Хробак у яблуку

Із великим інтересом відкрив для себе Катерину Чумаченко-Ющенко у ролі економіста. Її публікація “Капіталізм в Україні: альтернативи немає” за вислідами дебатів на BBC World News, є, по суті, маніфестом ліберальної економіки, якої, до слова, в Україні ніколи не було

Із великим інтересом відкрив для себе Катерину Чумаченко-Ющенко у ролі економіста. Її публікація “Капіталізм в Україні: альтернативи немає” за вислідами дебатів на BBC World News, є, по суті, маніфестом ліберальної економіки, якої, до слова, в Україні ніколи не було. Ось так: теоретики були і є, пригадуються навіть певні міністри, які сповідували ліберальну модель, а самої господарки немає.

Та наразі і не може бути, попри “капіталістичний оптимізм” шанованої авторки. І “хробак у яблуку”, яким, на думку екс-першої леді України, є популізм політиків, дещо іншого виду. Цей “хробак” – корупція і кумівство, а також відсутність головного складника, який уможливлює вільний ринок – вирозумілих та стабільних правил гри.

Українців, принаймні тих, для кого двадцять років незалежності є половиною свідомого життя, вже не купиш популізмом. Вони змушені “купувати” собі преференції – довідки, дозволи, ліцензії, “купувати” податківців, пожежників, начальників жеків, депутатів та мерів, аби тільки просувати ідею, якій, за оптимістичним висновком Катерини Михайлівни, немає альтернативи. Але капіталізм не передбачає конкуренції преференцій, він передбачає вільну змагальність підприємництва, інновацій, собівартості, цін, реклами тощо. Конкуренція преференцій, на мою думку, це наслідок постсовєтської доби, за якої партійний квиток члена КПСС був перепусткою до кар’єри, вищої зарплати, врешті-решт, до спецкрамниці, спецдачі та спецпансіонату.

Можна бути лібералом за переконаннями, ще раз наголошу, вони в Україні були і є. Але спробуйте-но змусити такого ось послідовного адепта вільного ринку втілювати ці принципи у життя, давши йому владу. І приклад Віктора Андрійовича – чоловіка шанованої авторки – доволі яскравий. За всю історію нашої державності, мабуть, не було переконанішого прихильника демократії, аніж він, однак лібералізм і свобода а-ля Ющенко – це, погодьтеся, щось суттєво відмінне від первинного сенсу цих речей. Якщо Леонід Кучма був рафінованим утіленням “червонного директора” і публічно не цурався совєтських звичок, то його наступник, на жаль, сховав їх для приватного вжитку, обмеживши коло привілейованих найближчою родиною та друзями. Саме ця команда довела “лібералізм купівлі преференцій” до рівня небаченої корупції, який за Кучми навіть не снився у найжахливішому сні. Якщо капіталізм є синонімом цинічного “вирішення питань”, тоді або Гаєк разом з  фон Мізесом, Бальцеровічем та Клаусом не мають рації, або пані Ющенко прикриває цими авторитетними іменами власне лицемірство.

“Хробака” з українського яблука можна викопирсати тільки хірургічним інструментом: чіткими законами і звичкою неухильно дотримуватися їх. І лібералам, і консерваторам, і соціалістам, і “безпартійній галушці”.

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2383 / 4.37MB / SQL:{query_count}