Поганий мир

Після підписаного перемир’я російські військові та бойовики не зупиняються. Коли Порошенко приїхав у Маріуполь, вони стріляли по позиціях АТО

фото: Reuters
Після підписання протоколу про припинення вогню у Мінську 5 вересня кожен день стає вирішальним щодо того, наскільки довго це перемир’я протриває. 
Хоча вже очевидно: російські найманці та військові не припиняють атакувати українські сили на Донбасі. Щодня після підписання перемир’я з’являлась інформація про збройні сутички. В РНБО констатують лише те, що тепер російські терористи стріляють  із мінометів та стрілецької зброї, а не з важкої артилерії.
“В районі Слав’яносербська росіяни побудували власний блокпост прямо навпроти блокпоста Нацгвардії. Після цього нашим силовикам запропонували залишити блокпост, під загрозою того, що російська військова колона пройде напролом, а у разі відкриття вогню у відповідь всі будуть знищені. Після цього з терористами зустрілися представники ОБСЄ, які домовились про збереження дистанції між сторонами. Але відразу після від’їзду представників ОБСЄ блокпост було оточено з трьох сторін прихованою в “зеленці” технікою: 4 танками Т-72, 2 БМД, 2 БМП, 4 БТР та солдатами у кількості близько 70 чоловік”, – розповів про недільні події речник інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко учора, 8 вересня.
У РНБО навіть оприлюднили відео із цими російськими військами. І це лише один із епізодів останніх днів, що підтверджує – перемир’я фіктивне. Власне повідомляється, що за неділю зафіксовано, що бойовики стріляли у районах населених пунктів Авдіївка, Донецьке, Піски, Черненко, Волонтьорівка, Павлопіль, Тоненьке, Сартана, Нікішине і Нижня Кринка Донецької області та Сміле, Щастя, Комишуваха, Золоте та Орлівське у Луганській області. У групі “Інформаційний опір” повідомляють, що за добу було близько десяти таких обстрілів. Водночас у РНБО повідомляють, що російські диверсанти задля провокацій під виглядом української армії стріляють по своїх же позиціях. 
За всією цією інформацією досягненням перемир’я стало хіба лише те, що за добу не фіксувались обстріли з російської території. Щодо української армії, то вона залишилась на своїх позиціях і відкриває вогонь лише у відповідь, авіація та артилерія не використовується. 
Можливо через це український Президент Порошенко почав дивитись на ситуацію ледь не очима Путіна. Ще в суботу 6 вересня глави обох держав знову поспілкувались по-телефону і дійшли висновку, що режим припинення вогню в цілому виконується.
Україна може або грати в гру “ми зробимо вигляд, що не знаємо, хто обстрілює нашу територію” і не відповідати вогнем, або взяти на озброєння цинічну путінську тактику: стріляти з “Градів”, а на всі звинувачення робити круглі очі і говорити, що це не ми
Учора Президент Порошенко відвідав Маріуполь, і вже сам констатував у соц­мережі Twitter, що в цей час терористи обстрілювали українські блокпости. Цікаво, чи після цього він і надалі заявлятиме, що перемир’я виконується?.. Хоча з іншого боку наш гарант дуже хоче бути “миротворцем”, тому може ще принаймні деякий час закриватиме на такі факти очі. Натомість він намагається продемонструвати свою “безстрашність”, заявляючи, що його ніхто не налякає. 
Вже у Маріуполі, як повідомляють ЗМІ, Порошенко заявив, що після оголошення перемир’я вдалося звільнити 1200 заручників. От тільки “Український тиждень” із посиланням на сайт ДНРівців повідомляє, що терористи відмовились обмінюватись полоненими, бо Київ начебто не надав їм список затриманих бойовиків. 
Своєю чергою Андрій Лисенко повідомив, що 8 вересня було звільнено 20 українських громадян, а ще з’ясоване місце утримання сотні полонених і йде робота із їхнього звільнення. Зазначимо, що офіційний сайт президента повідомив про перших 20 звільнених полонених. Тож ситуація із перемир’ям та його здобутками виглядає ще дивнішою.
“Ніякого “постійного перемир’я” в цілому не буде. Бойовики і російські диверсанти продовжать практику раптових атак. Часу до припинення перемир’я може бути як кілька днів, так і кілька місяців. Відповідь тут за Україною. Тому що Росія режиму припинення вогню дотримуватися не буде все одно. А Україна може або грати в гру “ми зробимо вигляд, що не знаємо, хто обстрілює нашу територію” і не відповідати вогнем, або взяти на озброєння цинічну путінську тактику: стріляти з “Градів”, а на всі звинувачення робити круглі очі і говорити, що це не ми. Таке “перемир’я” може тягнутися місяцями. Свої війська з Донбасу президент РФ Володимир Путін не виведе. Їх стане можливо менше. Але вони залишаться”, – писав на своїй сторінці у Facebook ще в п’ятницю після мінських перемовин політтехнолог Тарас Березовець.
Зрештою, так само песимістично нинішній стан речей оцінює і голова Дідьє Буркхальтер. “Я абсолютно без оптимізму дивлюся на це. Я не був оптимістом від самого початку. Перемир’я може працювати за умови наявності волі. Різні суб’єкти повинні тиснути для того, щоб відбувся прорив у вирішенні конфлікту”, – заявив він учора, передає Reuters.
Зауважимо, що самопроголошений губернатор ДНР Павло Губарєв (він нічого не підписував) вже заявив, що разом із соратниками взагалі плював на будь-які домовленості, бо це лише папірці. Щодо цього в Кремлі завжди можуть цинічно заявити, що не контролюють усіх так званих ополченців, а лише допомагають встановити мир. Ось така гра для маріонеток.

