Шкоди більше, ніж користі

Чи спонукає вас реклама ліків купувати їх в аптеках?

Чи спонукає вас реклама ліків купувати їх в аптеках?

Якщо говорити відверто, то ні­хто з нас не любить ходити до лікарів. До них звертаємося лише тоді, коли вже жодні засоби не допомагають. А ось самолікування – свята справа. Скажімо, заболіло горло, дошкуляє кашель, тисне серце – хапаємося за краплі, таблетки, спреї. Одні порадила сусідка, інші – товаришка або, зрештою, людина у білому халаті з екрана телевізора. І якщо вірити рекламі, то до лікарів взагалі не потрібно ходити: у них на кожну болячку є ліки, тож достатньо випити таблетку, скористатися маззю чи іншим розрекламованим медпрепаратом – і ви знову на коні. Але було б добре, якби не було так сумно. Лікарі твердять, що через недобросовісну рекламу самолікування в Україні сягнуло апогею! Саме через те, що хворі самі ставлять собі діагноз і призначають лікування, є дуже багато запущених хвороб, різноманітних ускладнень, медикаментозних алергій і навіть смертей. Наведемо статистику: через неправильне використання медичних препаратів щороку гине 5% українців, у 25% некоректно підібрані ліки спричиняють алергію. Можливо, нарешті варто задуматися?! Сьогодні “Пошта” запитує своїх читачів: чи спонукає  реклама ліків купувати їх в аптеках? 

Юлія Гедз,
координатор інформаційного відділу львівської телерадіокомпанії:

– Спонукає. Передусім тому, що часто бракує часу для того, щоб вчасно проконсультуватися у лікаря. А впевнений голос із телевізора говорить, що за допомогою якогось лікарського засобу зникнуть усі симптоми хвороби. Хоча, якщо захворювання серйозніше, то буду купувати ліки  лише за рецептом лікаря, а не за порадою рекламодавця.

Ірина Знась,
журналіст:

– Кілька років тому, мабуть, спонукала. Був стереотип “якщо про це говорять, то вже точно має допомогти”. Але переконалася, що це лише слова, які не завжди мають під собою ґрунт. Насамперед тому, що ліки бувають дорогими, а ефект від них нічим не кращий від добре відомого всім дешевшого аналога. Тепер радше повірю провізору в аптеці, ніж рекламі. А іноді навіть закрадається підозра в компетентності лікаря, якщо він прописує розрекламовані ліки, але не обґрунтовує, чим вони кращі. Хоча якщо ті ж ліки порекомендують добрі знайомі, мабуть, куплю.

Оля Заневич,
менеджер із маркетингу:

– Загалом стараюся купувати ліки лише в крайніх випадках. Але якщо ж все-таки потрібно, то керуюся тим, що передусім написав лікар, і лише дуже рідко порадами знайомих. Адже певна: ліки має приписувати фахівець. Що ж до реклами, то тут, звичайно, є великий вплив, але проявляється він більше на продукцію косметичних засобів догляду за волоссям чи шкірою, які можна купити саме в аптеках!

Ольга Луковська,
мистецтвознавець:

– Ні, рекламі ліків я не довіряю і за рекламою не лікуюся. Можливо, тому, що походжу з родини лікарів і звикла довіряти  думці спеціаліста. До того ж такого, який не заангажований у жодній фірмі, а просто добре знає свою справу, а отже, ніколи не порадить купувати те, що рекламується, а лише те, що справді допоможе, буде корисним, а не нашкодить.

Олексій Лукавецький,
професор кафедри хірургії, доктор медичних наук, хірург вищої категорії, кандидат у депутати до Львівської обласної ради від політичної партії “Громадянська позиція”:

– Мене ні, але багато людей піддаються на таку рекламу. Чи корисна вона? Однозначно ні. Бо призначення медикаментів – це прерогатива лікарів, адже кожному хворому потрібен свій набір ліків і не може бути одного стандартного лікування для всіх хворих, навіть з однаковим діагнозом. Тому шкоди від такої реклами для пересічного громадянина більше, ніж користі. На мою думку, рекламу ліків слід заборонити взагалі.

Ігор Крочак,
маркетолог:

– Оскільки давно працюю у сфері реклами та меркетингу, моє сприйняття реклами є специфічним і насамперед професійним. Розумію бажання фірм заробити на створеному продукті, а без реклами це неможливо. З іншого боку, відчувається “перевантаження”, яке виливається у те, що лікар вам випише всі препарати, які ви бачите в рекламі, а це однозначно для вас недешево. При тій ситуації, що склалася, “народна медицина” – це вже швидше знання про ті “наші”, класичні ліки, які є основою новітніх рекламованих. У перспективі нам швидше потрібно боротися не з наслідком, а з причиною. Нам всім потрібні електронні медичні картки ,у яких візит до лікаря буде фіксований і, відповідно до діагнозу, лікар зможе виписати ліки як рекламовані, так і базові. А обов’язок Міністерства охорони  здоров’я – це  контроль та аналіз кваліфікації лікаря та його дій.

Валентина Кутковець,
лікар вищої категорії:

– Ні. Я лікар і тому підходжу до вибору ліків фахово, відповідно до потреб, а незалежно від реклами. Якби в мене була якась інша професія, то, можливо, реклама би на мене впливала. Проте вважаю, що часом вона може нашкодити, адже хворий сам вибирає невідповідне лікування. Якщо на ринку з’являються нові препарати, то для мене важливими є не реклама, а рекомендації, які отримую від представника фармацевтичної компанії.

Юрій Бульбах,
тамада, музикант:

– Реклама ліків мене спонукає швидше до протилежного – не купувати їх. Адже якщо це новий продукт, який розкручується, то в його ціні суттєва складова витрат на рекламу. Якщо мине кілька років, препарат перевірять, ціну внормують, і він на ринку залишиться, тоді вже можна брати. Хоча, якщо препарат недорогий, то можна поекспериментувати, наприклад, для горла під час роботи на весіллі іноді пробую різні пігулки, льодяники. Протилежна ситуація у моєї дружини – в неї щовесни виникає алергія, і жодні ліки не допомагають. Тому, якщо рекламують новий препарат, то пробуємо його. Крім того, завжди перепитую в аптеці, чи є дешевші аналоги і звіряю склад з інструкціями до них. Не тому, що жадібний, а тому, що не хочу переплачувати за рекламу і яскраву упаковку.

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
5.9245 / 4.15MB / SQL:{query_count}