Ігри патріотів

У коаліційній угоді від Порошенка – 48 сторінок, від Яценюка – три. Та попри пафосні заяви політиків формування більшості зводиться до розподілу урядових портфелів

фото: day.kiev.ua
Вибори ще не завершилися. Остаточний підсумок парламентської кампанії – 2014 отримаємо тоді, коли нова коаліція затверджуватиме новий склад уряду. Тож битва за найсолодший шматок виборчого пирога в найближчий час розгорнеться неабияка! 
Не так склалося, як ще за тиждень до голосування думали в президентській команді: беззаперечної перемоги не вийшло. Навіть навпаки – у багатомандатному окрузі сила чинного прем’єра Яценюка здобула хоч і мінімальну, але перемогу. З огляду на прогнози соціологів, цю перемогу в штабі “фронтовиків” є право називати великою.
Якщо брати до уваги світову парламентську практику, то саме партія-переможець формує коаліцію (точніше, більшість формується на основі партії-переможця). У нинішніх українських реаліях це правило основні політичні гравці можуть трактувати по-різному. 
“Народний фронт” переміг за партійними списками, але незначний відрив і мажоритарна складова передбачають, що найбільшою в новому парламенті стане фракція “Блоку Петра Порошенка” (БПП). Так, за попередніми підрахунками, БПП проводить до Верховної Ради України VIII скликання 132 депутатів, “Народний фронт” – 83, далі йдуть “Самопоміч” – 33 депутати, “Опозиційний блок” – 29, Радикальна партія Ляшка – 22, а також “Батьківщина” – 19. 
З огляду на анексію Криму і війну на Донбасі (як би її не називали в оточенні Президента), вибори пройшли не у 225 мажоритарних округах, а лише у 198 (до речі, у низці округів Донеччини змогло проголосувати лише по 2-3 виборці, що ставить під сумнів легітимність обранців від цих територій). Тож у новому парламенті з 423 депутатів буде ще сотня представників інших партій або самовисуванці. 
З огляду на те, що БПП підтримував і низку самовисуванців, серед яких, зокрема, брати Балоги на Закарпатті, то загалом президентська фракція може збільшитись і до близько 150 нардепів. Тут маємо розуміти, що значна частина самовисуванців захоче бути у владній коаліції, вступатиме у фракції, тому з ними також триватимуть торги. 
Зрештою, якщо говорити про обриси майбутньої більшості в парламенті, то невідворотною є співпраця партій Порошенка і Яценюка. Якщо брати до уваги самовисуванців, то дві партії гіпотетично можуть сформувати більшість, але вона буде на межі необхідних 226 голосів (хтось не прийде на засідання, хтось захворіє; тоді постійно потрібно буде шукати ситуативних союзників).
Тож експерти схильні до думки, що майбутня коаліція доформовуватиметься й за рахунок “Самопомочі” мера Львова Андрія Садового. Для конституційної більшості, що також може бути серед амбіцій Порошенка і Яценюка, потрібно залучати і “Батьківщину”, і Радикальну партію Ляшка. Та три інші згадані партії, які потенційно можуть увійти в більшість, не забувають прораховувати, наскільки їм це буде вигідно… Тут мотивація може бути різною.