Що далі?..


президент Петро Порошенко на Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча (фото: twitter.com.poroshenko)
Нині і український і російський президенти намагаються створити собі образ “миротворців”. Якщо із господарем Кремля це виглядає просто смішно, адже він сам і розв’язав війну, то наш гарант також мав би кілька разів подумати перед тим, як вірити Путіну. Розуміємо, що на Порошенка тиснуть на Заході, змушуючи йти на певні поступки, але якщо нині дозволити заморозити конфлікт на Донбасі, то “жити по-новому” Україна не буде.
Загалом із мінським “мирним планом” виникає дивна ситуація. Підписаний із терористами протокол оприлюднила не українська чи російська сторона, а ОБСЄ. Попри пункти із двостороннім припиненням вогню та звільненням заручників там є також цікаві нюанси із законом про “Про тимчасовий порядок місцевого самоуправління в окремих районах Донецької та Луганської областей”, дострокових місцевих виборів на Донбасі відповідно до цього закону та фактичної амністії для терористів.
Порошенко наполягає на тому, що підписаний протокол базувався на запропонованому ним “мирному плані”. Також він заявляв про те, що питання особливого статусу окремих частин Донбасу буде розглянуте, зокрема будуть гарантовані права на використання будь-якої мови на цій території та захист культурних традицій. Начебто на Донбасі чи у будь-якій території до цього часу заборонялась російська мова чи якось утискалась російська культура?!. В цьому пункті начебто і не йдеться про федералізацію, однак очевидно, що це питання стане чи не найважливішим для політичних торгів у майбутньому.
Посол РФ в Україні Михайло Зурабов, який також підписав мінський протокол одразу заявив, що домовленості є лише по трьох пунктах – припинення вогню, відведення військ і обмін полоненими
Важливим питанням є амністія, адже раніше український Президент весь час наполягав на тому, що не притягуватимуться до відповідальності лише ті особи, які добровільно здадуть зброю та не вчинили тяжких злочинів. У мінському протоколі це питання прописане вже зовсім по-іншому. Ба більше, так званим керівникам самопроголошених маріонеткових ДНР та ЛНР Захарченкові та Плотницькому в документі гарантується недоторканність. А тепер згадаємо про те, що в мінському протоколі є пункт про виведення всіх незаконних збройних формувань військової техніки, бойовиків і найманців з території України. 
Тільки тут навряд чи потрібно одразу сильно радіти. Кремль не визнає своєї військової присутності на Донбасі, показово вивести можуть хіба що невелику кількість найманців. Та й цей пункт російська влада зможе трактувати також як необхідність виведення з Донбасу українських добровольчих батальйонів. Ми ж знаємо, як у Кремлі вміють перекручувати факти і маніпулювати будь-якими підписаними документами, навіть міжнародним правом. 
Армія РФ може залишитись разом із тепер недоторканими Захарченком та Плотницьким і чекати на ухвалення Києвом закону про особливий статус окремих частин Донбасу. Як уже писала “Пошта”, для Путіна економічно найвигіднішим буде, якщо Київ продовжить фінансувати Донбас, але фактично ним управлятиме Кремль через своїх маріонеток. Та й російська пропаганда навряд чи буде дуже зважати на те, що саме було підписано у Мінську і яким саме був попередній план Порошенка, адже є написаний в літаку до Монголії план Путіна із семи пунктів.
Нагадаємо, що посол РФ в Україні Михайло Зурабов, який також підписав мінський протокол одразу заявив, що домовленості є лише по трьох пунктах – припинення вогню, відведення військ і обмін полоненими. І як бачимо, навіть ті не надто виконуються. А решта пунктів є лише обгорткою, в яку під час майбутніх перемовин вкладатимуть зміст, що може виявитись дуже несподіваним для усіх.
“Ми готові захистити свою державу. Наша армія, Збройні сили, прикордонники тримають порох сухим. Але ми зробимо все, щоб вирішити ситуацію політичним шляхом… Слід бути готовими до підлого порушення режиму припинення вогню… Треба дати жителям Донецька і Луганська можливість виразити свою волю на виборах і обрати своїх справжніх представників”, – заявив Порошенко учора в Маріуполі, інформує “Українська правда”. Одразу згадується те, що поганий мир краще хорошої війни…

