгбиста продолжателя дела Володи первого. Что то в голове затьмарило Вернул герб царизма с двуглавым орлом Стал двуличным мальчиком. Потихоньку ограбил российский народ стал миллиардером капиталистом Устроил братоубийственную войну между славянами. Хвастает ядерным оружием. Так он оказывается не только бедный мальчик по уму но и богатый мальчик плохиш.


Для того щоб залишити коментар необхідно
10.8171 / 4.27MB / SQL:{query_count}