Технологія змови

Я не є прихильником теорії змов, однак те, що коїться нині на політичному Олімпі, дає всі шанси повірити у її доречність. Як то завжди буває, особи, причетні до інтриг та підкилимності, намагаються перевести стрілки на своїх опонентів, звинувативши перш за все їх у таємних намірах, підлих планах і таке інше.

Я не є прихильником теорії змов, однак те, що коїться нині на політичному Олімпі, дає всі шанси повірити у її доречність. Як то завжди буває, особи, причетні до інтриг та підкилимності, намагаються перевести стрілки на своїх опонентів, звинувативши перш за все їх у таємних намірах, підлих планах і таке інше.

Поза тим, недавня (давня?) історія з брутальністю в "Артеку" дає нам чудовий взірець того, як визрівають змови, а відтак - як філігранно їх подають до столу споживача.

Отже, ймовірний (наголошу - ймовірний, бо слідство і суд ще не поставили у справі крапку) факт розбещення неповнолітніх поряд з міжнародним дитячим відпочинковим центром потрапив у поле зору правоохоронців сім місяців тому. І спільнота про нього не знала ні сном, ні духом. А тепер, коли виборча кампанія розпочалася, одним зі стартових її пострілів стала заява регіонала Колесніченка про причетність до сексскандалу високопосадовців. Спочатку пан Колесніченко зробив доволі симптоматичну ремарку: "Але це не Президент". Чому симптоматичну - далі.

Ще один призвідник скандалу - знаний в народі "комісар Катаньї". Гадаю, тут слід нагадати нашому читачеві, що, на жаль, депутат­"Голмс" не зміг довести жодного з колишніх надзвичайно резонансних звинувачень. Як і те, що 2006го року указом Ющенка йому (нардепові, що, за визначенням, не перебував на службі) присвоєно звання генерал­майора, а відтак і генерал­лейтенанта. Не стверджуватиму, що почуття вдячності зіграло роль у гучному виході цього депутата із фракції БЮТ, але цілком можливо, що генерал згадав уділену йому милість. Ще б згадав про моральну травму, завдану дітям­жертвам ймовірного насильства, після оприлюднення їхніх імен, і про репутацію колег, вину яких наразі не доведено...

А тепер - про симптоми змови. Президент ні сіло ні впало почав підспівувати... регіоналам, затятим, так би мовити, супротивникам. "Коли ми бачимо, що один депутат у парламенті убиває людей, інший, вибачте, займається педофілією, третій - скупкою землі... Хіба це політичні лідери нації - очевидно, ні". Розуміючи роздратування глави держави, все ж зауважу, що навіть йому не дозволено прилюдно називати будького з громадян злочинцями. Навпаки, Конституція дає Президентові найвище повноваження - гарантувати її дотримання. Для Ющенка ж зразка 2009го вже традиційно зневажати принцип презумпції невинності.

Отже, регіонали починають, Президент розвиває тему, а "своїчужі" ставлять остаточну крапку. Принаймні цій трійці так здається. А як на мене, то, радше, знак запитання: задля чого змовляєтеся, панове?

 

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0588 / 4.07MB / SQL:{query_count}