Зволікання з візами

Чи відчули українці спрощення в оформленні віз до країн Євросоюзу?

Чи відчули українці спрощення в оформленні віз до країн Євросоюзу?

У червні 2007-го Україна та ЄС підписали угоду про спрощення візового режиму. Щоправда, цей документ так і не вирішив низки проблем, з якими доводиться стикатися українцям при отриманні віз до Європи. Зокрема, проблеми роботи консульств через посередників або питання переліку документів, які можуть вимагати для надання візи. Європейські чиновники неодноразово запевняли українську владу в тому, що ці проблеми будуть вирішені Візовим кодексом ЄС. Торік такий кодекс прийняли, а 5 квітня  цього року він набув чинності. Одним із найцікавіших положень кодексу є необхідність гідного й адекватного ставлення до заявника з боку персоналу консульства. Серед інших: встановлення спільної для всіх країн-членів процедури та умови видачі короткострокових (терміном до 90 днів) віз та письмове пояснення  у випадку відмови. Вже минуло кілька місяців з часу ухвалення кодексу. Сьогодні “Пошта” запитує у читачів: чи відчули українці спрощення в оформленні віз до країн Євросоюзу? 

Ірина Подоляк,
керівник відділу зовнішніх зв’язків ЛМР:

– Ні, не відчула. Кількість документів, необхідних для отримання віз, не зменшилася, способи отримання цих віз у консульствах і посольствах залишилися ті самі. Хотілося б, щоб люди, які звертаються у консульства і посольства не вперше, отримували мультивізи на довший термін, а не так, як сьогодні, що півроку збирати документи і довідки, проходити всі процедури заново.

Олексій Скрипник,
гендиректор та співвласник ІТ-компанії “ЕЛЕКС”, кандидат у депутати до Львівської облради від політичної партії Громадянська позиція”:

– Спрощення насправді немає. Навпаки, документів, які потрібно подати для оформлення візи, значно побільшало. Українці відчули побудову нової берлінської стіни. Адже вимог стало набагато більше, і вони стали ще більш ідіотськими. Дійшло до того, що почали вимагати оригінал резервації готелю. Робиться все, щоб українцям було важче перетнути кордон, знаходять будь-які надумані причини.

Віра Микита,
громадський діяч:

– Як на мене, то пересічні люди наразі особливого полегшення в отриманні візи не відчули. Адже і надалі залишається таємницею, за яким принципом розподіляють терміни надання віз і як просувається черга. Дуже складно відкрити візи у країни, представництва яких не мають повноважень відкриття віз у Львові. Окрім цього, в деяких країн, наприклад Німеччина, Австрія, є дуже прискіпливі вимоги. Тому багато людей, щоб дістати шенгенську візу, звертаються до польського консульства. Як наслідок, там дуже великі черги. Хоча і в польському консульстві є теж багато нюансів, які незрозумілі для людей. Наприклад, мої знайомі подавали однакові пакети документів, різниця лише в статі. Однак хлопцеві дали візу на півроку, а дівчині на два тижні.

Михайло Цар,
відеоінженер, фотограф:

– Я працюю  в одній з молодіжних громадських організацій.  Тому, коли був спільний українсько-польський проект, то легко отримав візу. Однак чув про те, що біля посольства багато людей займають чергу о п’ятій ранку або купують місце в черзі.  І в результаті їм можуть все-таки відмовити. Моя знайома, щоб дістати шенгенську візу, їздила в польське посольство в Київ, бо там менші черги і корупція. Тому сказати, що щось змінилось на краще, достеменно не можу. Буває по-різному.

Катерина Сліпченко,
журналіст, кінокритик:

 – Так, я особисто відчула. Проте цілком усвідомлюю, що ці зміни на краще стосуються мене як журналіста, акредитовано на великих кінофестивалях. Але навіть при режимі максимального сприяння все одне потрібно витрачати час і гроші, треба їхати до Києва, збирати купу паперів, які і так є в комп’ютері посольства. Думаю, і самим працівникам посольства було б простіше, якби певні категорії населення могли б оформлювати документи без особистої присутності. Крім того, вважаю несправедливим, що моїм закордонним колегам, аби приїхати в Україну, достатньо прихопити паспорт і купити квиток на літак. З іншого боку, прекрасно розумію, що країни Євросоюзу бояться за власний спокій, хоча мордувати українських громадян – не вихід, адже якщо комусь дуже треба правдами чи неправдами опинитися у будь-який європейській країні, він це і так зробить.

Ігор Каспрук,
директор ГО “Європейський діалог”:

– Думаю, так, зокрема ті, хто працює у громадському секторі. Сьогодні легше відкрити шенгенську візу, коли мова йде про культурні  обміни чи співпрацю громадських організацій, ніж це було раніше. Скажімо, польське консульство, коли йдеться саме про такі поїздки, уже не вимагає від заявника документів, що стосуються банківського рахунку. З іншого боку, розумію, що мій підхід може бути суб’єктивним, оскільки співпрацюю з окремими консульствами, організовуючи тривалі ті чи інші міждержавні проекти, справді багато років.

Євгенія Романів,
журналіст:

– Я б не сказала, що відбулися якісь зміни  в оформленні європейських віз – зміни до кращого. Радше навпаки: для  цього потрібно більше часу, більше різних паперів. І  взагалі, ніде не було жодної офіційної інформації про те, що котрась із європейських країн спростила візовий режим для  українців чи хоча б процедуру оформлення. Постійно повідомляють, що йдуть переговори, а переговори – це тривалий процес. А от Росія уже домовилася про спрощене оформлення віз із Польщею. У нас  ще нічого не зрушилося. Лише єдина країна дала нам такі  шанси – Венесуела…

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
11.3250 / 4.13MB / SQL:{query_count}