Загальноукраїнське збурення

Чи матимуть нинішні акції протесту підприємців успіх, аналогічний тому, що був у 2004-му?

Чи матимуть нинішні акції протесту підприємців успіх, аналогічний тому, що був у 2004-му?

22 листопада минуло шість років від початку Помаранчевої революції. Тоді люди вийшли на майдан Незалежності у Києві і відстояли своє право жити у вільній, демократичній країні. Експерти ж сказали, що 2004 року в Україні з’явилося громадянське суспільство. Учора на Майдан приїхало кілька десятків тисяч підприємців. Люди зібралися, аби протестувати проти підписання Президентом Податкового кодексу, який, на думку громадян, уб’є їхній бізнес і позбавить їх єдиного заробітку. Майдан 2010 року вже не має політичної складової, яку мав Майдан 2004-го. Люди не стоять під партійними прапорами і політичними лозунгами. Підприємці обіцяють жити на Майдані, доки Президент не накладе вето на Податковий кодекс, і вже вчора ввечері розбили перші намети. Крім того, організатори закликали підприємців усієї України збирати “майдани” у своїх містах і вимагати у влади скасування Податкового кодексу.  

Сьогодні “Пошта” запитує читачів: чи матимуть нинішні акції протесту підприємців успіх, аналогічний тому,
що був у 2004-му?

Ігор Кривко,
фінансовий експерт:

– Важко говорити саме про ці протести, адже тут є низка нюансів. Тут, імовірно, дієвішими були обговорення проблеми та раціональні шляхи вирішення. Але, на моє переконання, будь-які прагнення до кращого завжди дають результати. Незабаром побачимо, які саме. Прирівняти їх до 2004 року поки що не наважуюся…

Катерина Омельченко-Ребманн,
журналіст:

– Акції протесту підприємців змусять владу звернути на них увагу і піти на їхні вимоги. Ці акції відрізняються від акцій 2004 року, коли революцію розпочинали студенти. Сьогодні на майдані стоять підприємці, які забезпечують роботою як людей з великих міст (де ще можна пошукати роботу), так і з маленьких міст (де робота є великим  дефіцитом). Якщо Податковий кодекс буде остаточно прийнятий, більшість підприємців припинять свою діяльність, в результаті чого велика частина населення України залишиться без роботи. Тоді і придумані податки не буде кому платити, а акції протесту безробітних будуть масштабніші, ніж 2004 року.

Ярослав Рущишин,
голова Комітету підприємців Львівщини, директор ВАТ “Тротолла”:

– Не знаю, чи такі речі як протести сьогодні і 2004 року слід порівнювати. Тоді проблеми стосувалися усього суспільства, а нині – тільки підприємців. Їхнє середовище зароджується, тому жорсткі умови просто поставлять на їхньому майбутньому “хрест”. Не слід забувати, що удар по підприємцях, може призвести до зубожіння самого суспільства. Владі слід прислухатися, до тих, хто виходить на акції протесту. Хочу сказати, що ці події дуже важливі, підприємці показують свою позицію і, сподіваюсь, досягнуть свого.

Ірина Мандзевич,
директор кафе “Смачна плітка”:

–  Можливо, будуть. Адже протестують насамперед представники малого та середнього бізнесу, які існують самі собою, тобто не дуже залежать від олігархів. Мені здається, що Президент має задуматися, чи може він почуватися у безпеці, якщо така велика кількість людей не почуватиме себе у державі комфортно. Сподіваюся, події 2004 року мали б навчити владу, що все ж таки варто дослухатися до думки народу.

Анастасія Розлуцька,
громадський діяч:

– Так, гадаю, що матимуть. Хоч акції 2004 року та 2010-го мають різні мотиви, але люди знову вийшли проти дій влади, і це дуже символічно, що в той самий день – 22 листопада. Важливо, які будуть наслідки після “наслідків”. У 2004 році ми відстояли своє право бути почутими, а зараз люди виступають за те, щоб їх не тільки чули, але й щоб до них прислухалися.

Тарас Антошевський,
директор Релігійно-інформаційної служби України:

– Напевно, поки що ні. Народ ще не відчув, що небезпека реальна для нього загалом. І поки всім не стане зрозуміло, що цей Податковий кодекс є несправедливим і  він уб’є мале підприємництво та негативно позначиться на середньому, що від цього постраждають усі, – подібного до 2004 року результату чекати не можна. Це питання не є настільки фундаментальним, як 2004 року, тоді йшлося про справу національного значення,  сьогодні – суто економічну, але вона може мати дещо інший резонанс. Тут реально об’єднується Схід і Захід, і краще ніж тоді. Наскільки я знаю, саме донецькі підприємці підняли цей бунт.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
11.3185 / 4.11MB / SQL:{query_count}