Президент, який обрав собі країну

Яким був для Вас рік президентства Віктора Януковича?

Яким був для Вас рік президентства Віктора Януковича?

Завтра, 25 лютого, буде рівно рік, відколи Віктор Янукович присягнув на вірність українському народу. Порівняння цього періоду із президентством Кучми чи Ющенка буде аж надто кульгавим – стільки відмінностей між їхніми каденціями.
Сьогодні часто можна почути, що Леонід Данилович “добивався” критики Євросоюзу п’ять років, Януковичу ж за півроку “вдалось” поставити під сумнів анонсовану стабільність. Що ж стосується Ющенка, то хвиля довіри та надії Майдану розв’язали йому руки для проведення багатьох необхідних реформ. Їх список сьогодні не змінився і не скоротився, однак те, що нинішній глава держави “переміг не завдяки, а всупереч” (як він це любив повторювати під час виборчої кампанії), значно підживлює критичне ставлення до його дій. Тому президентство Януковича є у дечому навіть унікальним.
Сьогодні ми запитуємо читачів “Пошти”: яким був для Вас рік президентства Віктора Януковича?
 
Зеновій Бермес,
президент асоціації роботодавців Львівщини:
 
–Думаю, питання досить складне та неодно­значне. Кожна нова влада отримує від свого народу шанс змінити життя на краще. Поки що керівникам нашої держави вдалося зробити мінімум для людей. Наслідки таких кроків, на жаль, є гіршими, ніж очікувалось. Декларувалось перед виборами більше, ніж зроблено за рік. Саме це повинні детально проаналізувати фахівці.

Світлана Одинець,
керівник проектів і програм Комісії УГКЦ у справах мігрантів, аналітик системи медіа-моніторингу при Інституті народознавства НАН України:
 
– Це був рік внутрішньої і зовнішньої мобілізації. Жодних, навіть найменших надій на те, що влада Януковича, який прийшов після Ющенка, змінить хоча б щось в Україні на краще – у мене не було.  Проте, весь рік мене не покидало відчуття великого здивування – все ж таки якою ця влада є, по-перше, некомпетентною і популістською, по-друге, наскільки вона сама нищить власний імідж. Що буде далі? Я глибоко переконана, що нам всім, кому важлива ця країна і власне майбутнє, треба припиняти дискутувати про те, хто винен, і об’єднуватися у малі й великі громадянські мережі на всіх рівнях і в усіх сферах. Від економічної кооперації в селі серед кількох селян до великих протестних рухів опору. Важливо, щоб кожен з нас нарешті усвідомив свою відповідальність за ситуацію. Поки цього не відбудеться на рівні кожної особи – не утвориться критична маса таких людей,  політична ситуація в Україні буде погіршуватися.

Сергій Кіраль,
начальник управління зовнішньоекономічної діяльності та інвестицій Львівської міської ради:
 
–  Це був рік амбіцій, декларацій, грандіозних планів, не підкріплених  конкретними діями. І навіть навпаки, те, що було зроблено – погіршило життя в країні. Вдалим прикладом є Податковий кодекс. Зокрема, що стосується мого профілю, то, незважаючи на те, що неодноразово було задекларовано поліпшення інвестиційного клімату – за рік не зроблено жодного кроку задля фактичного його поліпшення. Не поліпшена законодавча база, не запроваджено спрощення дозвільних документів. Тому приємних вражень від влади Президента у 2010 році не залишилось.

Тарас Антошевський,
директор Релігійно-інформаційної служби України:
 
– Загалом для мене цей рік видався оптимістичним. Попри те, що це рік величезних втрат і повернення до Радянського Союзу, це рік, за який влада показала, що вона дбає тільки про себе і свої інте­реси, що ні про яку турботу про людей не йшлося від початку. Влада відкрила своє обличчя і свою суть, але саме в цьому і в тому, як суспільство реагує на дії влади, і полягає оптимізм. Сьогодні влада є тією реальною силою, яка може об’єднати суспільство, об’єднати Схід і Захід у протидії їй, у відстоюванні своїх інтересів.

Вахтанг Кіпіані,
український журналіст, керівник проекту “Перша сотня” та головний редактор сайта “Історична Правда”
 
– Рік президентства Віктора Януковича був багатим на події. Якщо коротко – то цього року справдилися найгірші сподівання. Для нас це означає два кроки назад плюс посилення розколу суспільства та еліт.
 
 
 
Назар Матківський,
активіст ГМ ОПОРА:
 
– За цей рік наш Президент підтвердив свою західну політичну орієнтацію постійними конфузами, які з ним стаються. Дивно?
 
Наведу прості приклади. Чомусь ніхто не помітив схожості поведінки нашого Президента з жартом Сільвіо Берлусконі, коли той налякав Ангелу Меркель на саміті в Трієсті 18 листопада 2008 р. А заборона перебувати поруч із французьким президентом високим людям у публічних місцях не нагадала Вам конфуз охорони Віктора Федоровича, яка не пустила до туалету генсека Ради Європи Торбйорна Ягланда?
 
Проблеми з географією у Януковича (коли він переплутав Косово зі Сербією та Чорногорією, а Північну Осетію – з Південною) так нагадують географічні конфузи Джорджа Буша молодшого.
 
Якщо наступного року президентські обмовки поч­нуть співпадати в часі з прийняттями принципових законопроектів (Виборчого, Трудового чи Житлового кодексів), то зможемо з гордістю сказати: “Ми зажили, як в Італії”. Адже саме того дня, коли стався конфуз Берлусконі-Меркель, за твердженням Умберто Еко, італійський парламент розлядав законопроекти, які мали б викликати найбільше незадоволення у громадян Італії.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
12.7022 / 4.13MB / SQL:{query_count}