Ласі шматки

Президент Порошенко взявся до коаліційних перемовин одразу після закриття дільниць і оприлюднення даних екзит-полів. Гарант говорив із Яценюком і Садовим. Останній уже встиг заявити, що були лише розмови, а не початок формальних перемовин щодо коаліції. 
Амбіції Садового ми розглянемо трохи нижче, а зараз зосередимося на коаліційних іграх Порошенка та Яценюка. Обоє декларують, що парламентська більшість має формуватися на основі завдань, а не квот, але й далі торгуються саме за посади в уряді та парламенті.
Різні джерела повідомляють, що Арсеній Яценюк вимагає від Президента гарантії збереження за собою прем’єрського крісла, за Турчиновим – спікерського, за Аваковим – міністра внутрішніх справ, за Петренком – міністра юстиції, за Семераком – міністра Кабінету Міністрів. “Фронтовики” для себе хочуть крісло міністра фінансів. Апетити великі, але результати виборів дозволяють…
фото: solydarnist.org 
Водночас зрозуміло, що всі перелічені крісла президентська сила навряд чи віддасть. Арсеній Яценюк, найімовірніше, залишиться прем’єром. Зрештою, в оточенні Президента самі винні. Напередодні виборів радник глави держави Микола Томенко натякнув, що у БПП не бачать Яценюка новим прем’єром, водночас наголосивши, що прем’єр буде від партії-переможця виборів (очевидно, тоді в президентській команді не сумнівалися в перемозі). “Народний фронт”, своєю чергою, зіграв на цьому, в кінці виборчої кампанії наголошуючи, що треба голосувати саме за прем’єра Яценюка. Нині голос народу незаперечний факт.
Та цікаво, що за інформацією “Української правди”, у БПП нині готові залишити Яценюка на його посаді в наступному уряді в обмін на весь силовий блок, зокрема МВС. Також навряд чи “порошенківці” погодяться водночас на прем’єра і спікера від “Народного фронту”. Тому Турчинов має всі шанси не стати спікером і нової Ради. На голову нової ВРУ від БПП нині претендують Юрій Луценко та Віталій Ковальчук (голова фракції УДАР у нинішній Раді). Таку думку, зокрема, висловлює відомий політтехнолог Тарас Березовець.
“Якщо виходити з інформації, що “Блок Петра Порошенка” претендує на силовий блок, складається наступна картина: міністром оборони в такому випадку залишиться Полторак, на міністра МВС можуть просунути Віктора Короля, голову СБУ Наливайченка також замінять, як і Генпрокурора Ярему. На кого – поки вирішують”, – пише експерт на своїй сторінці у Facebook.

Битва угод

У БПП встигли першими оприлюднити свій варіант коаліційної угоди. Президентська команда неспроста зробила такий фінт – опублікувала проект угоди, який ще потрібно було узгодити з партнерами по майбутній коаліції.
На 48 сторінках записано, що робочими органами парламентської більшості будуть Збори коаліції і Рада коаліції. Збори коаліції скликаються для вирішення найважливіших питань діяльності коаліції і в тому випадку, коли Рада коаліції не може ухвалити якесь рішення. Збори коаліції скликаються Радою коаліції за її ініціативою або ініціативою будь-якої фракції, що входить до складу коаліції. 
Якщо Рада коаліції не скликає Зборів на вимогу фракції, така фракція має право скликати Збори самостійно. Збори коаліції правомочні, якщо на них присутня більшість народних депутатів-учасників коаліції. Рішення Зборів коаліції приймаються більшістю від депутатів-членів фракцій, які входять у коаліцію. Рада коаліції складається з представників фракцій, які формують коаліцію. 
Цей орган формується на пропорційній основі, кожна фракція призначає одного представника від 15 членів фракції. Один із представників фракції в Раді коаліції – голова цієї фракції. Якщо фракцію виключають чи вона виходить із коаліції, то ВРУ може ухвалити рішення про звільнення її представників із уряду.

