Нова ПРопозиція – шантаж путчем

Український парламент остаточно розколовся. “Регіонали” з комуністами провели засідання на Банковій, а в опозиції з’явилися нові “тушки”

Український парламент остаточно розколовся. “Регіонали” з комуністами провели засідання на Банковій, а в опозиції з’явилися нові “тушки”

Можемо констатувати, що парламентаризм у нашій державі, який і так на ладан дихав, знайшов свій кінець. Події, що відбулися цього тижня, засвідчили: нинішня влада готова на будь-які дії з дискредитації Верховної Ради України. 

Після подій 13-річної давності, коли прокучмівська більшість провела пленарне засідання в Українському домі, цього тижня депутати знову зібрались не під куполом на вул. Грушевського, 5. 

При цьому достеменно не відомо, чи насправді “регіонали” з комуністами  у четвер зібрали 244 депутати в актовому залі будівлі парламентських комітетів на Банковій, 6/8.  Але так чи інакше вони пішли на порушення регламенту і провели там, за їх словами, повноцінне засідання, ухвалюючи закони, зокрема зміни до державного бюджету.

Опозиція, що блокувала ВРУ з вівторка через київські вибори, назвала такі дії путчем і прирівняла їх з ГКЧП 1991-го. Тепер опозиціонери вимагають від Вищого адмінсуду визнати засідання на Банковій протиправним, а від Генпрокуратури – покарати його учасників. Крім того, опозиція скликає акцію протесту в неділю у Києві.

А от провладна більшість стоїть на своєму. Ба більше, в Адміністрації Президента заявили, що глава держави підпише так звані “виїзні” закони. Сам гарант ситуацію офіційно не коментує і не втручається…

Експерти заявляють: дії провладної більшості є нічим іншим, як шантажем, щоб показати нинішній опозиції безперспективність її звичного важеля впливу на ВРУ – блокування трибуни і президії Ради. Мовляв, блокуйте собі, а ми можемо й без вас працювати...

Та, водночас, експерти так само погоджуються із тим, що такі дії більшості незаконні. Для того, щоб проводити засідання в іншому місці, більшості спочатку потрібно було ухвалити таке рішення під куполом парламенту, тобто за офіційною адресою ВРУ. 

Змінили “прописку”

Засідання, яке провела більшість під головуванням спікера Володимира Рибака, справді нагадувало радянські часи. Простеньке приміщення актового залу, голосуванням підняттям рук. І все це за спрощеною  процедурою! При цьому все було підготовлене для прямої трансляції на телеканалі “Рада”. 

А ось представників лічильної комісії від опозиції не пустили, зрештою, як і журналістів. Спрацювала охорона. Своя, “регіональна”, депутатська... Щодо трансляції, то зал показували так, що неможливо було побачити реальної кількості депутатів.

Та не все пройшло гладко для “регіоналів”: деякі законопроекти провалили, деякі перенесли через небажання голосувати комуністів. Однак у цей день “наголосували” таки багато. Найцікавішими рішенням стали зміни до бюджету, відповідно до яких аж 5,888 млрд(!) гривень з державної скарбниці   виділили на діяльність… Міністерства доходів і зборів та ще 1,723 млрд гривень… на Державну службу з надзвичайних ситуацій. 

У Партії регіонів пояснили свої дії бажанням працювати. Своє чергою, опозиціонери заявляють, що за таку “працю” потрібно садити на 10 років. 

Зазначимо, що учора апарат ВРУ оприлюднив список учасників “виїзного” засідання. Від ПР зареєструвався 201 депутат, від КПУ – 32, із позафракційних – 11. Однак на сайті ВРУ відсутня інформація про те, хто і як голосував за кожне конкретне рішення.

Повтікали нові “тушки”

Опозиція в четвер у відповідь на засідання більшості провела збори своїх депутатів у сесійному залі парламенту під головуванням віце-спікера Руслана Кошулинського. Ухвалили рішення про організацію акції протесту, яка має відбутись у столиці 7 квітня. Однак помітно, що опозиціонери до кінця не знають, що робити в нинішній ситуації.

Ба навіть більше, четверо людей написали заяви про вихід із фракції “Батьківщина”. І це при тому, що перед виборами всі вони публічно клялись, що за жодних обставин не зроблять цього. 