Слово не горобець

Нині Президент чи не в кожній заяві згадує про необхідність виборів. І як би цинічно це не звучало, але навіть нинішнє перемир’я використовуватиметься політиками виключно для власного піару. 
Розуміємо, як це все використовуватиме Порошенко, а точніше його політсила на чолі із Юрієм Луценком. Хоча останній за кілька днів уже стільки всього зайвого наговорив, що навряд чи це піде в плюс. Зокрема, радник Президента Луценко заявив, що ті п’ять країн, які на саміті НАТО погодились постачати Україні новітню високоточну зброю – це США, Норвегія, Італія, Польща та Франція. Однак там вже відхрещуються від таких домовленостей. Тож що це: договорів і не було чи Луценко ляпнув, а іноземні країни тепер відмовляються, бо не хочуть розголосу.
Крім того, за словами Луценка відвойовувати Донбас потрібно економічно, тобто коли рівень життя загалом по Україні стане високим, тоді і мешканці Донбасу не захочуть незалежності чи приєднання до Росії. От тільки це, м’яко кажучи, наївно. Але очевидно саме з такою позицією на позачергові парламентські вибори піде президентська сила.
Своєю чергою прем’єр Арсеній Яценюк тепер став дуже радикальним. “У тому випадку, якщо є мирний план, мирний план підтримують ЄС та США і мирний план виконує Росія, зрозуміло, воєнного стану не потрібно. Але якщо це перемир’я закінчиться так, як закінчувалися всі попередні перемир’я, і не тільки в Україні, іншого варіанту не буде. Головний плюс введення воєнного стану – що вся країна переходить виключно на військові рейки, “починаючи від цивільної оборони і закінчуючи тим, що військове командування отримує всю повноту влади на території України.
“Тобто це війна. Вона у нас іде. Так, вона юридично не оформлена, але це війна. Мінус – наші західні партнери будуть казати, що це неправильно, тому що ми перекрили собі канали для проведення переговорів, для мирного плану, для вирішення цієї ситуації не військовими методами”, – зазначив Яценюк в ефірі каналу “1+1” (який, не забуваймо, належить олігарху Коломойському).
Ось так і живемо: з війною, яку називають АТО, миром, якого насправді нема, та піаром політиків на усьому цьому.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6866 / 4.2MB / SQL:{query_count}