фото: nfront.org.ua 
За невиконання коаліційної угоди (якщо за важливі законопроекти не назбирається необхідна кількість голосів) у відставку має бути відправлений весь уряд. У тексті угоди від Порошенка також є перелік реформ у 13 напрямках (від антикорупційного до гуманітарного). А от багато питань викликає те, що законопроекти, спрямовані на виконання президентської коаліційної угоди, будуть вноситися на розгляд ВРУ виключно самим гарантом або (за умови погодження законопроекту з урядом) нардепами-коаліціянтами.
Та Арсеній Яценюк вирішив усунути гаранта від першості формування коаліції, підготувавши свій проект коаліційного угоди. Документ від “фронтовиків” помістився на трьох сторінках. 
“Народний фронт” як переможець на виборах до Верховної Ради України підготував власний текст коаліційної угоди, який передбачає ухвалення 36 законів до кінця поточного року. Відповідно до європейської практики, партія, яка отримала перше місце на виборах, зобов’язана почати процес формування коаліції. Я оголосив принципи формування коаліції. Якщо вона буде сформована за ними, то об’єктивно, що лідер партії очолює уряд. Якщо коаліція не буде сформована на цих принципах, то абсолютно нормально, що інша партія бере на себе відповідальність за процес формування коаліції. Тоді в країні буде інший прем’єр-міністр”, – заявив Арсеній Яценюк учора, 29 жовтня.
Для конституційної більшості, що також може бути серед амбіцій Порошенка і Яценюка, потрібно залучати і “Батьківщину”, і Радикальну партію Ляшка. Та три інші згадані партії, які потенційно можуть увійти в більшість, не забувають прораховувати, наскільки їм це буде вигідно…
Основним завданням наступного уряду, за задумом Яценюка, має стати імплементація Угоди про асоціацію з ЄС, а парламентська коаліція має називатися “Європейська Україна”.
У проекті угоди також йдеться про те, що робочими органами більшості будуть Збори та Рада. При цьому пропонується участь депутатів, які входять до коаліції, у розробці законопроектів для уряду, а також в урядових комітетах. Також ці депутати-коалаціянти повинні будуть підтримувати уряд на законодавчому рівні і водночас контролювати його.
Цікаво, що проект коаліційної угоди від БПП передали “Народному фронту” і “Самопомочі”, а в Яценюка заявили, що до коаліції треба залучити “Батьківщину” і людей Ляшка. Зрештою, людина Порошенка – віце-прем’єр Гройсман – повідомив, що “Батьківщині” також направили їхню коаліційну угоду, і не виключив залучення Радикальної партії.
У “Батьківщині” вже підтвердили, що хочуть у коаліцію, але не претендують на урядові крісла. У Радикальній партії також готові йти в коаліцію.

Як “Самопоміч” допоможе собі?

У партії львівського мера заявили, що також готові йти в коаліцію. Раніше були заяви про те, що більшість має бути проукраїнською, а не пропрезидентською.
Учора на сайті “Самопомочі” з’явився заклик розпочати перемовини про створення коаліції не пізніше 30 жовтня. У партії оприлюднили і свої вимоги. На їхню думку, до процесу формування парламентської більшості можуть бути залучені виключно депутатські фракції. Крім цього, цей процес має бути публічним. 
Також у партії Садового текст коаліційної угоди має бути спільним продуктом учасників коаліції, а в її керівних органах усі учасники повинні мати рівне представництво, а також право вето стосовно окремих питань.
 
фото: facebook.com.samopomich.ua 
Мер Львова веде велику гру. Він має на це право, адже зумів переконати суспільство, що його партія готова до загальноукраїнського рівня. Нинішні вимоги “Самопомочі” про рівноправ’я всіх учасників коаліції може не всім великим гравцям сподобатись. Але згадаймо і про те, що останні кілька днів експерти висловлювали різні думки щодо того, чи варто взагалі силі Садового йти в парламентську більшість. З одного боку, “Самопоміч” – логічний учасник коаліції, з іншого – їй радили триматись осторонь, щоб не втратила рейтингів. 
Уже нині говорять про те, що в Андрія Садового великі президентські амбіції, але для цього потрібно втримати громадську підтримку в найближчі роки. Сам Садовий нині в Раду не йде (він обрав собі 50-те місце у списку). 
Чи піде він на третю мерську каденцію?.. Адже різні політсили вже заявляють про дострокові місцеві вибори навесні 2015-го. Якщо не буде їх, то все одно місцеві вибори відбудуться на півроку пізніше. Чи все ж таки в уряд?.. 
Так чи інакше, але тепер потрібно спостерігати за тим, хто стане головою фракції “Самопомочі” в парламенті, чи взагалі хтось із цієї політсили піде в уряд і що Садовий “вторгує” для своїх людей на Львівщині. Йтися може передусім і про губернаторство для когось із його оточення. Вже подейкують, що новим очільником Львівської області може стати Микола Кміть, який вже обіймав цю посаду у 2008–2010 рр. Невдовзі побачимо, що і як буде…
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8100 / 4.2MB / SQL:{query_count}