Вийшов з найбільшої опозиційної фракції і представник Львівщини Олег Канівець, який за квотою Анатолія Гриценка був єдиним узгодженим опозиційним кандидатом у 126-му окрузі на Стрийщині. Нині він каже, що хоче бути позафракційним, проте залишається опозиціонером і не голосуватиме з більшістю. А своє рішення про вихід аргументує конфліктом із куратором Львівської області в “Батьківщині” Віктором Швецем. Водночас інші представники Львівщини у фракції “Батьківщина” поширили заяву, в якій вимагають від Канівця покласти мандат. Цю заяву підписали Cтепан Кубів, Ігор Васюник, Лідія Котеляк, Василь Пазиняк, Михайло Хміль, Андрій Парубій, Роман Ілик і Степан Курпіль.

Щодо трьох інших депутатів, які вийшли з фракції “Батьківщина”, то ними стали Віталій Немілостівий, Ігор Скосар, Роман Стаднійчук (який тільки нещодавно замінив у парламенті Сергія Власенка). При цьому Немілостівий і Стаднійчук навіть виступили на засіданні більшості на Банковій. 

Загалом зазначимо, що всі “тушки” пройшли у парламент за квотою Арсенія Яценюка. Нині він виправдовується заявами, що “тушкам” заплатили великі гроші (10 – 15 млн доларів). І якщо у четвер “Батьківщина” наголошувала на тому, що Немілостівий, Стаднійчук і Скосар відкликали свої заяви про вихід із фракції, то вже учора Об’єднана опозиція заявила, що через свої дії вони мають покласти мандати.

Очевидним є те, що фракцію “Батьківщина” розривають внутрішні суперечності серед різношерстих депутатів, які представляють різні політичні сили і сфери впливу. Учора “Українська правда” повідомила, що фракція навіть розглядала питання довіри голові Яценюку. Учора за вотум довіри Яценюку проголосував 81 присутній депутат, окрім трьох, що утрималися, – сам Яценюк, а також Анатолій Гриценко та Василь Кравчук. До слова, Анатолій Гриценко, який постійно критикує керівництво своєї фракції, також заявляє про можливий вихід із “Батьківщини”.

Театр драми…

Загалом зазначимо, що конфлікт між опозицією та більшістю після четвергової активної стадії учора знову перейшов у більш спокійне русло перманентних інформаційних атак. Сторони мають зібратись на силі, домовитись чи й далі загострювати ситуацію.

“Регіонали” говорять про референдум, який повинен вирішити долю Ради, і називають такий варіант дешевшим, аніж перевибори. Але водночас лякають опозицію достроковими виборами виключно за мажоритарною системою. Опозиція, своєю чергою, окрім скасування “виїзних” рішень, вимагає призначити вибори у Києві та розпустити Кабмін.

Учора домовитись нікому не вдалось, і Раду не розблокували. Однак не було й “виїзного” засідання. Депутати з різних фракцій трохи поспілкувались у залі і взяли квитки в Театр російської драми імені Лесі Українки на спектакль “На всякого мудреця доволі простоти”, повідомляє “Українська правда”. Пленарне засідання, відповідно до календарного плану, має відбутись 12 квітня. Тоді й побачимо, хто кого налякав більше. 

КОМЕНТАРІ

Олександр Солонтай, експерт Інституту політичної освіти:

Віталій Бала, політолог, директор Агентства моделювання ситуацій:

- Згадую анекдот: "Яка країна - такий і теракт". Нині ж хочеться сказати: "Яка Верховна Рада - такий і путч". Явно все відбулось із порушеннями. Це зрозуміло. Парламент не міг проводити засідання в іншому місці без попередньо ухваленого в залі рішення про його перенесення. Але, попри це, порушення закону відбулось. І тепер дуже важливо перевірити список тих 244 депутатів, які це зробили. Камери зафіксували, що в залі було не більше ніж 200 людей, а тут список голосуючих із 244 нардепів! Це означає, що вони голосували або по телефону, або по мейлу, або ж дали слово заочно, що від їхнього імені можна ухвалювати закони. Тепер потрібно ідентифікувати всіх тих осіб, яких насправді не було на засіданні, але від їхнього імені голосувалось. Це те саме що голосувати чужими картками. Ніхто точно не знає, хто ж із депутатів в цьому залі сидів. Нині суди нічого не дадуть опозиції, адже в Україні немає судової системи.  Ситуацію змінить лише реальне повстання і розпуск ВРУ. Зрозуміло, що нам, як громадянам, такий парламент не потрібен. А опозиція бавиться в незрозумілі ігри, замість того щоб розпочати реальну, серйозну кампанію за розпуск Верховної Ради. Вони імітують повстання і революцію у вихідні. Своєю чергою, влада хоче "відтушкувати" таку кількість опозиційних депутатів, щоб мати реальну більшість для голосувань у залі. Зволікання опозиції і втрата часу призведуть до того, що влада досягне своєї мети. І в такому випадку цей парламент існуватиме до 2015 року. Якщо так станеться, то пришвидшиться формування альтернативи. Громадяни нинішньої ситуації не сприймають, люди цього не хочуть. Якщо опозиція і тут все проґавить, то вже цілком дискредитує себе. - Четвергові події є наслідком політичної кризи в Україні, коли політики не можуть і не хочуть вчитися співіснувати. "Хотілки" - це одне, а реальність зовсім інша. Насамперед кажу про Партію регіонів, яка не може зрозуміти, що нинішня реальна ситуація відрізняється від тієї, що була у 2011 - 2012 роках за шостого скликання ВРУ. Нині Партія регіонів намагається вивести своїх опонентів за межі політичної дискусії і політичного поля. Однак у неї це не виходить і вона не може цього зрозуміти, намагаючись нав'язати свій порядок денний Раді. Це безперспективно, тому й маємо політичний клінч.А події, що відбулись, можна вважати остаточною дискредитацією Верховної Ради і намаганням знищити український парламентаризм. Я так розумію, що непотрібним є парламент, який не є слухняним. В цій ситуації потрібно говорити про продовження непорозуміння, цієї політичної війни, яка на жаль, нині набирає ще більших обертів. Очевидно, комусь хочеться проводити політику конфліктів, поляризуючи суспільство і мобілізуючи своїх прихильників. Ми постійно перебуваємо в стані виборчої кампанії. Та я скажу, що це політика учорашнього дня.Не думаю, що ситуація перейде в судове русло. Особливо враховуючи ту судову систему, яка нині є в Україні. Недарма одна зі суттєвих вимог ЄС для підписання Угоди про асоціацію - це якраз реформа судочинства в нашій державі. Провладна сила вибрала конфронтаційний варіант, і до того часу, поки вона не зрозуміє, що політика є мистецтвом можливого, а не бажаного, ми постійно перебуватимемо в ситуації перманентної політичної кризи.

Олексій Гарань, професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія":

 
- Занадто сильно називати те, що відбулось, путчем. Насправді не було сил для путчу. А от те, що це був шантаж з боку влади, очевидне. Вона хотіла показати опозиції: якщо не підете на якісь поступки, то ми будемо працювати окремо. Це була спроба організації силового сценарію. Думаю, що частиною цього шантажу є й розмови про референдум, про зміни Конституції та системи виборів.Та насправді я не думаю, що влада піде зараз на дострокові вибори, адже, власне, нема з чим іти. Це ризиковано для самої влади. А загалом все те, що відбувається нині, дуже небезпечне. Хоча, думаю, компромісу можна було б досягти, але для цього потрібна насамперед воля на Банковій. Але я такої волі не бачу. Парламент - єдиний орган, який не повністю контролюється Банковою. Тобто це майданчик для критики того, що робить влада. І власне тому влада задіює ці сценарії дискредитації Ради.Ця ситуація є дуже негативною для й без того примарних перспектив європейської інтеграції України. В нинішній ситуації, думаю, опозиції потрібно виробляти чітку стратегію, розглядати резервні варіанти дій. Потрібна робота і з простими виборцями. Коли їх закликають на протестні акції, то над ними потрібно серйозно працювати. Якщо говорити про Київ, то тут невдоволених столичною владою величезна кількість, однак на мітинг вийшло не так багато людей.  Очевидно, опозиції варто шукати потрібні гасла, проводити інформаційну, роз'яснювальну роботу.А щодо "тушок", то потрібно робити висновки на майбутнє. Слава Богу, що нині їх менше, аніж у попередньому скликанні. Отже, кадри добирались інакше. Але все ж таки вони є. Тож потрібно усвідомити, що не можна робити ставку на бізнесменів, якщо потім вони стають об'єктами тиску і можуть перейти на бік влади.  

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
5.4151 / 4.24MB / SQL:{query_count}